про залишення позовної заяви без руху
06 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/29407/25
категорія 111020300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-МІЛК" про стягнення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі,
встановив:
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-МІЛК", в якому просить:
- надати Головному управлінню ДПС у Житомирській області дозвіл про стягнення заборгованості в сумі 13671,03 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-МІЛК".
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статті 160 Кодексу адміністративвона позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 8 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 3, частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно приписів статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України 2025 рік" станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Позивач до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору, натомість посилався на пункт 27 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI як на підставу звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, суд зазначає, що посилання позивача на вказану норму, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, є помилковими, оскільки змістом позовних вимог у цій справі є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а не стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з огляду на що судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, а тому йому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Житомирського окружного адміністративного суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко