Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 січня 2026 року Справа№200/8687/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.11.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з 06.09.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15.08.2022, на підставі положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за списком №1 період роботи з 01.09.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 01.09.1997.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за заявою позивача від 06.09.2025 йому призначено пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, ознайомившись з протоколом про призначення пенсії, позивачу стадо відомо про не зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, що позивач вважає протиправним, оскільки записи в його трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей. Також позивач вважає, що він мав необхідну кількість стажу станом на 15.08.2022, отже він має право на призначення пенсії відповідно до положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не з дня подання заяви про призначення пенсії, а з дня набуття права.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV з 06.09.2025. Зазначив, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки періоди роботи з 09.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 01.09.1997, оскільки довідки та виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці заявником не надавалися.
Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, витребувати докази у справі.
Ухвалою суду від 17.12.2025 вирішено залучити до участі у справі №200/8687/25 другим відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали на подання відзиву на позовну заяву.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористалося.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області 20.11.2001.
06.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, додавши заяву про призначення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (14.08.2023 - 55 роки), згідно Закону України від 20.03.2023 №2981-ІХ «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням №050650006834 від 16.09.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06.09.2025 довічно.
Так, відповідно до вказаного вище рішення, згідно з наданими до заяви документів, вік заявника - 57 років 0 місяців 22 дні, страховий стаж (повний) - 37 років 10 місяців 28 днів, із них робота за списком №1 - 13 років, додаткові роки за Списком №1 - 13 років.
Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 29 днів, в тому числі робота за списком №1 - 13 років 0 місяців 0 днів.
Копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 містить записи щодо роботи позивача, зокрема у спірні періоди:
Приватне підприємство «Орфей»
- 01.09.1993 прийнятий вогнетривником (наказ №6 від 01.09.1993 запис №12);
- 28.02.1995 звільнений за власним бажанням (наказ №10 від 14.03.1995, запис №13).
Приватне підприємство «Верона»
- 01.03.1995 прийнятий вогнетривником 4 розряду (наказ №12 від 01.03.1995, запис №14);
- 01.09.1997 звільнений за власним бажанням (наказ №10 від 14.03.1995, запис №13).
Згідно з розрахунком стажу періоди роботи з 01.09.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 01.09.1997 зараховані до страхового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу, а також призначення пенсії всупереч Закону України від 20.03.2023 №2981-ІХ «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. До 01.01.1992 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а після - списки, затверджені: постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
Суд зазначає, що надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
На виконання пункту 20 Порядку № 637 Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі-Порядок 18-1).
Пунктом 1 Порядку № 18-1 визначено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Пунктом 11 Порядку № 18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- трудова книжка;
- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
- довідка про заробітну плату;
- копії документів про проведення атестації робочих місць;
- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 18-1 заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев'ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 14 Порядку № 18-1).
Отже, за відсутності у трудовій книжці позивача відомостей про характер та умови роботи на посаді зі шкідливими умовами праці, рішення про зарахування періоду роботи на цьому підприємстві, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, має прийматись відповідною Комісією. Обов'язок подання документів на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, законодавством покладено саме на заявника.
Як встановлено судом, трудова книжка позивача не містить відомостей про характер виконуваної роботи, зокрема зайнятість протягом повного робочого дня у період з 01.09.1993 по 28.02.1995 вогнетривником у Приватному підприємстві «Орфей» та з 01.03.1995 по 01.09.1997 вогнетривником у Приватному підприємстві «Верона», довідка про підтвердження вказаного періоду роботи не надавалася.
При цьому, доказів звернення позивача із заявою до Комісії про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території не надано, при цьому, в позові позивач стверджує, що наявними записами у трудовій книжці підтверджено пільговий характер роботи, однак таке твердження спростовується з огляду на вищенаведене судом.
Суд зазначає, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є:
- віднесення та підтвердження пільгового стажу позивача на посаді, яка визначена Списком № 1;
- підтвердження зайнятість позивача повний робочий день за Списком № 1;
- надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації у разі відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, щодо підтвердження характеру виконуваної роботи, зокрема зайнятість протягом повного робочого дня за Списком № 1.
Суд зазначає, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах недостатньо лише включення посади до Списку № 1. Важливим є також підтвердження характеру виконуваної роботи, зокрема зайнятість позивача протягом повного робочого дня за Списком № 1.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 200/7392/24, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 01.09.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 01.09.1997, оскільки позивачем не надано уточнюючих довідок про характер виконуваної ним роботи.
Стосовно позовних вимог в частині дати призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Так, Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» № 2981-IX від 20.03.2023 Пункт 14-6розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'доповнити підпунктом 14-6.2 такого змісту: « 14-6.2. Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих російською федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Термін«тимчасово окупована російською федерацією територія України'для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному вЗаконі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни № 2981-IX від 20.03.2023 , встановити, що особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій російською федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цимЗаконом, крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії» зазначено наступне «у різний період після повномасштабного вторгнення окупованими були близько 20 відсотків території України, а сотні тисяч громадян України опинились в окупації. Однією з гострих проблем для осіб, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю, та які опинились в окупації, є призначення та отримання пенсійних виплат. Проблема полягає в тому, що особи, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю та проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, з незалежних від них причин не можуть безпосередньо звернутись до органів Пенсійного фонду України у зв'язку із тимчасовою неможливістю здійснювати свої повноваження такими органами на тимчасово окупованих територіях, а через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України можливості подати заяву та підтверджуючі документи немає можливості у зв'язку із відсутністю на окупованих територіях інтернет-зв'язку та українського мобільного зв'язку. Таким чином, зазначені особи з об'єктивних причин позбавлені можливості звернутись за призначенням пенсії у встановленому станом на даний час порядку».
Тобто, вчинено дії щодо захисту та відновлення прав осіб, які проживають або проживали на окупованій території або в зонах ведення бойових дій, та з незалежних від себе причин не могли безпосередньо звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Отже, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за бажанням особи, яка проживала на тимчасово окупованій території України, і якій призначено пенсію за віком з дня звернення, що відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія за віком обчислюється з дня, що настає за днем досягнення такою особою пенсійного віку.
Тобто, за умови того, що станом на 24.02.2022 передбачений частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах не сплив, позивач буде мати право на призначення її з урахуванням вимог підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований у Луганській області та фактично проживає у м. Волноваха Донецької області, що є тимчасово окупованою територією.
При цьому, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача пільгового стажу за Списком №1 та призначення пенсії позивачеві відповідно до пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058.
Так, положеннями пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Отже, пенсія на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач досяг 50-річного віку 14.08.2018, згідно із записами трудової книжки, завершив трудову діяльність 23.06.2017, станом на 14.08.2018 вже мав достатній стаж для призначення пенсії відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розрахунком стажу до рішення про призначення пенсії, з якого вбачається зменшення пенсійного віку на 10 років за Список №1.
При цьому докази звернення із заявою про призначення пенсії до Пенсійного фонду України до 24.02.2022 в матеріалах справи відсутні.
Також, суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить печатку про призначення пенсії ОСОБА_1 з 15.08.2018 органами окупаційної влади. Пояснень з цього приводу сторона позивача на вимоги ухвали суду не надала.
Суд зазначає, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, в іншому випадку з дня подання заяви.
Враховуючи те, що позивач мав право на пенсію за віком, на пільгових умовах після досягнення 50 років, суд дійшов висновку, що станом на 24.02.2022 передбачений частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у позивача сплив, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не застосовуються положення підпункту 14-6.22 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин.
Суд вважає неприйнятними посилання позивача на право позивача на призначення пенсії з 55 -річного віку на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, оскільки вказаний пункт стосується призначення пенсії за Списком №2, проте позивач має стаж за Списком №1 та пенсію йому призначено відповідно до пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Оскільки ухвалою від 17.11.2025 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, ураховуючи, що у задоволенні позову відмовлено та позов подано через систему «Електронний суд», судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20*0,8), слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв