Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 січня 2026 року Справа№200/7659/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером внутрішніх справ, ветераном МВС, звільнений зі служби в 2014 році та знятий з військового обліку, проте з даних з Резерв+ позивач дізнався, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. Позивач вказав, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, при цьому внесення до реєстру інформації про порушення можливе лише за фактом притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позивач має статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» про що є відповідний запис у його електронно-обліковому документі. При цьому п.2 ч.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-IX скасовано статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та передбачено, що громадянин, визнані раніше обмежено придатними, мають самостійно пройти повторний медичний огляд. Проте, ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК для визначення придатності до несення військової служби, чим вчинив правопорушення яке підпадає під дію ч. 3 статті 210 КУпАП.
Відповідач вказав на помилковість твердження позивача про виключення його з військового обліку, оскільки підтверджуючи документи відсутні. Також зазначив, що позивач не став на військовий облік за новим місцем мешкання у м. Харків, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», таке правопорушення слід вважати триваючим, оскільки ОСОБА_1 не виконує свій обов'язок, це порушення підпадає під санкцію ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідач вказав, що складання Протоколу та Постанови не передбачено чинними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення без повідомлення особи та попереднього ознайомлення з обставинами справи. Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності можливе у разі складення протоколу на місці в порядку 259 КУпАП, у зв'язку з чим було автоматично сформоване повідомлення про порушення правил військового обліку у АІС «Оберіг» та направлене до органів Національної поліції.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 10.12.2025 витребувано у сторін докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач є пенсіонером за вислугу років, та ветераном органів внутрішніх справ, що підтверджується копіями посвідчень.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформацією із застосунку «Резерв+».
Згідно з інформацією із застосунку «Резерв+» позивач постановою ВЛК від 31.08.2017 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
11.09.2025 позивач оновив персональні дані за допомогою застосунку «Резерв +».
Відомості про виключення з військового обліку матеріали справи не містять.
Згідно з інформацією із застосунку «Резерв+», що сформована станом на 24.09.2025, ОСОБА_1 , розшукує ТЦК та СП з 25.08.2025 з підстав не проходження (відмови від проходження) ВЛК.
В матеріалах справи міститься адвокатський запит від 16.09.2025 щодо надання документів на підставі яких прийнято рішення про оголошення ОСОБА_1 у розшук та про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку.
Відповідь на адвокатський запит в матеріалах справи відсутня.
Спірним у справі є дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
У подальшому, Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні та продовжено строк проведення загальної мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення;
виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями; військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (далі - Закон №3621).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону №2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) було скасовано статус "обмежено придатний" та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Оскільки відповідно до запису в «Резерв+» позивач непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, останній зобов'язаний був пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно з наявних матеріалів справи, повторний медичний огляд позивачем не пройдено.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовників відносяться, зокрема відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII) та відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Водночас, відповідно до п. 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Пунктом 8 Порядку № 559 регламентовано, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.
Оскільки позивач не пройшов ВЛК, наявна інформація про звернення до Національної поліції з повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, то, відповідно, такі відомості вносяться і до самого Реєстру.
Тобто, законодавство не містить вказівки на те, що статус "Порушення правил військового обліку" може бути облікований лише у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 КУпАП України.
Суд зазначає, що наявність такого статусу у військово-обліковому документі законодавчо не ототожнена із фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а носить інформаційний характер.
Також, аналіз наведених вище норм права дає підстави зробити висновок, що відповідач є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов'язаним правил військового обліку; звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Звертаючись до суду, позивач не погоджується з діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи / постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні. Вважає, що без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.
Проте суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
При цьому, до персональних даних за положеннями частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1).
Разом з тим, частина перша статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов'язку.
Отже Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов'язку, до якого, серед іншого, відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» включено обов'язок дотримання правил військового обліку. Тобто Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» розрізняє такі дані між собою.
Суд вважає, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про дотримання особою (військовозобов'язаним) правил військового обліку.
На думку суду, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що ОСОБА_2 не пройшов ВЛК до 05.06.2025 як особа визнана раніше «непридатним у мирний час обмежено придатним у воєнний час».
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 до Реєстру внесені дані саме щодо порушення ОСОБА_2 правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не створювала для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчить про протиправність його дій.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку у повній мірі відповідають наведеним вище положенням нормативно-правових актів.
Інші наведені стороною позивача у заявах по суті справи твердження не спростовують встановлених судом обставин про порушення позивачем правил військового обліку та наявності у відповідача підстав для внесення цих відомостей до Реєстру, тому не впливають на висновки суду за наслідками розгляду цієї справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв