08 січня 2026 рокуСправа №160/31883/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 20.08.2025 року № 054450005027 та скасувати його рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.08.2025 року № 054450005027.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву від 12 серпня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
Період перебування на строковій службі в Збройних Силах України з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік;
Періоди навчання: з 03.08.2004 р. по 02.09.2004 р. підземний гірничий робітник; з 15.11.2006 р по 27.12.2006 року навчання по професії гірничий робітник очисного забою; з 09.06.2017 року по 08.08.2017 року навчання за професією машиніст гірничих виїмкових машин;
Періоди роботи з 05.12.2005 року по 21.12.2005 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта-Красноармійська-Західна №1»;
Період роботи з 06.09.2016 року по 08.06.2017 року підземним гірничим робітником очисного забою;
Періоди роботи - 01.12.2008 року по 01.12.2008 р.; з 01.07.2009 року по 13.07.2009 р.; з 01.06.2010 року по 01.06.2010 р.; з 18.10.2011 року по 18.11.2011 р.; з 01.05.2013 року по 01.05.2013 р.; з 01.03.2015 року по 04.05.2015 р.; з 01.07.2015 року по 01.07.2015 р.; з 01.08ю.2015 року по 05.08.2015 р.; з 01.02.2018 року по 02.02.2018 р.; з 01.05.2018 року по 04.05.2018 р.; з 01.11.2019 року по 01.11.2019 р.; з 01.12.2019 року по 01.12.2019 р.; з 01.03.2020 року по 01.03.2020 р.; з 01.04.2020 року по 01.04.2020 р.; з 01.05.2020 року по 01.05.2020 р.; з 01.08.2020 року по 01.08.2020 р.; з 01.10.2020 року по 01.10.2020 р.; з 01.02.2022 року по 02.02.2022 р.; з 18.03.2022 року по 01.08.2022 р.; з 02.08.2022 року по 16.12.2022 р.; з 01.01.2023 року по 03.01.2023 р.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.08.2025 року позивач звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20.08.2025 року № 054450005027 йому було відмовлено, у призначенні пенсії посилаючись на відсутність пільгового стажу. Позивача, уважає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу періоди навчання по та період строкової служби в ЗСУ з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 листопад 2025 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23 грудня 2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 1 20 та 25 років. Відповідач зазначив, що позивачу невраховано до пільгового стажу період навчання за відповідною професією до надання документів, підтверджуючих пільговий характер роботи.
23 грудня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач просить задовольнити позовну заяву посилається на доводи викладенні у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
12.08.2025 року позивач звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою Позивача, за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та прийняло рішення від 20 серпня 2025 № 054450005027 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (20 та 25 років.) Згідно з наданими документами страховий стаж становить 39 років 15 днів, пільговий стаж роботи (роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів № 202 (25 років) складає 23 роки 6 місяців 3 дні, пільговий стаж (роботи підземні провідні професії (20) складає 18 років 1 місяць 12 днів, який враховано по 12.08.2025 року.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України №1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Частина 3 статті 4 Закону №1058 визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно із частиною 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2021 у справі №229/2330/17 та від 05.12.2019 у справі №219/5643/16-а.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016 діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Згідно із записами у трудовій книжці, позивач був працевлаштований на роботах віднесених до пункту 3 статті 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, з матеріалів справи видно, що позивач працював у гірничому виробництві: проведення гірничих та інших робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом, на посаді прохідник підземний з повним робочим днем у шахті, тому відповідно до пункту 3 статті 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, позивача має право на пенсію незалежно від віку, оскільки був зайнятий на роботах у гірничому виробництві на посаді гірника підземного з повним робочим днем у шахті та має стаж на таких роботах понад 20 років.
З огляду на вище зазначене, суд робить висновок про протиправність та необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 054450005027 від 20.028.2025 року та задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу період перебування позивача на строковій службі в Збройних Силах України з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік, суд виходить з такого.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада.
Статтею 119 КЗпП (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за громадянами України, які проходять підготовку до військової служби з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач був звільнений 28.10.2004 за власним бажанням у зв'язку з призовом до ЗСУ за п. 3 ст. 36 КЗпП.
Як вбачається з форми РС-право, позивачу було зараховано до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік.
Оскільки позивач був звільнений та не працював у період проходження строкової військової служби, а на момент призову працював за професією, що дає право на пільгову пенсію (гірник підземний), суд вважає, що період строкової військової служби з 05.11.2004 року по 18.10.2005 має бути зарахований до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 392/1357/17 (2-а/392/109/17).
Судом за даними трудової книжки встановлено, що позивач у липні 2004 року був прийнятий на роботу СП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» учнем підземного гірничого працівника, який з 02.08.2004 р. по 02.09.2004 р. проходив навчання по професії підземний гірничий робітник з тарифною ставкою підземного робітника. В подальшому з 15.11.2006 р. по 27.12.2006 року проходив навчання по професії гірничий робітник очисного забою з відривом від виробництва та з 09.06.2017 року по 08.08.2017 року проходив навчання за професією машиніст гірничих виїмкових машин.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Таким чином, період навчання позивача з 02.08.2004 р. по 02.09.2004 р., 15.11.2006 р. по 27.12.2006 року, з 09.06.2017 року по 08.08.2017 року має бути зарахований до пільгового стажу позивача за посадами, передбаченими Постановою КМУ №202, оскільки навчання було пов'язане з підвищенням кваліфікації для роботи на підземних гірничих роботах.
Відповідач безпідставно не зарахував періоди роботи з 05.12.2005 року по 21.12.2005 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ «Вугільна компанія», «Шахта-Красноармійська-Західна №1»; роботи з 06.09.2016 року по 08.06.2017 року підземним гірничим робітником очисного забою, до пільгового стажу, оскільки будь-яких підстав такого не зарахування відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.
Вищевказаний період протиправно не зарахований до пільгового стажу роботи позивача, а відтак підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо періоду з 01.12.2008 року по 01.12.2008 р.; з 01.07.2009 року по 13.07.2009 р.; з 01.06.2010 року по 01.06.2010 р.; з 18.10.2011 року по 18.11.2011 р.; з 01.05.2013 року по 01.05.2013 р.; з 01.03.2015 року по 04.05.2015 р.; з 01.07.2015 року по 01.07.2015 р.; з 01.08.2015 року по 05.08.2015 р.; з 01.11.2019 року по 01.11.2019 р.; з 01.12.2019 року по 01.12.2019 р. судом встановлено, що позивач у вказані періоди перебував у відпустці без збереження заробітної плати. А у період з 18.03.2022 року по 01.08.2022 р. не працював, що підтверджується наданими довідками № 1-0904 від 21.06.2024 року (а.с.50 зворот, 51).
Згідно зі статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки" працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.
Як убачається із статті 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними із видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
У листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 зазначено, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Цим листом Міністерство соціальної політики України роз'яснило, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, днів відпустки без збереження заробітної плати за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.
Водночас, належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, як пенсійному органу, так і суду, надані не були.
Суд зауважує, що в даному випадку подання відомостей, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, покладаються на працівника та роботодавця.
З огляду на викладене, підстав для зарахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати у період з 01.12.2008 року по 01.12.2008 р.; з 01.07.2009 року по 13.07.2009 р.; з 01.06.2010 року по 01.06.2010 р.; з 18.10.2011 року по 18.11.2011 р.; з 01.05.2013 року по 01.05.2013 р.; з 01.03.2015 року по 04.05.2015 р.; з 01.07.2015 року по 01.07.2015 р.; з 01.08.2015 року по 05.08.2015 р.; з 01.11.2019 року по 01.11.2019 р.; з 01.12.2019 року по 01.12.2019 р., з 18.03.2022 року по 01.08.2022 р. немає.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 03.10.2024 по справі № 200/2708/24.
Водночас період роботи, а саме «Голодний бунт» з 01.02.2018 року по 02.02.2018 р.; з 01.05.2018 року по 04.05.2018 р.; «Карантин» з 01.03.2020 року по 01.03.2020 р.; з 01.04.2020 року по 01.04.2020 р.; з 01.05.2020 року по 01.05.2020 р.; з 01.08.2020 року по 01.08.2020 р.; з 01.10.2020 року по 01.10.2020 р. «Воєнний стан» з 01.02.2022 року по 02.02.2022 р.; з 01.01.2023 року по 03.01.2023 р. - з оплатою дві третини тарифної ставки підземного робочого, підлягає зарахування, до пільгового стажу роботи, оскільки зазначені періоди позивач не працював ні за власної вини, та не перевищують більше 30 календарних днів на рік. А в період з 02.08.2022 року по 16.12.2022 р. позивач виконував гірничі роботи, що також підтверджується, записами трудової книжки та довідкою № 1-904 від 21.06.2024 року.
Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та висновки, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12 серпня 2025 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, періодів перебування на строковій службі в Збройних Силах України з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік; навчання: з 03.08.2004 р. по 02.09.2004 р. підземний гірничий робітник; з 15.11.2006 р по 27.12.2006 року навчання по професії гірничий робітник очисного забою; з 09.06.2017 року по 08.08.2017 року навчання за професією машиніст гірничих виїмкових машин; роботи з 05.12.2005 року по 21.12.2005 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта-Красноармійська-Західна №1»; роботи з 06.09.2016 року по 08.06.2017 року підземним гірничим робітником очисного забою; з 01.02.2018 року по 02.02.2018 р.; з 01.05.2018 року по 04.05.2018 р.; з 01.03.2020 року по 01.03.2020 р.; з 01.04.2020 року по 01.04.2020 р.; з 01.05.2020 року по 01.05.2020 р.; з 01.08.2020 року по 01.08.2020 р.; з 01.10.2020 року по 01.10.2020 р. з 01.02.2022 року по 02.02.2022 р.; з 02.08.2022 року по 16.12.2022 р., з 01.01.2023по 03.01.2023 р.
Таким чином, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки саме такий розмір судового збору підлягав сплаті за подання цього позову.
Позивач не позбавлений права звернутися із заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору з окремою заявою до суду.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у призначенні пенсії від 20.08.2025 року № 054450005027.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування віком із зарахуванням до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, періодів перебування на строковій службі в Збройних Силах України з 05.11.2004 року по 18.10.2005 рік; навчання: з 03.08.2004 р. по 02.09.2004 р. підземний гірничий робітник; з 15.11.2006 р по 27.12.2006 року навчання по професії гірничий робітник очисного забою; з 09.06.2017 року по 08.08.2017 року навчання за професією машиніст гірничих виїмкових машин; роботи з 05.12.2005 року по 21.12.2005 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта-Красноармійська-Західна №1»; роботи з 06.09.2016 року по 08.06.2017 року підземним гірничим робітником очисного забою; з 01.02.2018 року по 02.02.2018 р.; з 01.05.2018 року по 04.05.2018 р.; з 01.03.2020 року по 01.03.2020 р.; з 01.04.2020 року по 01.04.2020 р.; з 01.05.2020 року по 01.05.2020 р.; з 01.08.2020 року по 01.08.2020 р.; з 01.10.2020 року по 01.10.2020 р. з 01.02.2022 року по 02.02.2022 р.; з 02.08.2022 року по 16.12.2022 р. з 01.01.2023р. по 03.01.2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( ЄДРПОУ - 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев