м. Вінниця
07 січня 2026 р. Справа № 120/16898/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання до суду квитанції про доплату судового збору в розмірі 2 906 грн 88 коп., доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
У вказаній ухвалі суд наголосив, що позивачем не надано доказів, що стосовно нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено відомості про порушення правил військового обліку (до прикладу, витяг з Резерв+), а також доказів, що він перебуває на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого й заявлено всі позовні вимоги.
15.12.2025 за вх.№78226/25 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору. Також у заяві представник позивача вказує, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; щодо надання витягу з Резерв +, то вказує, що такий застосунок може бути встановлений військовозобов'язаними за їх бажанням і не є обов'язковим для його використання.
Оцінюючи подану позивачем заяву, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Із наведених представником позивача обставин убачається, що позивач перебуває на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який безпосередньо здійснює щодо нього владні управлінські функції, зокрема веде військовий облік, формує та вносить відповідні відомості, а також ініціює звернення до інших органів державної влади.
Факт надсилання Другим відділом електронного звернення до органів Національної поліції щодо нібито порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію прямо підтверджує, що саме цей структурний підрозділ є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах і саме його дії становлять предмет оскарження.
Суд зауважує, що статус юридичної особи не є визначальним критерієм для участі у справі як відповідача в адміністративному судочинстві, оскільки КАС України пов'язує належність відповідача не з організаційно-правовою формою, а з фактом здійснення владних управлінських функцій та безпосереднім впливом на права й інтереси особи.
Посилання представника позивача на те, що відповідачем за всіма вимогами має бути ІНФОРМАЦІЯ_4 є помилковим.
Залучення ІНФОРМАЦІЯ_5 як третьої особи не відповідає процесуальній природі такого статусу, оскільки третя особа не є носієм спірного обов'язку та не вчиняє оскаржуваних дій.
Натомість у даному випадку саме Другий відділ є безпосереднім учасником спірних публічно-правових відносин і суб'єктом, який реалізує владні повноваження щодо позивача.
Таким чином, надані представником позивача пояснення свідчать про участь у спірних правовідносинах іншого суб'єкта владних повноважень, ніж той, який зазначений у позові як відповідач. Відтак суб'єктний склад сторін у справі визначено неправильно, що унеможливлює належну оцінку предмета спору та ефективний судовий захист.
У зв'язку з наведеним позивачеві необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи шляхом зазначення належного відповідача - суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо здійснює оскаржувані дії та перебуває з позивачем у спірних публічно-правових відносинах.
Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.
Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ч. 1 ст. 118 КАС України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З метою недопущення порушення прав та інтересів позивача та забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви.
Дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням судді Маслоід О.С, у відпустці.
Керуючись ст. ст. 5, 118, 121, 133, 160, 248 КАС України,
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачеві 7-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений в мотивувальній частині ухвали.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна