м. Вінниця
07 січня 2026 р. Справа № 120/1442/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 адміністративний позов задоволено.
Представник позивача подала заяву в порядку ст. 383 КАС України. У вказаній заяві представник просить постановити окрему ухвалу, визнати протиправним рішення від 29.10.2025 року № 9221 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про відмову у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Вінницький окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо належного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в справі № 120/1442/25 не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Розглянувши заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України встановлені вимоги до такої заяви, а саме визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина третя статті 383 КАС України).
Аналіз зазначених вище норм частини 2 статті 383 КАС України свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі № 807/220/18, від 20.01.2021 у справі № 640/1364/19.
Враховуючи наведені приписи ч. 2 ст. 383 КАС України, суд зауважує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Водночас, представником позивача в порушення п. 7 та 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві не зазначено інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 5 ст.383 КАС України, адже вона не відповідає вимогам, що встановлені статтею 383 КАС України.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 383 КАС України, суд
Заяву представника позивача по справі №120/1442/25, що подана в порядку ст. 383 КАС України, - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна