08 січня 2026 року м.Суми
Справа №576/1589/24
Номер провадження 22-ц/816/13/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Рунова В. Ю. , Сізова Д. В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2024 року у складі судді Сапона О.В., ухваленого в м. Глухів, Сумської області,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом він є власником земельної ділянки площею 5,2563 га з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, розташованої на території с. Пустогород Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області. 01 квітня 2019 року між ним та ТОВ «Добробут-12» був укладений договір оренди земельної ділянки № 267, за умовами якого орендна плата вноситься щорічно у грошовій формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки ділянки на дату укладання договору в сумі 15021 грн 05 коп. за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114 за календарний рік. 02 березня 2023 року ТОВ «Добробут-12» припинило свою діяльність у зв'язку з реорганізацією та його правонаступником є ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод».
Станом на 17 червня 2024 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати за договорами оренди земельної ділянки за 2023 рік в сумі 19653 грн 28 коп. (15985 грн 76 коп. - сума орендної плати з урахуванням коефіцієнту інфляції, 3459 грн 93 коп. - пеня за 158 днів прострочення оплати оренди земельної ділянки, 207 грн 59 коп. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік). Відповідач відмовив у його зверненні з питання виплати вказаної заборгованості. У зв'язку з невиконанням договору оренди в частині сплати орендної плати, вважає, що є підстави для його розірвання та повернення земельної ділянки.
За таких обставин, позивач просив суд ухвалити рішення, яким: стягнути на його користь з позивача заборгованість за користування орендованою земельною ділянкою, яка з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних станом на 10 червня 2024 року становить 19653 грн 28 коп.; повернути належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, розташовану на території с. Пустогород Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області; розірвати договір оренди землі №267 від 01 квітня 2019 року.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» про стягнення заборгованості з орендної плати відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Кириченко Г.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не було надано доказів неможливості використання належної позивачу земельної ділянки з підстав, що не залежить від товариства. Вважає, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка долученим відповідачем доказам. Так, в листі НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби від 06 квітня 2023 року не міститься прямої заборони на ведення господарської діяльності на цій території, а лише повідомлено про дозволені години роботи та про необхідність узгодження з комендантом. До зазначених в доповідній записці агронома ОСОБА_2 від 14 квітня 2023 року відповідальних осіб з числа ЗСУ України та ДПС України, з метою підтвердження своїх доводів, товариство не зверталося. Звертає увагу на те, що в наказі товариства від 30 травня 2023 року №30-05/23 йдеться лише про факт потенційної загрози, але ніяких підтверджуючих документів про мінування даної території, на час складання цього наказу, відповідач суду не надав. Вказує на те, що акт фіксації земельних ресурсів, використання яких припинено у зв'язку з воєнними діями, не містить всіх необхідних реквізитів, а саме інформації про дату та час його складання. Вважає, що лист Есмоньської селищної ради не доводить, що саме належна позивачу земельна ділянка замінована і з об'єктивних причин не використовувалася товариством не з його вини.
Посилається на недотримання судом першої інстанції строків розгляду справи, а також не вирішення заявлених позовних вимог щодо повернення земельної ділянки та розірвання договору оренди.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, а рішення суду - залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Представником позивача - адвокатом Кириченко Г.М. продано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просить не брати до уваги відзив на апеляційну скаргу, оскільки він поданий відповідачем з пропущенням строків подачі.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року дану цивільну справу повернуто до Глухівського міськрайонного суду Сумської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Глухівського міськрайонного суд Сумської області від 27 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку в частині вимог повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, розташованої на території с. Пустогород Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області та розірвання договору оренди землі № 267 від 01.04.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,2563 га з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, розташована на території с. Пустогород Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області (а.с.14, 15).
01 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Добробут-12» був укладений договір оренди земельної ділянки № 267, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду товариству земельну ділянку, площею 5,2563 га з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, а останнє зобов'язалося вносити щорічно орендну плату у грошовій формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки ділянки на дату укладання договору в сумі 15021 грн 05 коп. (а.с. 12-13).
Пунктом 31 цього договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
02 березня 2023 року ТОВ «Добробут-12» припинило свою діяльність у зв'язку з реорганізацією та його правонаступником є ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод».
01 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» із претензією щодо невиплати товариством орендної плати за 2023 рік за договором оренди від 02 березня 2023 року (а.с. 17).
Листом від 29 лютого 2024 року ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» повідомило, що орендна плата за 2023 рік позивачу нараховуватися та виплачуватися не буде з посиланням на те, що у зв'язку зі збройною агресією рф на території України та введення режиму воєнного стану, протягом 2022-2023 років товариство не мало можливості обробляти надану позивачем земельну ділянку за кадастровим номером 5921585200:06:003:0114 (а.с. 5 на звороті).
З наданих відповідачем документальних доказів вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1 розташована на території Еcманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області за межами населеного пункту с. Пустогород є непридатною для використання.
Відповідно до інтерактивної карти замінованих територій України, яка розміщена на офіційному сайті ДСНС України https://mine.dsns.gov.ua/ , діє з 07 січня 2023 року, територія Есманьської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області в тому числі і територія за межами с. Уланове, означена як територія потенційно забруднена вибухонебезпечними предметами.
Виходячи з безпекової ситуації та неможливості використання орендованих земельних ділянок в господарській діяльності через обставини, за які ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» не відповідає, 30 травня 2023 року відповідачем наказом № 30-05/23 внесло зміни до наказу № 02-01/23 від 02 січня 2023 року та доповнило перелік земельних ділянок на території Еманьської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області, загальною площею 313261 га, використання яких зупинено, згідно додатку № 1 до наказу, до якого увійшла земельна ділянка, належна позивачу ОСОБА_1 (а.с. 41, 42, 49).
14 квітня 2023 року агрономом ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» подано директору цього товариства доповідну записку, в якій повідомив, що провести весняно-польові роботи 2023 року на полі товариства №PG-4124, яке розташоване за межами населеного пункту с. Пустогород Шосткинського району Сумської області неможливо, на під'їзній дорозі на вказане поле і на полі встановлені попереджувальні знаки «міни». Відповідальні особи ЗСУ старший лейтенант ОСОБА_3 та від ДПС капітан ОСОБА_4 заборонили проведення робіт на вказаному полі пославшись на те, що територія, як всієї Есманьської селищної територіальної громади так і за межами населеного пункту с. Пустогород знаходиться в стані оборони та відповідно на вказаній території вживаються заходи щодо забезпечення обороноздатності, в тому числі і інженерно-технічні заходи із мінування. Інформація про розташування таких територій є обмеженою в доступі, але з метою недопущення загибелі, травмування цивільного населення, в тому числі і при проведення робіт, такі місця на певній відстані від державного кордону означаються попереджувальні знаки «міни». Загальна площа поля № PG-4124, яка не може бути використана в господарській діяльності в 2023 році, становить 15,6098 га. На цій площі розташовані орендовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 5921585200:06:003:0114; 5921585200:06:003:0117; 5921585200:06:003:0118 (а.с. 38).
Листом від 26 квітня 2023 року начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України повідомлено голову Шосткинської районної державної адміністрації - керівнику районної військової адміністрації, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, та з метою посилення контролю та дотримання прикордонного режиму, наказами начальника прикордонного загону від 21 лютого 2022 року №228-АГ «Про затвердження додаткових режимних обмежень» та від 21 квітня 2022 року №20-АГ «Про запровадження додаткових режимних обмежень» були запроваджені додаткові тимчасові режимні обмеження в межах Шосткинського, Сумського, Охтирського Конотопського контрольованих прикордонних районів Сумської області, до закінчення воєнного стану. У рамках даних обмежень заборонено будь-яке пересування цивільних осіб в смузі місцевості вздовж державного кордону завширшки 1 км, окрім територій населених пунктів, які прилягають до державного кордону. У решті території контрольованого прикордонного району (до 20 км від державного кордону) заборонено: пересування осіб та транспортних засобів (окрім автомобілів екстреної медичної допомоги), проведення всіх видів робіт поза населеними пунктами з 21:00 годин вечора до 07:00 години ранку; здійснення будь-яких польотів легкомоторних літальних апаратів, квадрокоптерів та інших безпілотних літальних апаратів, повітряних безмоторних засобів пересування (а.с. 37).
Листом від 01 липня 2024 року голова Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області у відповідь на лист ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» повідомив, що Есманьська селищна територіальна громада, в тому числі Пустогородський старостівський округ, з 25 травня 2022 року до 31 грудня 2023 року перебували в зоні активних бойових дій. Земельна ділянка кадастровий номер 5921585200:06:003:0114, що розташована за межами населеного пункту с. Пустогород Шосткинського району Сумської області не використовувалася товариством в 2023 році за її цільовим призначенням, у зв'язку з тим, що поблизу вищезазначеної земельної ділянки знаходяться попереджувальні знаки «Міни» (а.с. 52).
Листом від 02 липня 2024 року командир військової частини НОМЕР_2 на запит ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» повідомив, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114, не використовується військовою частиною, мінно-вибухове загородження (мінування) поблизу даної земельної ділянки здійснювалося силами військової частини НОМЕР_3 (а.с. 54).
Командир військової частини НОМЕР_3 листом від 10 липня 2024 року повідомив ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», що інформація про наявність мінно-вибухових загороджень згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» належить до інформації з обмеженим доступом та не може бути надана (а.с. 70).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу земельна ділянка не використовувалася та не могла бути використана відповідачем в 2023 році через обставини, за які підприємство не відповідає.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставам справи.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України).
Правилами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Верховний Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 викладено правові висновки щодо застосування положень частини шостої статті 762 ЦК.
Так, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8- 6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України:
"6.8. Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
6.9. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, не посилається на форс-мажорні обставини в якості підстави звільнення від виконання зобов'язання, що спростовує доводи касаційної скарги про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень частини першої статті 617 ЦК України, статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
6.10. З урахуванням викладеного вище Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством".
Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 910/14244/20 зазначив, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Таким чином при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а обов'язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.
Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
Вимогами ч. 3ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що відповідачем орендна плата у 2023 році позивачу не була виплачена. Усупереч доводів апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що орендована земельна ділянка не використовувалася у 2023 році через обставини, за які підприємство не відповідає. Такі висновки узгоджуються з наданими відповідачем доказами.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Пустогород Шосткинського району, що входить до Есманьської селищної територіальної громади.
У період із 25 травня 2022 року до 31 грудня 2023 року територія Есманьської селищної територіальної громади перебувала в зоні бойових дій.
Зазначене підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (із змінами відповідно Наказу № 1151 від 15 липня 2025 року), яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який є чинним.
Доповідною запискою агронома ОСОБА_2 підтверджується, що відповідальні особи Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України заборонили проводити весняно-польові роботи, в тому числі на земельній ділянці належній позивачу, яка розміщена на полі №PG-4124, через вжиття заходів щодо забезпечення обороноздатності, в тому числі інженерно-технічні заходи з мінування.
З метою з'ясування інформації про наявність мінно-вибухових загороджень на земельній ділянці з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114 відповідачем були направлена запити до військових частин, але в зв'язку з тим, що ця інформації відноситься до інформації з обмеженим доступом, у її наданні було відмовлено.
Комісією, створеною наказом №02-01/23 від 02 січня 2023 року, у складі заступника директора товариства - Дишеля В.М., заступника директора з рослинництва - ОСОБА_5 , головного бухгалтера - ОСОБА_6 , представника Есманьської селищної ради - Лісненка Л.І., складено акт про те, що орендовані ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту с. Пустогород, зокрема і належна позивачу земельна ділянка, яка перебуває в зоні активних бойових дій, в зв'язку з постійними обстрілами з території рф з різного виду озброєнь та встановленими попереджувальними знаками «Міни», є непридатними для використання. Відсутність дати складання цього акту не свідчить про його недопустимість як доказу, зважаючи на те, що зазначені в цьому акті обставини узгоджуються з іншими дослідженими в суді доказами.
Крім того, Есманьська селищна рада також підтвердила невикористання ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» земельної ділянки з кадастровим номером 5921585200:06:003:0114 у 2023 році за її цільовим призначенням, через знаходження поблизу цієї земельної ділянки з попереджувальним написом «Міни».
Умовами укладеного договору оренди землі не було передбачено повідомляти орендодавця про виникнення форс-мажорних обставин за яких неможливе використання предмету оренди. Більш того, військова агресія рф є загальновідомим фактом, як і застосовані обмеження використання земельних ділянок розміщених поблизу державного кордону з країною-агресором.
Таким чином, зважаючи на те, що територія що відноситься до Есманьської селищної ради з 25 травня 2022 року до 31 грудня 2023 року перебувала в зоні бойових дій та не використовувалася відповідачем через обставин, за яке товариство не відповідає, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач звільняється від сплати орендної плати за 2023 рік, відтак, вістуні підстави для задоволення позовних вимог.
Отже, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до приписів п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 5 червня 2024 року № 583/2206/23.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. Ю. Рунов
Д. В. Сізов