Справа № 159/8822/25 Головуючий у 1 інстанції: Шишилін О. Г.
Провадження № 22-ц/802/137/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.
08 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прохорчука Сергія Федоровича за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2025 року
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просила суд: визнати протиправними дії державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Ковельський ВДВС у Ковельському р-ні Волинської обл. Львівського МУ МЮУ) Прохорчука С. Ф. у виконавчому провадженні (далі - ВП) № 33514307; скасувати постанову державного виконавця від 24 листопада 2025 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності; заборонити державному виконавцю вчиняти дії щодо опису, арешту, оцінки та реалізації її майна.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2025 року з урахуванням ухвали цього суду від 04 грудня 2025 року про виправлення описки справу за скаргою ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд Індустріального районного суду м. Дніпра.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просила її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Мельник В. М., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано передав дану справу за підсудністю на розгляд Індустріального районного суду м. Дніпра.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема в п. 9 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (передача справи на розгляд іншого суду), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, ця справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 08 січня 2026 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду скаргу на дії та рішення державного виконавця Ковельського ВДВС у Ковельському р-ні Волинської обл. Львівського МУ МЮУ Прохорчука С. Ф. у ВП № 33514307. Виконавчі дії державним виконавцем у межах зазначеного виконавчого провадження здійснюються на підставі виконавчого листа № 2/0417/3498/2012, виданого 25 квітня 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2025 року з урахуванням ухвали цього суду від 04 грудня 2025 року про виправлення описки справу за скаргою ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд Індустріального районного суду м. Дніпра.
Передаючи справу на розгляд іншого суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду, враховуючи наступне.
Виконавче провадження є особливою процедурою виконання виконавчих документів, у тому числі судових рішень, що врегульована як процесуальним кодексом (ЦПК), так і Законом України «Про виконавче провадження».
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно із ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відтак за загальними правилами процесуального кодексу скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ч. 1 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.
Отже, скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи ВДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями, або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі №175/1571/15.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановивши, що скарга подана не того суду, що ухвалив відповідне судове рішення, з додержанням норм процесуального права дійшов цілком обґрунтованого висновку, що справу належить передати на розгляд Індустріального районного суду м. Дніпра на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про передачу справи на розгляд іншого суду у цій справі є законною та обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків суду про те, що подана нею скарга на рішення та дії посадової особи ВДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями, або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією суду, що ухвалив відповідне судове рішення, тобто суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, яким у даному випадку є Індустріальний районний суд м. Дніпра, та який видав виконавчий лист.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя
Судді: