Справа № 161/2440/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/135/26 Доповідач: Карпук А. К.
07 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Здрилюк О. І., Шевчук Л. Я.,
секретар Русинчук М.М.,
з участю: боржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягувач ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року в складі судді Ковтуненка В. В.,
Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий 13 лютого 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі № 161/2440/24, мотивуючи тим, що з нього стягуються аліменти на малолітню дитину в розмірі частки усіх видів заробітку щомісячно.
Рішенням суду від 04 серпня 2025 року задоволено його позов про зменшення аліментів, стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку щомісячно, а тому судовий наказ, яким раніше стягнуто аліменти, не підлягає виконанню.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 12.11.2025 відмовлено у визнанні судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, постановити нове судове рішення про задоволення поданої заяви та визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню. Покликається на те, що суд не встановив належним чином обставин, на підставі який судовий наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню та безпідставно зазначив, що виконавчий лист на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 04.08.2025 не видавався.
Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до приписів статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом при розгляді заяви встановлено, що 13 лютого 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів щомісячно аліментів на дитину, неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Рішенням суду від 04 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задоволено частково. Розмір аліментів зменшено - ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Підставою для визнання судового наказу виданого 13 лютого 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі № 161/2440/24 таким, що не підлягає виконанню зазначено набрання рішенням суду від 04 серпня 2025 року законної сили та подальше стягнення аліментів саме на його підставі, а не на підставі судового наказу.
Апеляційним судом встановлено, що додатками до заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник зазначив: копію судового наказу, копію паспорту, копію судового рішення від 04.08.2025 про зменшення розміру аліментів, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2024 року на підставі судового наказу та супровідний лист.
Одним із основних принципів цивільного процесу є принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України. Згідно з нормами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Нормами статті 432 ЦПК України передбачено порядок та підстави виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною І статті 432 ЦПК України,суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.3ст. 432 ЦПК України).
Ураховуючи ту обставину, що до заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник не подав доказів отримання виконавчого листа на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2025 року у справі №161/10517/25, відкриття виконавчого провадження на виконання саме цього рішення суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні поданої боржником заяви.
Аргументи апеляційної скарги про обов'язок суду встановити з яких причин необхідно визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, суперечить змісту принципу диспозитивності судового процесу,згідно з яким суд розглядає справу межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами статті 432 ЦПК України «Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню» не передбачено обов'язку суду збирати докази при розгляді вказаної категорії справ, а також не надано суду право самостійно визначати підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, окрім тих, що зазначені заявником.
Не впливає на правильність ухвали суду першої інстанції надана до апеляційної скарги копія виконавчого листа, виданого підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2025 року у справі №161/10517/25, оскільки належних та допустимих доказів того, що цей лист пред'явлений до виконання, або ж що органи ДВС відмовили у відкритті виконавчого провадження, суду не надано.
Також апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з мотивувальної частини рішення Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2025 року у справі №161/10517/25 вбачається, що позивач ОСОБА_4 звертався з позовом про зменшення розміру аліментів, стягнутих на підставі судового наказу, проте в резолютивній частині рішення суду в цій справі, відповідно, і у виконавчому листі, який виданий на його виконання, така обставина не зазначена.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржена ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення..
Головуючий
Судді