Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3189/25
07 січня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
та його захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив :
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є особливо тяжкий, існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від суду.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 вказав, що ризики, зазначені прокурором необгрунтовані, просив змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, або зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.
Так, ОСОБА_4 не одружений, зі слів проживає із співмешканкою за адресою оренди в м. Київ, має матір у Сумській області, де зареєстрований, із середньою спеціальною освітою, до затримання працював електриком, офіційно не працевлаштований, не судимий.
Суд ураховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є особливо тяжким.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, тому суд визнає доведеним існування ризику переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , про які вказує прокурор, є досить високою.
При цьому, доводи прокурора про наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження, оскільки свідки сторони обвинувачення та сторони захисту допитані та суд перебуває на стадії допиту обвинуваченого.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, та з метою виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, вважає визначити розмір застави у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, є достатнім та співмірним, і таким, що не суперечить положенням КПК України.
У разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_4 на нього покладаються обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів до 07 березня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками;
4) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків та строк дії ухвали визначити до 07 березня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали скласти 07.01.2026 року о 16 год. 55 хв.
Cуддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1