ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/27072/25
провадження № 3/753/477/26
"06" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
18 жовтня 2025 о 11-й годині 21 хвилина в м. Києві, вул. Ревуцького, 7, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті стався наїзд на припаркований автомобіль «Фолксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 ПДР України.
Крім того, 18 жовтня 2025 о 11-й годині 21 хвилина в м. Києві, вул. Ревуцького, 7, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 А ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4, 124 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленим за допомогою направлення СМС-повідомлень, на виклик суду не з'явився, провадженням щодо нього не цікавився.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, ст. 124, 122-4 КУпАП в цьому переліку відсутня.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 536879, ЕПР 1 № 536883, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 31), схемі ДТП, на які зображено місце наїзду на транспортний засіб (а.с.4), письмових поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до яких 19.10.2025 йому зателефонував сусід родича ОСОБА_3 та повідомив, що автомобіль родича було пошкоджено іншим автомобілем. Водій з місця ДТП зник. Родич ОСОБА_3 перебуває на лікуванні за кордоном. Тому відео де зафіксовано як автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 здійснює наїзд на припаркований автомобіль передали ОСОБА_2 (а.с.5), письмових пояснення ОСОБА_4 , відповідно до яких 24.10.2025 від представника поліції йому стало відомо, що автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , володільцем якого він є, 18.10.2025 скоїв ДТП. На той момент автомобілем керував ОСОБА_1 , який брав автомобіль у користування. 19.10.2025 ОСОБА_1 віддав ОСОБА_4 автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 з пошкодженнями заднього лівого бампера та подряпинами на правому боці (а.с.6), відеозаписі з камер спостереження, з якого вбачається як автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 рухається по дорозі, зупиняється та починає здійснювати парковку заднім ходом. Під час руху він здійснює зіткнення з припаркованим автомобілем. Від удару припаркований автомобіль відкидає на бордюр, при цьому автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 не зупиняючись на великій швидкості їде з місця ДТП по дорозі не пропускаючи пішоходів (а.с.7), письмових поясненнях ОСОБА_1 , відповідно до яких він 18 жовтня 2025 о 11-й годині 15 хвилин в м. Києві, вул. Ревуцького, 7, керував автомобілем «Хюндай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 та мав намір припаркувати його. Почавши реверсивний рух, йому здалось що він на щось наїхав. Подивившись по дзеркалам нічого особливого не побачив. Далі він заїхав в глиб двору, він вийшов подивився де є місце, один з мешканців двору повідомив де тут паркуватись не можна. Почувши це він повільно проїхав вздовж місця наїзду та виїхав. Пошкоджень на його автомобілі немає (а.с.26).
Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, те що письмові пояснення ОСОБА_1 не співпадають з переглянутим відеозаписом місця ДТП, що вказує на спосіб уникнення адміністративної відповідальності, те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, не працює, та того, що суду не надано будь-яких документів вживання ним заходів щодо відшкодування шкоди потерпілому, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124,122-4, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 6 (шести) місяців позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба