Справа № 591/9386/25 Провадження № 3/591/2764/25
08 січня 2026 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності Скородєда С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 09 серпня 2025 року о 00 год 42 хв в м. Суми по вул. М.Сумцова, 38, керував транспортним засобом автомобілем Mazda 6, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За цим фактом 09 серпня 2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416964.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Захисник не заперечив слухати справу у відсутність ОСОБА_1 , зазначивши, що провину ОСОБА_1 не визнає.
Згідно позиції сторони захисту, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем в наведений час, однак оскільки був тверезий та ознак сп'яніння не мав (на підтвердження тверезого стану стороною захисту надано висновок медичного закладу, згідно якого, за результатами огляду ОСОБА_1 , проведеного о 08 год 20 хв 09 серпня 2025 року, у останнього ознак сп'яніння не виявлено). Вважав вимогу про проходження огляду безпідставною. До того ж, працівники поліції фактично вплинули на прийняття ОСОБА_1 наведеного рішення щодо відмови.
Згідно ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглянути без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши докази, що містяться в справі, суд приходить наступних висновків.
Інкримінований в провину ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення характеризується відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тобто, наведена норма є відсилочною на відповідний порядок, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, яким затверджено відповідну Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені нормативні акти (відповідно - п. 2 Порядку та п. 2 розділу І Інструкції) визначають, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наявність вказаних ознак може бути виявлена поліцейським наприклад шляхом візуального спостереження за особою, в процесі спілкування з ним, перевіркою реакції, тощо, тобто шляхом вчинення будь-яких дій, що виключають формальний підхід до встановлення зазначених обставин, які б також виключали сумніви в наявності у особи ознак відповідного сп'яніння або які виключають надуманість підстав для проведення відповідного огляду.
В той же час, досліджений судом відеозапис події не містить доказів на вчинення дій правоохоронцями, спрямованих на виявлення у водія ознак сп'яніння та з нього вбачається, що ОСОБА_1 спокійною мовою спілкується з правоохоронцями, виконує їх вказівки, надає документи для перевірки, відповідає адекватно на питання, тобто не виявляє якихось очевидних ознак сп'яніння чи інших факторів, які б могли поставити під сумнів його адекватний стан (працівники поліції під час спілкування з водієм в певний момент самі зазначають про те, що підстава для огляду це перебування водія в автомобілі з «єврономерами» на зупинці).
При цьому, ОСОБА_1 фактично мав сумніви щодо свого стану та вагався стосовно проходження чи не проходження огляду, на що працівники поліції надавали йому сумнівні роз'яснення з цього приводу та щодо наслідків його дій (наприклад, працівники поліції помилково зазначали про альтернативність санкції за ст. 130 КУпАП, зазначали про проходження огляду в медзакладі лише за допомогою аналогічного приладу драгер), тобто фактично спонукали його саме або до відмови від проходження огляду на місці, або стосовно безперспективності проходження огляду в медзакладі.
Іншими словами, наведений відеозапис підтверджує той факт, що ОСОБА_1 дійсно міг відмовитись від проходження огляду не внаслідок свого усвідомленого бажання, а внаслідок відсутності належного роз'яснення його прав та наслідків відмови та рішення з приводу чого могло бути сформовано в тому числі з урахування наведеного спонукання зі сторони правоохоронців.
Наведене дає суду підстави для сумнівів в наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та, як наслідок, для сумнівів в обґрунтованості вимог правоохоронців для проведення відповідного огляду, підставою для чого зі сторони правоохоронців слугувала не наявність вказаних ознак, а перебування осіб в транспортному засобі в комендантську годину, що відповідно до положень наведених нормативних актів та ст. 62 Конституції України, повинно тлумачитись на користь обвинуваченого, а згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Наведені висновки суду, цілком узгоджуються з долученим стороною захисту висновком медичного закладу (проведеного через незначний проміжок часу), згідно якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Таких висновків суд дійшов також враховуючи, що необізнаність особи (яка не має відповідних спеціальних знань), в процедурі проведення огляду, при відсутності з боку представника держави зрозумілого роз'яснення відповідних прав та наслідків відмови, вчиненого на місці події, може бути розцінена як порушення права на захист особи.
Інші долучені до протоколу матеріали наведених висновків суду не спростовують та містять інформацію виключно щодо обставин оформлення матеріалів.
Відтак, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (інші докази вказаних висновків суду не спростовують, оскільки стосуються лише оформлення огляду водія та не спростовують відеозапису).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя О.В. Сибільов