Р. С. З. № 61
про відкриття провадження у цивільній справі
08 січня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області А. І. Костенко, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача, ОСОБА_5 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 370 та Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видане свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 19 листопада 2021 року. Після смерті ОСОБА_5 на території Маньківської селищної ради залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,3307 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7123155100:01:003:0585, місцезнаходження яких: АДРЕСА_1 . Житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . 29 березня 2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхи Оксани Василівни із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5 . Також у цей день до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхи Оксани Василівни із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5 звернулися ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом було повідомлено, що на момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Старосвітською О.Г., 29 березня 2020 року від імені спадкодавця на ім'я сина ОСОБА_7 . Підтвердженням того, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_7 є свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 09 березня 1968 року. Разом із тим, 29 березня 2020 року ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини після померлого батька (діда позивача) ОСОБА_5 та надав нотаріусу відповідну заяву за № 140. Оскільки ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини після померлого батька (діда позивача) ОСОБА_5 то спадкоємцями на вищевказане спадкове майно є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, ОСОБА_6 є онукою померлого ОСОБА_5 що підтверджується наступним: Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , серія НОМЕР_3 виданим завідуючим відділом запису актів громадського стану від 08 січня 1991 року, актовий запис № 4, батьком вказаний ОСОБА_7 . 04 червня 2024 року ОСОБА_6 уклала із ОСОБА_8 шлюб та після укладення змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 04 червня 2024 року виданим Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). ОСОБА_3 є також онукою померлого ОСОБА_5 що підтверджується наступним: Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_10 , серія НОМЕР_5 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаської області батьком вказаний ОСОБА_7 , актовий запис № 18 від 05 березня 1996 року. 13 жовтня 2016 року ОСОБА_10 уклала шлюб із ОСОБА_11 та після укладення змінила прізвище на ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 від 13 жовтня 2016 року виданим Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Позивач є також онукою померлого ОСОБА_5 що підтверджується наступним: Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_13 , серія НОМЕР_7 виданого Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матір'ю вказана ОСОБА_14 , актовий запис № 22 від 20 лютого 1988 року, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою померлого ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8 яке видане завідуючим бюро записів актів громадянського стану 11 січня 1964 року. У даному свідоцтві прізвище ОСОБА_15 зазначено ОСОБА_15 . Так, як мати ОСОБА_13 уклала 27.04.1985 року шлюб із ОСОБА_17 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_9 , виданим завідуючим відділом запису актів громадського стану, то після укладення шлюбу вона змінила прізвище на ОСОБА_18 . Відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_10 від 10 жовтня 2006 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 про що було зроблено актовий запис № 94. Після укладення 16 червня 2012 року шлюбу із ОСОБА_19 , ОСОБА_13 змінила прізвище на ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_11 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області від 16 червня 2012 року. 05 грудня 2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1258/02-31 від 29.11.2025 року приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюха О.В., відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 . Причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є те, що позивач просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 . Разом з тим, приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., було роз'яснено спадкоємиці умови та запропоновано укласти між спадкоємцями договір про поділ спадкового майна, згідно якого, ОСОБА_1 за спільною домовленістю між спадкоємцями може отримати цілу частку вищевказаного майна, або отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну їй 1/3 частку у спадщині, від чого позивач відмовилась, оскільки, має право на цілу частку вищевказаного житлового будинку. Оскільки нотаріус не може видати спадкоємиці свідоцтво про право на спадщину на цілу частку вищевказаного нерухомого майна, оскільки відсутні правові підстави, тому нотаріусом роз'яснено спадкоємиці процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» на замовлення Позивача виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу. Відповідно до даних технічного паспорта на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа становить 48,4 кв.м., із яких 34,9 кв.м., - житлова площа, 13,5 кв.м., - допоміжна площа. Відповідно до листа Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 08 грудня 2025 року за № 498 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за р. № 3386 кн. № 16. Також у даному листі зазначено, що дане домоволодіння належить ОСОБА_5 на підставі Рішення Маньківського районного суду б/н від 10.07.2008 року. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі Рішення Маньківського районного суду б/н від 10.07.2008 року про визнання права власності на самочинну забудову. Відповідно до довідки відділу містобудування та архітектури № 178/06-09 від 22.12.2025 року забудова земельної ділянки по АДРЕСА_2 , здійснена у період з 1990 по 1994 року. Земельна ділянка знаходиться в житловій зоні, забудова відповідає положенню містобудівної документації та не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення. Відповідно до Висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкту нерухомості, загальна ринкова вартість об'єкта оцінки (житлового будинку з надвірними спорудами) склала 201 280,00 грн. Таким чином, позивач змушена звернутися до суду, так як тільки суд може встановити належне їй право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -
Відкрити провадження в цивільній справі №701/20/26 за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 27 січня 2026 року о 09 годині 15 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Маньківського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 27 січня 2026 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 січня 2026 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. І. Костенко