Справа № 699/1437/25
Номер провадження № 1-кс/699/8/26
щодо запобіжного заходу
08.01.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в межах кримінального провадження № 12025250380000290 клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України,
На розгляд слідчому судді надійшло вищевказане клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовано тим, що згідно з положеннями ст. 36, 283, 291 КПК України на адресу Городищенського районного суду Черкаської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025250380000290 від 11.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України.
Відносно ОСОБА_4 застосована міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 09.01.2026.
Станом на дату подання клопотання Городищенським районним судом Черкаської області підготовче судове засідання призначено 03.02.2026 (справа № 699/1831/25).
У кримінальному провадженні № 12025250380000290 ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 09.09.2025, приблизно о 20.00 годині, перебуваючи біля будинку № 5 по вул. Ярослава Мудрого в м. Корсунь-Шевченківський, він помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, червоного кольору, що належить ОСОБА_5 . Враховуючи відсутність поряд будь-яких осіб, ОСОБА_6 вирішив незаконно заволодіти вищевказаним автомобілем.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, підійшов до автомобіля «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та шляхом вільного доступу у зв'язку з тим, що автомобіль був відчинений, таємно, незаконно, всупереч волі власника, проник в салон автомобіля, де запустив двигун так як ключі були в замку запалювання, після чого поїхав на вказаному автомобілі з місця вчинення злочину, отримавши змогу розпоряджатись викраденим автомобілем на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.
У подальшому, 12.09.2025 «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, червоного кольору, яким незаконно заволодів ОСОБА_6 , було виявлено в адміністративних межах села Олексіївка Обухівського району Київської області та поза межами населеного пункту на польовій дорозі поблизу лісового масиву та вилучено.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме незаконному заволодінні транспортним засобом.
Крім того, встановлено, що 10.09.2025, точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, він же, перебуваючи в салоні автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті с. Олексіївка Київської області, виявив на пасажирському сидінні в шкіряній сумці сірого кольору тимчасово залишену без нагляду банківську картку, яка належить ОСОБА_7 . Керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне привласнення приватного документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що банківська картка є важливим особистим документом, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, та втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 привласнив документ, а саме: банківську картку AT«UKRSIBBANK» № НОМЕР_2 , з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого. При цьому не вжив будь-яких заходів для повернення привласненого документа, усвідомлюючи те, що привласнений ним документ належить іншій особі, тим самим незаконно заволодів ним.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласненні офіційного документа, вчинене в особистих інтересах.
Крім того, встановлено, що 10.09.2025, точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, він же, перебуваючи в населеному пункті с. Олексіївка Київської області, точне місцезнаходження під час досудового розслідування не представилось можливим, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне привласнення паспорта громадянина України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 09.10.2012 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився у сірій шкіряній сумці, яка лежала на пасажирському сидінні раніше викраденого ним же автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , виданим Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України 09.10.2012, розпорядився на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом.
12.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України..
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на нього такі обов'язки:
- прибувати на виклик до слідчого, прокурора чи суду;
- у визначений час перебувати та без дозволу прокурора чи суду не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні. Строк дії ухвали обчислюється в межах строку досудового розслідування з дати постановлення ухвали, тобто з 17.09.2025 до 12.11.2025, та становить 57 днів.
09.10.2025 складено та оголошено нове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.11.2025 ОСОБА_4 відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ до них, повідомлено про закінчення досудового розслідування.
07.11.2025 обвинувальний акт скеровано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11.11.2025 раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту продовжено до 09.01.2026.
Як на докази причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого правопорушення прокурор посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме:
- рапорт оперативного чергового відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 10.09.2025;
- протоколи огляду предмета від 11.09.2025;
- протокол обшуку від 11.09.2025;
- протокол огляду місця події від 12.09.2025;
- пояснення ОСОБА_9 від 12.09.2025.
Сторона обвинувачення вважає, що наведені в клопотанні дані об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Метою застосування запобіжного заходу у даному випадку зазначається забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (обґрунтовано територіальною віддаленістю між місцем знаходження органу досудового розслідування та місцем проживання обвинуваченого);
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні (обґрунтовано особливостями вчинених кримінальних правопорушень, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , а також його обізнаністю про потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, значення їх показань для повноти та об'єктивності досудового розслідування, дає підстави вважати, що незастосування запобіжного заходу до ОСОБА_9 або застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, створює умови для незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та цих свідків);
- вчинення іншого кримінального правопорушення (обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 має погашену судимість, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів в період з 2009 року по 2017 рік та може продовжити вчинення інших аналогічних злочинів, або ж продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується).
Також у клопотанні зазначено, що відповідно до ст. 178 КПК України обставинами, що необхідно врахувати при обранні запобіжного заходу є:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення, оскільки в ході проведення досудового розслідування було зібрано достатньо доказів його причетності до вчинення інкримінованого йому діяння;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - злочин вчинений останнім являється нетяжким та тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років, інші два кримінальні правопорушення є кримінальними проступками;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_9 , який є особою молодого віку та в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які б вказували на наявність в нього хвороби, яка б унеможливлювала застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу;
- міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - ОСОБА_6 проживає по АДРЕСА_1 ;
- відсутність у обвинуваченого місця роботи або навчання - ОСОБА_6 на даний час є безробітнім, тобто не має стабільного джерела прибутку.
Крім того, у клопотанні обґрунтовано неможливість застосування до обвинуваченого таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання та порука.
З огляду на викладене сторона обвинувачення просить продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо продовження запобіжного заходу в цілому не заперечував. Підтвердив інформацію, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності. Викладені у клопотанні обставини визнав. Також зазначив, що як доброволець служив у ЗСУ з лютого 2022 року до жовтня 2023 року. Наразі він СЗЧ, із будинку протягом тривалого часу не виходив. Не працює, постійного джерела доходів не має. Разом з тим, обвинувачений зазначив, що вже майже 4 місяці перебуває під цілодобовим домашнім арештом, тому не має права залишати територію домоволодіння та заробити грошей на своє проживання. У зв'язку з тим, що досудове розслідування вже закінчено, просить пом'якшити запобіжний захід, а саме змінити цілодобовий домашній арешт на домашній арешт в певний період доби.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого.
Вимогами ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як вказано вище, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 17.11.2025 по справі 699/1831/25 скеровано до Городищенського районного суду Черкаської області, де призначено підготовче судове засідання на 03.02.2026).
Тобто на день надходження до слідчого судді клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 підготовче судове засідання у кримінальному провадженні не проведено. З урахуванням указаного, розгляд цього клопотання належить до повноважень слідчого судді.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (до яких відноситься арешт) на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є СВ Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, тому на підставі ст. 132 КПК України дане клопотання підсудне Корсунь-Шевченківському районному суду Черкаської області.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Оскільки у цьому кримінальному провадженні вже складено обвинувальний акт, то необхідно дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих правопорушень.
Щодо наявності ризиків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків переховування від суду, впливу на потерпілих і свідків та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доказів на підтвердження наявності фактів переховування обвинуваченого від правоохоронного органу чи суду слідчому судді не надано. Лише віддаленість органу досудового розслідування та місця проживання обвинуваченого також не свідчить про наявність такого ризику. Отже суд дійшов висновку про недоведеність цього ризику. При цьому, ОСОБА_4 завжди за першою вимогою з'являвся на судові виклики.
Щодо впливу на свідків, то матеріали клопотання не містять доказів на його обгрунтування. Доказів можливості впливу обвинуваченого на потерпілих також до матеріалів справи не додано.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може вчинити інший аналогічний злочин, оскільки був раніше засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, востаннє вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2017 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Проте на теперішній час в силу ст. 89 КК України ОСОБА_4 вважається несудимим.
Ураховуючи обставини вчинення інкримінованих правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наразі існує.
Щодо застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Оскільки кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , є правопорушеннями, яке вчинене у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту та проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та проти журналістів, беручи до уваги продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, ураховуючи спосіб життя обвинуваченого, слідчий суддя дійшов висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде недостатнім. Особиста порука так само застосована не може бути, оскільки відповідних заяв до суду не надходило.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, передбачає відповідальність у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Як раніше установлено відповідно до інформаційної довідки від 11.09.2025 № 443212019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що ОСОБА_4 є співвласником майна (житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 .
Ураховуючи відомості, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які продовжують існувати у кримінальному провадженні, суспільну небезпечність інкримінованих правопорушень, завершення стадії досудового розслідуваннята, а також відсутність інформації про порушення ОСОБА_4 обраного йому 17.09.2025 запобіжного заходу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни застосованого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний час доби.
На підставі ст.ст. 98, 176-178, 181, 184, 186, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 год до 07:00 год наступного дня.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати на виклик до прокурора чи суду;
- у визначений час перебувати та без дозволу прокурора чи суду не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Ухвалу про зміну застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Відділу поліції 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області (вул. Квіткова, 20, м. Миронівка, Обухівський район, Київська область; mironivka_vp@ukr.net).
Зобов'язати Відділ поліції 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області поставити на облік ОСОБА_4 як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту становить два місяці з дати постановлення ухвали, тобто з 08.01.2026 до 08.03.2026 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде складено 08.01.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1