Справа № 636/7259/25
Провадження 1-кп/636/1440/25
Іменем України
24.12.2025 м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 62025170020011506 від 08.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалідності не має, військовослужбовець військової служби за контрактом, обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальник третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 30.07.2025 обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 21.02.2023 № 159-ОС ОСОБА_6 прийнято на військову службу за контрактом та зараховано до особового складу на всі види забезпечення, присвоєно військове звання «молодший сержант» та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - оператора відділення технічних засобів охорони державного кордону 2 прикордонної застави НОМЕР_3 прикордонної комендатури.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 22.11.2024 № 1149-ОС сержанта ОСОБА_6 призначено інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником третього відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави 3 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 11.05.2025 № 132 сержанта ОСОБА_6 , інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі бойового розпорядження командира оперативно - тактичного угруповання «Харків» № БР-313/3925/4 від 07.05.2025, вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків в районі відповідальності військової частини НОМЕР_4 з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено, зокрема, Указом Президента України № 235/2025 з 05 год. 30 хв. 09.05.2025 по 07.08.2025.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, сержант ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати.
Однак, ОСОБА_6 під час проходження військової служби у складі НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України - 28.06.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
Так, 28.06.2025, приблизно о 16 год. 40 хв., заступником коменданта з морально психологічного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України підполковником ОСОБА_7 , у пункті тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 , військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону, у тому числі, ОСОБА_6 , було доведено бойове розпорядження заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника Івана Рєпкіна №823 (гриф) від 28.06.2025, яке полягало у необхідності до 23:00 29.06.2025 висунутись в пішому порядку з н.п. Дворічанське до ВП «ХАЛК 2», які розташовані на території Харківській області, зайняти оборону, налагодити зв'язок, наростити інженерне облаштування, здійснити маскування позиції, забезпечити нанесення ефективного вогневого ураження противнику.
Однак, ОСОБА_6 , будучи невдоволеним цим наказом щодо висування в пішому порядку з н.п. Дворічанське до ВП «ХАЛК 2», які розташовані на території Харківській області, зайняти оборону, налагодити зв'язок, наростити інженерне облаштування, здійснити маскування позиції, забезпечити нанесення ефективного вогневого ураження противнику, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 , 28.06.2025, орієнтовно о 16 год. 40 хв., діючи з прямим умислом, а саме -усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 28.06.2025 відмовився виконати бойове розпорядження заступника начальника загону, але на теперішній час все усвідомив, зробив відповідні висновки, свої дії піддав критичній оцінці, щиро кається у скоєному та бажає продовжити проходити військову службу.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються процесуальних витрат, речових доказів.. Судом також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_6 , в обсязі пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:
- за ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальному акту не зазначена не встановлено судом.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалідності не має, військовослужбовець військової служби за контрактом, обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальник третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 30.07.2025 обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (витяг з наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_5 ) № 928-ОС від 30.07.2025), за місцем проходження служби характеризується позитивно, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого.
Також, суд враховує письмове звернення в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_5 ) від 12.09.2025, в якому зазначено, що сержант ОСОБА_6 перебуває на військовій службі в НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_6 ) на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування, виконує бойові завдання, за час проходження служби має позитивну службову характеристику. Враховуючи зазначені дані, позицію командирів, молодий вік, бездоганну поведінку після вчиненого, військовослужбовець став на шлях виправлення, зрозумів свою провину та своїми подальшими діями здійснює в повній мірі обов'язки із захисту Вітчизни. При цьому, командування частини просить при визначенні виду покарання ОСОБА_6 не призначати покарання у виді позбавлення волі, а надати можливість продовжити несенння служби та обрати вид покарання у виді службове обмеження для військовослужбовців, передбачене ч.1 ст. 58 КК України, застосувавши відрахування із суми грошового забезпечення в дохід держави до двадцяти відсотків, що регламентованого ч. 2 ст. 58 КК України, або іншого покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
При призначенні ОСОБА_6 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказане клопотання командування військової частини НОМЕР_6 .
Крім того, суд враховує вік обвинуваченого, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, продовження проходження військової служби та позитивну службову характеристику, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.
Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та на підставі ст. 58 КК України замінити покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 ..
Прокурор під час судових дебатів просив призначити саме такий вид та міру покарання ОСОБА_6 .
Відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, строк тримання під вартою рахувати з 14:10 год. 18.07.2025, строк дії ухвали до 14:10 год. 15.09.2025, визначено суму застави у розмірі 60 560,00 грн. (ухвала слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 18.07.2025 у справі № 643/11861/25, провадження № 1-кс/643/4012/25).
Заставодавцем ОСОБА_8 18.07.2025 внесено заставу у розмірі 60560,00 грн. на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Харківській області.
Згідно інформації наданої ДУ «Харківський слідчий ізолятор», ОСОБА_6 , 1997 р.н., звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 21.07.2025 по сплаті застави в розмірі 60560,00 грн.
Враховуючи приписи ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Судом встановлено, що з моменту звільнення з-під варти та на день ухвалення вироку, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_6 виконав покладенні на нього судом обов'язки, передбачені ст. 182 КПК України, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням у дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 КК України, під час відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців засуджений ОСОБА_9 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 липня 2025 року по 21 липня 2025 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - у вигляді застави, залишити без змін.
Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 18.07.2025 у справі № 643/11859/25 (провадження № 1-кс/643/4011/25) у розмірі 60 560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, внесену 18.07.2025 за обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Харківській області - повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , після набрання вироком суду законної сили.
Після набрання вироком законної сили направити його копію начальнику 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_6 ) для виконання.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий: суддя ОСОБА_1