Справа № 635/2933/16-к
Провадження № 1-кп/635/682/2026
08 січня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайський Харківської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: Харківська область, м.Первомайський, гуртожиток цегляного заводу, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 03.10.1997 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя, Донецької області за ст. 93, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 41 КК України до 9 років позбавлення волі;
2) 10.06.2003 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі;
3) 16.12.2003 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст.190, 70 ч.4, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;
4) 14.07.2011 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі;
5) 03.04.2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;
6) 21.04.2015 Київським районним судом м. Харків за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
7) 05.10.2017 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
8) 25.05.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.70, ч.ч.1,5 ст. 72 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
9) 16.08.2021 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
10) 15.11.2021 року Красноградським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
11) 01.09.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 15 днів позбавлення волі. 17.07.2023 звільнено з Харківського СІЗО №27 у зв'язку із відбуттям строку покарання;
12) 07.02.2025 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,-
13) 11.11.2025 року Київським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185, 71 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі, вирок набрав законної сили,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
встановив:
Суд вважає доведеним, що 07 березня 2016 року приблизно о 00 год. 00 хв. ОСОБА_3 , маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , де він тимчасово мешкав на підставі усної домовленості з потерпілим ОСОБА_5 , скориставшись темним часом доби, шляхом вільного доступу, через незамкнуті двері проник до господарської будівлі на території зазначеного домоволодіння та таємно викрав зварювальний апарат ВХ1-200С3 вартістю 1167, 00 грн. та бензопилу Forward 45 вартістю 1710 грн. 10 коп. Після чого, виніс їх за межі домоволодіння і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 2877 грн. 10 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні повністю визнав в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, засуджує свої дії.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючи матеріалів на нього та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідней достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується незадовільно, раніше неодноразово судимий.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, те що цивільний позов потерпілим не заявлений, майно повернуто власнику.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: у виді 3 років позбавлення волі.
На час постановлення даного вироку ОСОБА_3 відбуває покарання призначене вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2025 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню засуджується за скоєння кримінального правопорушення, яке він вчинив 07.03.2016 року, тобто до ухвалення вказаного вище вироку, суд приходить до висновку, що остаточне покарання повинно бути йому призначене за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Крім того, за правилами ч.5 ст.72 КК України у строк покарання підлягає зарахуванню частково відбуте покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Згідно з положеннями ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №2671 від 14.03.2016 у розмірі 123 грн. 00 коп. .
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2025 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 08 січня 2026 року.
Зарахувати у строк покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково відбуте покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2025 року, з 29.04.2025 року по 07.01.2026 року включно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведеннясудово-товарознавчої експертизи №2671 від 14.03.2016 у розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 00 коп.
Речові докази: зварювальний апарат ВХ1-200С3, бензопилу Forwar 45, які передані на відповідальне зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили вважати повернутими власнику ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1