Справа № 553/4265/25
Провадження № 1-кп/553/395/2026
Іменем України
08.01.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170460000372 від 04.09.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Охтирка Сумської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- вироком Київського районного суду міста Полтави від 26.12.2024 за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з покладенням обов'язків, передбачених статтею 59-1 Кримінального кодексу України;
- вироком Подільського районного суду міста Полтави від 04.08.2025 за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України, із застосування положень статті 69, частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України, остаточно до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п'ять) років з покладенням обов'язків, передбачених статтею 59-1 Кримінального кодексу України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
04.09.2025, близько 23 год. 50 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: пров. Ламаний, 31, в м. Полтаві, помітив ОСОБА_6 та, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи з корисливих мотивів, у період воєнного стану (запроваджений 24.02.2022 Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_8 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України» від 24.02.2022 № 2102-ХІ строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений), маючи прямий умисел на розбій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, правою рукою зжатою в кулак наніс удари по правій вушній раковині, лобній ділянці та правій стороні обличчя ОСОБА_6 , як наслідок потерпілий втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді: шраму шкіри ділянки чола справа, який є наслідком загоєння забійної рани м'яких тканин, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, гематоми м'яких тканин та гіперпігментації шкіри, яка є наслідком загоєння саден шкіри, ділянки правого ока і виличної ділянки справа, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.), тобто застосувавши насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого. Скориставшись непритомним станом потерпілого, ОСОБА_3 заволодів належними ОСОБА_6 велосипедом марки «Profi» в рамі чорного кольору, вартістю 22679 грн 75 к., тактичною сумкою через плече чорного кольору, в якій перебували грошові кошти в сумі 1600 грн та мобільним телефоном «Xiaomi Росо М4 5G» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , вартістю 3233 грн 33 к.
Після, ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме заклав велосипед марки «Profi» до ломбарду «Імперіал», інші речі та мобільний телефон залишив для власного користування. Діями ОСОБА_3 потерпілому завдано матеріальної шкоди на загальну суму 27453 грн 08 к.
Зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював правову кваліфікацію вчиненого злочину.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 04.09.2025, близько 23:00 год., перебував на території Подільського району міста Полтави, де помітив раніше не знайомого йому ОСОБА_6 . Почав наносити йому удари, він яких потерпілий впав та втратив свідомість, після чого він заволодів його велосипедом, мобільним телефоном «Xiaomi Росо» та сумкою. В подальшому, велосипед здав до ломбарду, отримавши 1500 грн., мобільний телефон та грошові кошти, які знаходилися в сумці, залишив собі. Вказав, що щиро кається у вчиненому, осуджує свою поведінку. Шкода потерпілому відшкодована шляхом повернення викраденого майна та сплати йому 3100 грн.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 показав, що 04.09.2025 близько 23:00-24:00 год., під'їхав на велосипеді до будинку свого кума, який проживає по АДРЕСА_3 . До нього підійшов незнайомий хлопець та почав до нього чіплятися. Потім цей хлопець наніс йому удар в область обличчя, потім ще декілька, точну кількість не пам'ятає. Коли прийшов до тями помітив відсутність велосипеду, сумки та мобільного телефону. У сумці у нього були грошові кошти в сумі 1600 грн. та документи. Вказав, що велосипед він викупив в ломбарді за 1500 грн., мобільний телефон йому повернуто. Матір'ю обвинуваченого йому в рахунок спричиненої шкоди передано грошові кошти у сумі 3100 грн, але вважає, що шкоду відшкодована не в повному обсязі. Просив не призначати найсуворіше покарання обвинуваченому.
08.01.2026 від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви суду при призначенні покарання.
Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, востаннє вироком Подільського районного суду міста Полтави від 04.08.2025 за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосування положень ст. 69 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 років, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, не навчається, не працює, за останнім місцем роботи у ТОВ «Агроресурс 44» характеризувався позитивно.
Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Водночас, згідно із частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з частиною 2 статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної. При виборі заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким умисним злочином, наявність обставини, що пом'якшує покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, дані про особу винного, позицію потерпілого щодо міри покарання, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна в межах санкції частини 4 статті 187 Кримінального кодексу України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Оскільки ОСОБА_3 був засудженим вироком Подільського районного суду міста Полтави від 04.08.2025 за частиною 4 статті 186, із застосування статті 69 Кримінального кодексу України до 5 років пробаційного нагляду, а інкримінований злочин за частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України вчинив в період відбуття призначеного покарання у виді пробаційного нагляду, суд остаточно призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.
Згідно з підпунктом а1 пункту 1 частини 1 статті 72 Кримінального кодексу України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи зі співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.
VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, судові витрати за проведені судові експертизи необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Застосований арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.09.2025 (справа № 554/13170/25, провадження № 1-кс/554/10999/2025) належить скасувати.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.09.2025 застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк відбування покарання рахується з моменту його фактичного затримання, тобто з 04.09.2025 з 23:42 год. (а. с. 54-56), який продовжувався в ході судового розгляду кримінального провадження.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув'язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі частини 1 статті 71, підпункту "а1" пункту 1 частини 1 статті 72 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду міста Полтави від 04.08.2025, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 (восьми) років 1 (одного) місяця позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 08.01.2026.
На підставі частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 04.09.2025 по день набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в сумі 13 911 (тринадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 64 к.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.09.2025 (справа № 554/13170/25, провадження № 1-кс/554/10999/2025) арешт тимчасового вилученого майна.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Xiaomi Росо М4 5G» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , у корпусі сірого кольору, велосипед марки «Profi» в рамі чорного кольору - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 ;
- окуляри для зору та мобільний телефон Iphone 6s в корпусі рожевого кольору з сім-карткою вважати повернутими власнику (законному володільцю) ОСОБА_9 ;
- чорну сумку (бананку) із шкірозамінника, футболку сірого кольору з різнокольоровим принтом «пальми», чорні спортивні штани зі вставками сірого кольору, чорні кросівки зі вставками білого кольору марки «Nike» - повернути власнику (законному володільцю) ОСОБА_3 ;
- футболку білого кольору марки «Nike» повернути власнику (законному володільцю) ОСОБА_6 ;
- змиви зі слідами РБК № 1, 2, 3 - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуюча ОСОБА_1