Справа № 211/13227/25
Провадження № 2-а/211/81/26
про залишення позовної заяви без розгляду
08 січня 2026 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
12 листопада 2025 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву було залишено без руху.
На виконання ухвали суду 24.11.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 27.11.2025 в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.
Після постановлення ухвали про прийняття справи до провадження до суду 07.01.2025 надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6019612 від 26.10.2025. В обгрунтування заяви представник відповідача зазначає, що постанова була винесена 26.10.2025 та на місці складання вручена ОСОБА_1 , який вже 31.10.2025 повністю сплатив штраф. Дані обставини свідчать про те, що про існування оскаржуваної постанови позивачу було відомо ще з 26.10.2025, тому позовна заява 12.11.2025 подана з порушенням встановленого 10-денного строку на її оскарження. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду позивач не надав.
Розглянувши питання про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.
Нормами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами 3 і 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд відзначає, що частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, законодавством регламентовано 10-денний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що склав постанову про вчинення адміністративного правопорушення, індивідуального акту у формі постанови.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом 10 днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржується постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6019612 від 26.10.2025.
В обгрунтування поважності пропуску строку на подання позовної заяви позивач посилався на те, що оскаржувану постанову він отримав не в день її складання 26.10.2025, а лише 10.11.2025 після направлення заяви до відповідача.
Разом із цим, як було встановлено після відкриття провадження та отримання заяви від відповідача, дані обставини не відповідають дійсності.
Так з наданої суду постанови серії ЕНА №6019612 вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав постанову у день її складання 26.10.2025 про що наявний його підпис (п.9). Доказів на спростування цього суду надано не було.
Крім того, суду було надано роздруківку з інформаційної бази поліції, з якої можливо встановити, що ОСОБА_1 сплатив штраф за постановою серії ЕНА №6019612 31.10.2025.
Таким чином, зазначені обставини дають можливість суду дійти висновку про те, що позивачу було відомо про ісування постанови серії ЕНА №6019612 ще 26.10.2025, а отже його доводи про необізнаність зі змістом оскаржуваної постанови, які були покладені в основу поновлення пропущеного строку на звернення до суду, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Оскільки про можливе порушення своїх прав позивач дізнався з оскаржуваного рішення відповідача 26.10.2025, строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами сплив 05.11.2025.
При цьому до суду позивач звернувся 11.11.2025 (позов надійшов до суду 12.11.2025).
Відповідна обставина свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 статті 286 КАС України.
Суд також встановив, що попередній висновок суду при відкритті провадження у справі про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Керуючись статтями 123, 240, 241, 248, 250 КАС України, суд, -
Заяву представника відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області - Грешнової А.Ю. про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.01.2026.
Суддя Є.К. Костенко