Справа № 485/2330/25
Провадження № 2/485/61/26
іменем України
08 січня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
за участю представника відповідача - Бойченка Г.А. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду м. Снігурівка клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії,
встановив:
У провадженні Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа № 485/2330/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.
16 грудня 2025 року судом зареєстровано клопотання представника відповідача Бойченка Г.А., яке сформовано в системі "Електронний суд" 15 грудня 2025 року, про зупинення провадження у справі, з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до набрання законної сили судового рішення по адміністративній справі № 400/10987/25 за позовом ОСОБА_2 до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2025 № В1013.
В судовому засіданні представник відповідача Бойченко Г.А. підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не прибув, згідно поданої письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі.
Дослідивши клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Положеннями ч.1 ст. 252 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім цього, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров"я України" про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2025 № В1013. Ухвалою судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №400/10987/25 за позовом ОСОБА_2 відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). На вказаний час по справі не прийнято остаточного рішення.
Разом з тим, всупереч вище наведених вимог законодавства, представником відповідача в поданому клопотанні про зупинення провадження у справі не наведено мотивів, які дають підстави дійти висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №400/10987/25 за позовом ОСОБА_2 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров"я України" про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2025 № В1013.
Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/5425/18 та від 20 червня 2019 року в справі № 910/12694/18.
Керуючись ст. 251, 260, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
В задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Бойченка Геннадія Анатолійовича, про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 08 січня 2026 року.
Суддя О.В. Соловйов