Вирок від 08.01.2026 по справі 484/190/25

Справа № 484/190/25

Провадження № 1-кп/484/90/26

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152110000945 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Кам'яний Міст Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу по мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної застави військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону ДПСУ), у військовому званні «солдат», раніше не судимого, в силу ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2022 ОСОБА_4 було призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та того ж дня направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.04.2022 №149 ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта вказаної військової частини та зараховано до списків особового складу військової частини та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, у військовому званні «солдат». Відповідно до наказу начальника 15 мобільного прикордонного загону №315-ОС від 10.06.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - оператора (БпПС) першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування, зараховано до списків особового складу та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, у військовому званні «солдат». Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 04.04.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_3 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.

Так, 18 вересня 2024 року близько 15:35, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час зустрічі між ними виникла сварка, після чого ОСОБА_5 вибігла з двору та попрямувала на вулицю. Слідом за нею вийшов ОСОБА_4 . Близько 15:45 год., того ж дня, вони знову зустрілися біля магазину, де продовжили сварку. Після цього ОСОБА_5 вирушила додому, а ОСОБА_4 побіг слідом за нею. Коли потерпіла опинилася біля хвіртки свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, схопив правою рукою за капюшон куртки останньої та нахилив її до низу. У цей же момент він наніс удар ногою в область щелепи ОСОБА_5 , внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа, який згідно з висновком судово-медичної експертизи відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, оскільки спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілої та крововиливу оболонки нижньої губи зліва, який згідно з висновком судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Нанесені ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_5 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з тими наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно 18.09.2024 близько 15:45 год., перебуваючи біля хвіртки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки, схопив правою рукою за капюшон куртки потерпілу ОСОБА_5 , нахилив її до низу та наніс удар ногою в область щелепи останньої та заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої шелепи справа. Цивільний позов потерпілої на загальну суму 65110 грн. визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення. Просив вибачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 18.09.2024 близько 15:45 год., в ході сварки, яка мала місце біля хвіртки її домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , будучи в стані сп'яніння, схопив правою рукою за капюшон її куртки, нахилив її до низу та наніс удар ногою в область щелепи, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої шелепи справа. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 65110 грн. підтримала у повному обсязі. Стосовно призначення ОСОБА_4 покарання вважала, що йому слід призначити реальну міру покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення надано такі докази:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.09.2024;

- результати медичного огляду лікаря на стан сп'яніння та результат алкотесту «Драгер» від 18.09.2024, згідно яких у ОСОБА_4 було виявлене алкогольне сп'яніння;

- довідку КНП «ПЦМБЛ» від 18.09.2024, згідно якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено діагноз - перелом н/щелепи справа. Алкотест 0 проміле алкоголю;

- висновок експерта № 232 від 20.09.2024, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено перелом нижньої шелепи справа, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та крововиливу оболонки нижньої губи зліва, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

- довідку начальника відділу кадрів в/ч НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_4 вважається таким, що з травня 2024 не виконує обов'язків військової служби;

- витяги з наказів начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби, про зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу загону, призупинення військової служби та виключення його з усіх видів забезпечення.

Зазначені докази повністю узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані та їх слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що обставиною, яка пом'якшуює покарання обвинуваченого, є щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує: характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який вважається не судимим, в силу ст.89 КК України, проте характеризується негативно як за місцем служби, так і за місцем проживання, не має міцних соціальних зав'язків, так як проживає одиноко, не працює, зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2019 з діагнозом F10.2, F19.2, наявність пом'якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, позицію як прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, так і потерпілої, яка вважала, що обвинуваченого слід засудити до реальної міри покарання, і вважає необхідним, для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів, обрати останньому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, визначений санкцією ч.1 ст.122 КК України.

Разом із тим, зважаючи на особу винного, який визнав свою вину, що є пом'якшуючою покарання обставиною, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, із застосуванням випробування, з іспитовим строком тривалістю 2 роки, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, сприятиме запобіганню вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та судові витрати - відсутні.

Заявлений у справі цивільний позов про стягнення заподіяної матеріальної шкоди, в сумі 25110 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, в тому числі доказами, наданими потерпілою, так як із наданих нею квитанцій вбачається, що потерпілою понесені витрати на лікування саме в такому розмірі.

Заявлений у справі цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої заподіяної моральної шкоди, в сумі 40000 грн., в силу ст.1167 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог розумності і справедливості, передбачених ст.23 Цивільного кодексу України, також підлягає задоволенню, оскільки безумовно протиправними діями ОСОБА_4 потерпілій було завдано моральної шкоди і саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визнає достатнім із урахуванням: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та визнання такого розміру завданої шкоди обвинуваченим.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.

Керуючись ст.ст.368,369,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі, на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п.2,3 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 25110 грн. та в рахунок заподіяної моральної шкоди - 40000 грн., а всього стягнути 65110 (шістдесят п'ять тисяч сто десять) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а, у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: ОСОБА_6

Попередній документ
133163283
Наступний документ
133163285
Інформація про рішення:
№ рішення: 133163284
№ справи: 484/190/25
Дата рішення: 08.01.2026
Дата публікації: 09.01.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.02.2026)
Дата надходження: 09.01.2025
Розклад засідань:
07.02.2025 09:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
11.03.2025 09:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
07.04.2025 13:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
16.04.2025 14:00 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
06.05.2025 13:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
04.06.2025 13:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
02.07.2025 13:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
21.08.2025 11:00 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
15.09.2025 10:00 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
08.01.2026 10:30 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області