Справа № 473/6784/25
іменем України
"08" січня 2026 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності. - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУПН в Миколаївській області про притягнення до відповідальності за ч.3 ст.173-4 КпАП України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Воронівка Вознесенського району Миколаївської області, працює громадським робітником Олександрівської селищної ради, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків НОМЕР_1
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №873621 від 19.12.2025 року посадовою особою, що склала протокол, зазначено, що: «в період часу з 15.10.2025 по 19.11.2025 на території навчального закладу Воронівський ліцей за адресою Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с.Воронівка, вул.Вознесенська, 1-а неповнолітня ОСОБА_1 , 2011 р.н., вчинила булінг (цькування) психологічного характеру у вигляді систематичних образ по відношенню до своєї однокласниці малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим заподіяла шкоди психічному здоров'ю останньої, але не досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.3 ст.173-4 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснила, що її дитина булінгу не вчиняла. В школі вона була присутня на засіданнях комісії, згідно із рішеннями якої булінг не підтверджено.
Суд, дослідивши матеріали провадження, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, не доведена.
Згідно з довідкою про результати розгляду повідомлення про вчинення булінгу від 28.11.2025 р. зазначено, що 07.11.2025 р. до Вознесенського РУП надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення неправомірних дій з боку учнів Воронівського ліцею. Заявник зазначив, що донька ОСОБА_2 учениця 8 класу відмовляється відвідувати навчальний заклад через вчинення відносно неї булінгу її однокласницями неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а саме постійних образ та погроз, через що вона не має бажання відвідувати навчальний заклад. Неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_7 пояснили, що з ОСОБА_2 дійсно були конфлікти, але незначні та булінг відносно неї вони не вчиняли. Так як діти не досягли віку адміністративної відповідальності, протоколи було складено відносно їх батьків.
Також у справі є рапорт №17017 від 07.11.2025 р. про звернення ОСОБА_3 з даного приводу до поліції та його заява на ім'я начальника поліції від 07.11.2025 р.
Згідно з повідомленням Вознесенського РУП на ім'я директора Воронівського ліцею від 17.11.2025 зазначено, що до поліції надійшли заяви від ОСОБА_8 та ОСОБА_3 про те, що відносно учениць ОСОБА_9 та ОСОБА_2 вчиняється булінг з боку однокласниць ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Просять згідно з ЗУ «Про освіту» та Наказу МОН №1646 від 28.12.2019 р. розглянути дане питання на комісії та повідомити про результати.
Згідно з копією наказу директора Воронівського ліцею від 03.11.2025 р. №60 було затверджено протокол №1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Комісія вирішила вивчити матеріали, заслухати свідків щодо ОСОБА_13 , які надала ОСОБА_13 до 18.11.2025 р. А також надано відповідну копію протоколу №1 від 03.11.2025 р.
Крім того є копія наказу №65 від 20.11.2025 р. Воронівського ліцею, в п.2 якого зазначено, що ситуацію, яка виникла між однокласницями ОСОБА_14 та ОСОБА_4 визнати конфліктом, про що також є копія протоколу №2 від 20.11.2025 р., де в п.1 теж вказано, що ситуацію визнано конфліктом.
Надано копію наказу №69 від 24.11.2025 р. Воронівського ліцею про затвердження протоколу №3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу у Воронівському ліцеї щодо ОСОБА_14 з боку однокласниць ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Зазначено, що з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 факт булінгу не встановлено. Про це також зазначено в розділі 3 самого протоколу №3 від 24.11.2025 р.
Згідно з повідомленням директора Воронівського ліцею без дати, на ім'я т.в.о. начальника Вознесенського РУП повідомлено, що було проведено перевірку за фактом, вказаним у заяві ОСОБА_13 . Встановити факт булінгу не представилось можливим, про що додаються відповідні протоколи засідань комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) Воронівського ліцею.
Адміністрацією навчального закладу надана посередня психолого-педагогічна характеристика на ОСОБА_1 та позитивна характеристика на ОСОБА_2 .
Також є пояснення вчителя фізкультури ОСОБА_15 від 19.11.2025 р., який не підтверджує конфлікт; пояснення вчителя хімії ОСОБА_16 від 05.11.2025 р., який про ОСОБА_17 теж нічого не повідомляє; пояснення класного керівника ОСОБА_18 від 07.11.2025 р., яка вказала, що була свідком того, що ОСОБА_19 смикнула за волосся ОСОБА_14 . Вона провела виховну бесіду та роз'яснила про заборону фото, відео фіксацію в школі.
Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 її матір'ю є ОСОБА_1 .
25.11.2025 ОСОБА_3 надав інспектору СЮП Вознесенського РУП пояснення про те, що проживає разом з донькою ОСОБА_2 , яка є ученицею 8 класу Воронівського ліцею. В середині жовтня він виявив зміни в поведінці доньки, яка була у пригніченому стані, відмовилась відвідувати навчальний заклад та виходити на вулицю сама. Розповіла про факти булінгу з боку однокласниць, через що він написав заяви до поліції та навчального закладу з метою припинення протиправних дій.
25.11.2025 інспектору СЮП Вознесенського РУП Козуб Л.Р. надала пояснення про те, що навчається у 8 класі Воронівського ліцею, у тому числі з ОСОБА_4 та іншими виникли неприязнені відносини. Останні безпричинно ображають її та чіпляються. Якщо батьки звертаються до керівництва, то це на деякий час припиняється, а потім відновлюється. 15.10.25 р. під час перебуванні в укритті Бурмус Соня смикнула її за волосся при вчителі ОСОБА_18 , яка зробила їй зауваження. Вказала, що при цьому вона відчула біль. Про вказані події повідомляла батькам, так як у неї був пригнічений стан і вона не хотіла ходити до школи.10.11.25 р. коли вона на телефоні писала повідомлення матері ОСОБА_19 зняла відео і показувала його вчителю, повідомивши, що вона ніби списувала. 19.11.25 р. ОСОБА_19 ображала її на уроці фізкультури. Після звернення батьків до поліції показували їй образливі жести.
25.11.2025 інспектору СЮП Вознесенського РУП Сарнацька П.А. пояснила, що вона навчається у 8 класі Воронівського ліцею разом з ОСОБА_14 . Зазначила, що між ними виникла конкуренція, оскільки вони найкраще навчаються в класі. Останній конфлікт був між ними в середині жовтня 2025 р. через те, що вона нібито цікавиться оцінками ОСОБА_20 та вона її ображала.
25.11.2025 інспектору СЮП Вознесенського РУП Бурмус С.М. пояснила, що вона навчається у 8 класі Воронівського ліцею разом з ОСОБА_14 . Зазначила, що ОСОБА_21 почала задаватись в 7 класі і після того вона перестала з нею спілкуватись. Щодо булінгу пояснила, що вона її не ображала, не цькувала, конфліктів з нею не було.
Також поліцією надано копію постанови судді Миронової О.В. від 05.12.2025 р. про повернення до поліції протоколу ВАД №873612 від 25.11.2025 відносно ОСОБА_1 та оригінал вказаного протоколу.
23.12.2025 р. інспектору СЮП Вознесенського РУП Козуб Р.В. додатково пояснив, що після вчинення булінгу відносно його доньки остання мала депресивний стан, що проявлялося у замкнутості, пригніченому стані, відмові відвідувати навчальний заклад, страху виходити з домоволодіння самостійно. Звертались до особи, яка навчається на психолога, та допомагала справитись дитині з депресією.
Перевіряючи ознаки складу правопорушення, обвинувачення у вчиненні якого пред'явлено ОСОБА_1 згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, суд враховує таке.
Статтею 173-4 КУпАП визначено поняття булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Ч.3 ст.173-4 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, що тягне за собою накладення штрафу на батьків від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Згідно із Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» визначено таке.
Згідно із Розділом I Наказу «Загальні положення»:
«4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.
Розділ IV Наказу «Порядок роботи комісії» передбачає, що:
«1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
3. До завдань комісії належать:
збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:
оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)».
Тоді як згідно із копіями Наказів Воронівського ліцею та протоколами відповідної комісії на виконання вимог Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», що надані поліцією до протоколу про адміністративне правопорушення, вказано, що з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 факт булінгу не встановлено, вказано, що мала місце конфліктна ситуація.
Неповнолітня ОСОБА_1 в письмових поясненнях інспектору СЮП теж факт булінгу не підтвердила. Окрім пояснень потерпілої ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_22 інші свідки факт булінгу в пояснення не підтвердили.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Barbera, Messeguand, Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Тоді як винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так за результатами розгляду питання про наявність булінгу у Воронівському ліцеї не було встановлено що з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 мав місце факт булінгу. Відповідні накази та протоколи засідання комісії Воронівського ліцею надано в матеріалах справи самою поліцією. Крім того пояснення вчителів теж не вказують про всі необхідні ознаки булінгу, що передбачені законодавцем в ст.173-4 КУпАП. Натомість як матеріали справи свідчать про наявність конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також неповнолітня ОСОБА_1 25.11.2025 інспектору СЮП Вознесенського РУП пояснила, що вона навчається у 8 класі Воронівського ліцею разом з ОСОБА_14 . Зазначила, що ОСОБА_21 почала задаватись в 7 класі і після того вона перестала з нею спілкуватись. Щодо булінгу пояснила, що вона її не ображала, не цькувала, конфліктів з нею не було.
Оскільки надані докази поза розумним сумнівом не доводять вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, тому на підставі положень ст.247 КУпАП провадження у справі відносно слід закрити у зв'язку з відсутністю в складу правопорушення, оскільки поліція не довела належними доказами поза розумним сумнівом вини у вчиненні правопорушення та всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення, оскільки навчальний заклад факту булінгу не встановив, про що у справі є відповідні документи.
Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов'язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
«74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».
Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 та п.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».
Керуючись ч.3 ст.173-4, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173-4 ч.3 КУпАП- закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар