Справа № 472/1368/25
Провадження №2/472/721/25
07 січня 2026 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14 листопада 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві позивач зазначила, що 17 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №03.
Від шлюбу позивач та відповідач мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин. Позивач та відповідач втратили почуття взаємної любові, поваги та підтримки один до одного, через що з січня 2024 року не проживають разом. Вважає, що подальше збереження сім'ї не можливе та суперечить інтересам позивача та інтересам їх дітей.
На даний момент ведення між ними спільного господарства припинено. Поновлення шлюбно - сімейних відносин та збереження сім'ї є неможливим. Тому позивач просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , термін для примирення просить не надавати.
Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача, визнання позовних вимог, не заперечує щодо розірвання шлюбу.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 січня 2009року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 03, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 17 січня 2009 року (а.с.3).
Від шлюбу народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , видане 07 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , видане 12 жовтня 2016 року Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області(а.с. 10-11)
Подружнє життя не склалося через різні погляди на життя, сім'ю, різні вподобання та подальші цілі в житті, внаслідок чого втратили почуття любові та взаємоповагу один до одного. Подружжя перестало цікавитися життям один одного. Спору щодо поділу спільного майна відсутні.
Згідно ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивача на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім'ї неможливо, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного, сім'я розпалась і існує формально, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Отже, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вимог цієї статті та з врахуванням того, що позивач не просила в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь сплачений нею судовий збір, то суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1211 гривні 20 копійок судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Лисичанськ Луганської області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Котловина Ренійського району Одеської області, який був зареєстрований 17 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 03, - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України).
Копію цього рішення після набрання ним законної сили надіслати Веселинівському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (ч. 2 ст. 115 СК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 січня 2026 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський