Справа № 468/2469/25
2-а/468/2/26
08.01.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Муругова В.В, за участю секретаря Зарванської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу №468/2469/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.10.2025 року по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що не міг з'явитись на виклик ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.07.2025 року для проходження медичного огляду, оскільки знаходився на стаціонарному лікуванні, що є поважною причиною неявки на виклик, а в подальшому звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від мобілізації та з того часу не підлягав призову та медичному огляду.
Процесуальні дії у справі та заяви сторін:
04.11.2025 року позовна заява надійшла до Баштанського районного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» (зареєстрована в системі 03.11.2025 року).
Ухвалою від 05.11.2025 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також витребувані у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові докази.
05.11.2025 року за заявою позивача вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженої постанови.
12.11.2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач на виклик за повісткою для проходження медичного огляду не з'явився, при цьому при притягненні позивача не були допущені будь-які порушення законодавства.
23.11.2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноважений законом на розгляд подібних справ. Крім того ІНФОРМАЦІЯ_4 в даній справі є належним відповідачем лише щодо питання розподілу судових витрат як орган державної влади, який має статус юридичної особи.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі повідомленні про розгляд справи через систему «Електронний суд».
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи не повідомляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи (копію військово-облікового документу ОСОБА_1 із застосунку Резерв+; копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; копію сповіщень у застосунку Резерв+; копію постанови від 22.10.2025 року №702; копію протоколу про адміністративне правопорушення №566 від 09.10.2025 року; копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.09.2025 року; копію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року по справі №400/8341/25; копію позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , поданого 04.08.2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду; копію повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2025 року; копію заяви ОСОБА_1 від 25.07.2025 року; копію повідомлення Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 21.08.2025 року; копію заяви ОСОБА_1 від 14.08.2025 року; копію поштового повідомлення; відомості про відстеження поштового відправлення; копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.07.2025 року; копію повідомлення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта»; відомості про відстеження поштового відправлення; копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.07.2025 року; копію повідомлення ОСОБА_1 від 15.07.2025 року; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта»; відомості про відстеження поштового відправлення; копію виписного епікризу історії хвороби №5069 від 09.07.2025 року; копію довідки про огляд лікаря від 10.07.2025 року; копію повістки №2818-Б/м від 27.06.2025 року), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі
Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов'язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов'язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.
В судовому засіданні встановлено, що 09.10.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у зв'язку з його неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою №2818-Б/м від 27.06.2025 року з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Протокол складений у присутності позивача. В тексті протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 22.10.2025 року о 14.30 год.
22.10.2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. на підставі складеного 09.10.2025 року протоколу за те, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . за повісткою №2818-Б/м від 27.06.2025 року з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби на визначену у повістці дату - 01.07.2025 року. Станом на дату складення протоколу 09.10.2025 року ОСОБА_1 не усунув триваюче порушення правил військового обліку, а саме не пройшов медогляд та не надав довідку ВЛК. Довідку ВЛК надав 13.10.2025 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Із змісту вказаних норм слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів та єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про суть правопорушення.
При цьому предмет розгляду у справі про адміністративне правопорушення обмежений обставинами, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть та не може виходити за них.
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення стосувався тільки того, що позивач не з'явився 01.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом від на 27.06.2025 року.
Проте на підставі такого протоколу позивач притягнутий до адміністративної відповідальності ще і за те, що позивач до 13.10.2025 року не пройшов ВЛК. Таким чином, в супереч вимогам закону, при розгляді справи був допущений суттєвий вихід за межі предмету розгляду справи, який визначався протоколом про адміністративне правопорушення.
Отже відповідно до протоколу позивач притягнений до адміністративної відповідальності за його неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 01.07.2025 року за викликом від на 27.06.2025 року.
Разом з тим відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), серед іншого, визнається хвороба громадянина або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
При цьому позивач надав копію виписного епікризу історії хвороби №5069 від 09.07.2025 року, відповідно до якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» з 30.06.2025 року по 09.07.2025 року. В подальшому він продовжив стаціонарне лікування в КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» в період з 10.07.2025 року по 18.07.2025 року з пневмонією.
Отже позивач в час, коли він мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом, перебував на стаціонарному лікуванні з хворобою, яка позбавила його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк, що є поважною причиною його неявки на виклик, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Вказане є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за отриманим ним викликом з поважних причин.
Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.
В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
У зв'язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.
Саме у зв'язку з цим для можливої подальшої реалізації передбаченого ст. 139 КАС України порядку розподілу судових витрат у разі задоволення адміністративного позову до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору за позовною заявою в сумі 484,48 грн та заявою про забезпечення позову в сумі 726,72 грн, загалом - 1211,20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову №702 від 22.10.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ),
ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складене 08.01.2026 року.