Справа № 127/39385/25
Провадження №3/127/8259/25
"06" січня 2026 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
15.12.2025 року о 03:30 год. по вул. Ак. Янгеля, 6К в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Про те, що ОСОБА_1 знала про час та місце розгляду справи свідчить присутність в судовому засіданні її захисника Грабік О.А. При цьому, захисник вказала, що ОСОБА_1 не заперечує проти розгляду справи без її участі. Також захисник надала суду заяву ОСОБА_1 , в якій остання зазначає, що не може з'явитися в судове засідання, просить проводити розгляд справи без її участі за участю її захисника Грабік А.О.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю її захисника.
В судовому засіданні захисник Грабік О.А. заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, яке мотивувала наступним. ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнає, оскільки не керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, доказів, які б підтверджували факт керування автомобілем, а також зупинки транспортного засобу, працівниками поліції не надано.
На відеозапису, який здійснений на портативні відеореєстратори № 472969, № 473371 чітко видно, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, а перебувала в ньому, який на момент коли представники поліції підійшли перебував у вимкненому стані. Під час того як ОСОБА_1 сиділа в автомобілі, працівники поліції без пояснення причин та перевірки зовнішніх ознак, які б викликали сумнів у представників поліції, одразу ж повідомили що мають намір направити її на проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, хоча нею було повідомлено що вона знаходиться у комендантську годину, біля належного їй приміщення - стоматологічної клініки, у зв'язку з тим, що спрацювала сигналізація. Також як вбачається з цього ж відеозапису, працівниками поліції не було з'ясовано, хто керував або має намір керувати транспортним засобом.
Також із самих відеозаписів вбачається, що вони не є безперервними, що в свою чергу суперечить вимогам наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018 року.
Відеозапис достовірно свідчить про надуманість з боку патрульного щодо наявності неіснуючих ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 та прагнення поліцейського до формального притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Захисник вважає, що працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження того, що остання вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі цього, захисник просить суд закрити провадження по справі № 127/39385/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши думку захисника Грабік О.А., суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують ї х увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в даному випадку.
Як слідує з протоколу серії ЕПР1 №541100 від 15.12.2025 року, складеного у м. Вінниці по вул. Янгеля 6к, 15.12.2025 о 03:30 год. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Ак. Янгеля, 6К в м. Вінниця з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася на місці зупинки при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор 472969, 473371, сим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
До протоколу надано рапорт поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , капітана поліції Максима Бондарчука, в якому зазначено, що під час несення служби в складі екіпажу «Юнкер - 108» спільно з сержантом поліції Гаврилюком В.С ними на вул. Янгеля 6к було зупинено автомобіль марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався без увімкненого ближнього світла фар, під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася на місці зупинки при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори 472969, 473371.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП ВОНД «Соціотерапія» від 15.12. 2025 року слідує, що в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Зокрема з відео вбачається, що в момент, коли поліцейські підійшли до автомобіля, ОСОБА_1 перебувала біля відчинених водійських дверей автомобіля, який вже не рухався. Потім ОСОБА_1 сідала за кермо, пред'являла поліцейським свої документи. Інших осіб, крім поліцейських та ОСОБА_1 , біля автомобіля не було. На слова поліцейських, що вони її зупинили, ОСОБА_1 не заперечувала, що керувала даним автомобілем, повідомляла, що приїхала до своєї клініки у комендантську годину, оскільки в приміщенні спрацювала сигналізація. Також на відеозаписі чути, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що порушила ПДР України, стверджує, що ввечері вживала алкоголь та шкодує, що не приїхала до клініки на таксі. На пропозицію поліцейських про проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 просить поліцейських про «домовленість», оскільки вважає, що огляд може виявити в неї стан сп'яніння. Деякий час ОСОБА_2 зволікає з відповіддю на запитання з приводу проходження огляду на стан сп'яніння, комусь телефонує, знову пропонує поліцейським «домовитися», а в подальшому відмовляється від проходження огляду. Працівник поліції попереджає ОСОБА_1 про настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду. На пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 відповідає відмовою.
Отже, вказаним відеозаписом повністю підтверджено, що саме ОСОБА_1 перебувала за кермом вказаного автомобіля та керувала ним на момент її зупинки поліцейськими, жодних інших осіб, які могли б керувати автомобілем ОСОБА_1 поряд не було. ОСОБА_1 повідомляла, що самостійно їхала до своєї клініки, щоб перевірити, чому спрацювала сигналізація. В подальшому, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 повідомила, що вживала алкоголь та від огляду відмовилася.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейськими за допомогою портативного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як зазначалося вище ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення, а також на підставі чого встановлюються такі дані, що надають можливість встановити обставини правопорушення, які мають значення для справи та можуть бути використані як доказ.
Суд звертає увагу на те, що відеофіксація моменту зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вона лише хотіла пересвідчитися, що з сигналізацією на клініці все гаразд, і тому вирішила самостійно приїхати на автомобілі, а також намагання домовитися з поліцейськими без складання протоколу, на думку суду є достатнім доказом підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент її зупинки поліцейськими керувала автомобілем марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 .
За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП зібраними та ретельно перевіреними судом доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 541100 від 15.12.2025 року, рапортом працівника поліції, направленням, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття справи, оскільки воно, на думку суду, є необґрунтованим, викладені в ньому обставини спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні та наведеними вище.
А тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :