вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3228/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські корми», Черкаська обл., Уманський р-н., м. Умань
до Державного підприємства “Чайка», Київська обл., Бориспільський р-н., с. Дударків
про стягнення 483678,50 грн.
секретар судового засідання Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: Дарморос К.О. (ордер серії СА № 1139175 від 17.10.2025 р.);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські корми» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства “Чайка» про стягнення 483678,50 грн., з яких 443814,84 грн. боргу, 833,93 грн. інфляційних втрат, 3443,80 грн. 3 % річних та 35585,93 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару у строк, встановлений п. 4.2 укладеного між сторонами договору поставки № УК2025П57 від 20.06.2025 р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 443814,84 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем нараховано 833,93 грн. інфляційних втрат, 3443,80 грн. 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 35585,93 грн. пені на підставі п. 8.2 договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.12.2025 р.; встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його висновків протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали.
27.11.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з ДП «Чайка» на користь ТОВ «Українські корми» 475274,80 грн., у тому числі: 443814,84 грн. основного боргу, 4728,43 грн. інфляційних втрат, 2358,66 грн. 3 % річних та 24372,87 грн. пені.
Вказана заява, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, прийнята судом до розгляду.
Таким чином, господарським судом Київської області розглядаються позовні вимоги про стягнення 475274,80 грн., з яких 443814,84 грн основного боргу, 24372,87 грн пені, 2358,66 грн 3% річних та 4728,43 грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2025 р. відкладено судове засідання на 16.12.2025 р.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився. Відповідач про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.
Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
20.06.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські корми» (постачальник) та Державним підприємством «Чайка» (покупець) було укладено договір № УК2025П57 поставки.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати: корма для тварин (товар), найменування, кількість, якість, умови оплати, строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначається у специфікації (ях) та/або видатковій (их) накладній (их), які являються невід'ємними частинами даного договору. Поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями. Під партією товару сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та/або специфікація, рахунок-фактура.
Якість товару повинна відповідати стандартам та нормативам, що діють на території України. Кількість товару повинна відповідати кількості зазначеній у специфікації. Кількість фактично поставленого товару може відхилятись від кількості зазначеної у специфікації (ях) в межах +/- 10 %, але при цьому має відповідати товаро-супровідним документам. Сторони можуть домовитись про додаткові вимоги до якості, які вказуються в підписаних специфікаціях та/або видаткових накладних (п. 3.1. договору).
Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівкому порядку в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в рахунку постачальника.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу в кількості банківських днів за домоленістю сторін з моменту поставки товару або 80 % по факту вивантаження товару покупцеві з відстрочкою 4 чотири банківських днів та 20 % після реєстрації ПДВ. Сторони дійшли згоди, що визначена сторонами договору ціна є звичайною в розумінні Податкового кодексу України та така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Пунктом 4.2.1. догвоору визначено, що сторони мають право узгодити інший строк оплати товару, який зазначається у відповідній специфікації до цього договору.
Покупець зобов'язується оплатити партію замовленого товару шляхом виставлення постачальником рахунку-фактури. Рахунок-фактура є невід'ємною частиною даного договору. Сторони домовилися, що покупець при оформленні платіжного доручення в графі «Призначення платежу» зазначає наступну інформацію: «Оплата за товар згідно з договором поставки № УК2025П57 від 20 червня 2025 року» (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. п. 4.4., 4.5. договору зобов'язання покупця по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця та перерахування їх обслуговуючому банку постачальника для зарахування на поточний рахунок постачальника. Покупець має право оплачувати товар на всю суму визначену у відповідній специфікації або частинами, відповідно до замовленої кількості товару.
Згідно з п. 5.1. договору покупець зобов'язується прийняти товар в асортименті, за кількості та якістю згідно з специфікацією та накладною в день постачання товару постачальником. Приймання товару здійснюється уповноваженою особою покупця. Покупець зобов'язаний надати постачальнику відповідну довіреність, підписану та скріплену печаткою покупця, на отримання товару особою, що його приймає, якщо ця особа не є керівником покупця.
При відвантаженні товару постачальник передає покупцю на кожну партію товару: рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну; видаткову накладну. У разі потреби постачальник також зобов'язаний надати сертифікат якості, ветеринарне свідоцтво та інші документи завчасно обумовлені між сторонами (п. 7.6. договору).
Згідно з п. 7.7. договору податкові накладні, розрахунки-коригування постачальник реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних, в терміни та згідно з вимогами, які передбачені Податковим кодексом України.
Датою поставки товару та перехід права власності являється дата підписання видаткової накладної на партію товару та ТТН, що свідчать про прийняття товару (п. 7.8. договору).
Відповідно до п. 11.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 20.06.2026 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії договору продовжується на кожен наступний (один) рік, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір розірвати цей договір не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення поточного строку дії цього договору.
04.08.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські корми» та Державним підприємством «Чайка» була підписана специфікація № 4 до договору поставки.
Відповідно до п. 1 специфікації № 4 на умовах, визначених договором та цією специфікацією, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар, а саме: шрот соєвий негранульований насип у кількості 25000,00 кг загальною вартістю 418650,00 грн. з ПДВ.
Пунктами 3 та 4 специфікації № 4 до договору визначено, що покупець здійснює оплату товару, що поставляється згідно з цією специфікацією - 80 % по факту вивантаження товару, 20 % - при реєстрації ПДВ з відтермінуванням в 10 банківських днів. Поставка товару здійснюється в термін до 11.08.2025 р. включно.
04.08.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські корми» та Державним підприємством «Чайка» була підписана специфікація № 5 до договору поставки.
Відповідно до п. 1. Специфікації № 5 на умовах визначених договором та цією специфікацією, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар, а саме: макуху соняшника у кількості 25000,00 кг. загальною вартістю 322500,00 грн. з ПДВ.
Пунктами 3 та 4 специфікації № 5 до договору визначено, що покупець здійснює оплату товару, що поставляється згідно з цією специфікацією - 80 % по факту вивантження товару, 20 % - при реєстрації ПДВ. Поставка товару здійснюється в термін до 11.08.2025 р. включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Щодо виконання покупцем зобов'язань за специфікацією № 4 до договору.
Як вже зазначалось, пунктами 3 та 4 специфікації № 4 до договору визначено, що покупець здійснює оплату товару, що поставляється згідно з цією специфікацією - 80 % по факту вивантження товару, 20 % - при реєстрації ПДВ з відтермінуванням в 10 банківських днів. Поставка товару здійснюється в термін до 11.08.2025 р. включно.
06.08.2025 р. позивач поставив відповідачу товар, вказаний в специфікації № 4 в кількості 24250 кг на загальну суму 402453,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1020 від 06.08.2025 р. та товарно-транспортною накладною № УКОО-003899 від 05.08.2025 р.
За фактом вказаної поставки позивач оформив податкові накладні № 19 від 05.08.2025 р. та № 20 від 06.08.2025 р., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.08.2025 р.
Факт реєстрації вказаних податкових накладних 20.08.2025 р. підтверджується квитанціями від 20.08.2025 р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати поставленого товару (шроту соєвого) за накладною № 1020:
06.08.2025 р. - 80% від загальної суми поставленого товару, що становить 321962,40 грн. (80 % вартості поставленого 06.08.2025 р. товару);
01.09.2025 р. (30.08 - 31.08 - вихідні дні) - 20% від загальної суми поставленого товару, що становить 80490,60 грн.
При цьому, суд вважає помилковим розрахунок позивача щодо настання строку оплати 20 % поставленого товару 03.09.2025 р., з огляду на наступне.
Судом встановлено, що визначення терміну «банківський день» у договорі не міститься.
Отже, зазначений у пункті 3 специфікації № 4 до договору строк виконання зобов'язання з оплати 20 % - 10 банківських днів застосований у контексті вчинення дій платника з безготівкового переказу коштів на користь отримувача.
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку визначаються Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 р. № 1591-IX, який введено в дію з 01.08.2022 р.
У цьому Законі, як і в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який втратив чинність з 01.08.2022 р., термін «банківський день» відсутній.
Положеннями Постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті" від 16.08.2006 № 320 було передбачено, що банківський день у системі електронних платежів Національного банку - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.
Вказана постанова втратила чинність 01.04.2023 р. на підставі Постанови Правління Національного банку України від 03.03.2023 р. № 17 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України.»
За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про платіжні послуги» загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами.
Згідну пунктів 3, 50, 57 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;
операційний день - день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій;
платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов'язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день.
Згідно частини 1 статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно пунктів 1, 2 Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2021 р. № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (СЕП) нового покоління - СЕП-4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у контексті спірних правовідносин застосований у пункті 3 специфікації № 4 до договору строк виконання зобов'язання з оплати 20 % протягом 10 банківських днів є тотожним 10 календарним дням.
Відповідач у наведені вище строки оплату товару за видатковою накладною № 1020 від 06.08.2025 р. до специфікації № 4 не здійснив.
При цьому, за змістом заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що на момент поставки у відповідача рахувалась переплата в розмірі 146044,16 грн., яку позивач зарахував як оплату за накладною № 1020.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати позивачу 175918,24 грн. (80 % вартості товару з урахуванням переплати) з 07.08.2025 р.; 80490,60 грн. (20 % вартості товару) з 02.09.2025 р.
Щодо виконання покупцем зобов'язань за специфікацією № 5 до договору.
Як вже зазначалось, пунктами 3 та 4 специфікації № 5 до договору визначено, що покупець здійснює оплату товару, що поставляється згідно з цією специфікацією - 80 % по факту вивантження товару, 20 % - при реєстрації ПДВ. Поставка товару здійснюється в термін до 11.08.2025 р. включно.
07.08.2025 р. позивач поставив відповідачу товар, вказаний в специфікації № 5 в кількості 24140 кг на загальну суму 311406,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1032 від 07.08.2025 р. та товарно-транспортною накладною № УКОО-003906 від 06.08.2025 р.
За фактом вказаної поставки позивач оформив податкову накладну № 28 від 07.08.2025 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних - 20.08.2025 р.
Факт реєстрації вказаної податкової накладної 20.08.2025 р. підтверджується квитанцією від 20.08.2025 р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати поставленого товару (макуха соняшника) за накладною № 1032:
06.08.2025 р. - 80% від загальної суми поставленого товару, що становить 249124,80 грн.;
20.08.2025 р. - 20% від загальної суми поставленого товару, що становить 62281,20 грн.
Відповідач перерахував позивачу 124000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2129 від 13.08.2025 р. з призначенням платежу «за макуху соняшникову зг.рах. № 1071 від 07.08.2025 р.», сплативши частину 80 % від загальної суми поставленого товару.
Отже відповідач оплату товару за видатковою накладною № 1032 від 07.08.2025 р. до специфікації № 5 здійснив частково та з простроченням строку оплати.
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати позивачу 249124,80 грн. (80 % вартості товару) з 07.08.2025 р. по 12.08.2025 р.; 125124,80 грн. (249124,80 грн. - 124000,00 грн. часткова оплата) з 13.08.2025 р.; 62281,20 грн. (20 % вартості товару) - з 21.08.2025 р.
Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі договору № УК2025П57 від 20.06.2025 р. за специфікаціями № 4 та № 5 до нього у сумі 443814,84 грн. (175918,24 грн. + 80490,60 грн. + 125124,80 грн.+62281,20 грн.) станом на час прийняття рішення не погашена, сума вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 443814,84 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 2358,66 грн. 3 % річних та 4728,43 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 2358,66 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням дат виникнення заборгованості, переплати за специфікацією № 4 та часткової оплати за специфікацією № 5 за загальний період з 07.08.2025 р. по 17.10.2025 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2358,66 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 4728,43 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням дат виникнення заборгованості, переплати за специфікацією № 4 та часткової оплати за специфікацією № 5 за загальний період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року.
Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 4728,43 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 24372,87 грн. пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 8.2. договору в разі прострочення cтроків оплати поставленого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача 24372,87 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача з урахуванням дат виникнення заборгованості, переплати за специфікацією № 4 та часткової оплати за специфікацією № 5 за загальний період з 07.08.2025 р. по 17.10.2025 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 24372,87 грн. пені підлягає задоволенню.
Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, код 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські корми» (20300, Черкаська обл., Уманський р-н, місто Умань, вул.Глібка, будинок 15А, код 44664731) 443814,84 грн. (чотириста сорок три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 84 коп.) боргу, 2358,66 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят вісім гривень 66 коп.) 3% річних, 4728,43 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять вісім гривень 43 коп.) інфляційних втрат, 24372, 87 грн. (двадцять чотири тисячі триста сімдесят дві гривні 87 коп.) пені та 5703,30 грн. (п'ять тисяч сімсот три гривні 30 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.01.2026 р.
Суддя О.О. Рябцева