вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" січня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/2636/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельвіл» про розстрочення виконання рішення у справі №911/2636/25 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельвіл» про стягнення 13 626грн, за участю представників від:
відповідача (боржник) - не з'явилися;
позивача (стягувач) - Хоменко М.С.(ордер ВІ №1345010 від 28.10.2025)
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.12.2025 (суддя Подоляк Ю.В.) у даній справі позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - стягувач, АТ «Укрзалізниця») задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельвіл» (далі - боржник, ТОВ «Ельвіл») на користь АТ «Укрзалізниця» 13 626грн штрафу за поставку товару неналежної якості, 2 422,40грн витрат по сплаті судового збору (а.с.85-88).
17.12.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ «Ельвіл» про розстрочення виконання відповідного рішення на 12 місяців шляхом оплати щомісячно по 1 135,50грн.
Вимоги поданої заяви, копія якої з додатком направлена стягувачу, мотивовані неможливістю негайного виконання рішення суду у повному обсязі (а.с.92-94).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 відповідна заява передана судді Ейвазовій А.Р.; повторний автоматизований розподіл справи відбувся, у зв'язку із неможливістю розгляду поданої заяви у встановлений законом строк суддею Подоляком Ю.В., через перебування у відпустці (а.с.98).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2025: прийнято заяву ТОВ «Ельвіл» про розстрочення виконання рішення у справі; встановлено АТ «Укрзалізниця» строк для подання заперечень та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 29.12.2025 о 16:20 (а.с.99-100).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 18.12.2025 о 15:31, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.101-102).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 18.12.2025.
У встановлений судом строк - 22.12.2025 від стягувача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на подану боржником заяву (а.с.103-104).
Заперечуючи щодо задоволення заяви, стягувач посилається на те, що:
- боржник не надає доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище;
- ТОВ «Ельвіл» не надає сертифікату торгово-промислової палати, або іншого доказу, щоб підтверджували настання для такої особи форс-мажорних обставин, пов'язаних із запровадженими на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та повномасштабною агресією Російської Федерації на територію України;
- саме боржник винен у виникненні спору, оскільки поставив товар неналежної якості;
- вирішення питання про розстрочення судового рішення має здійснюватися з дотриманням балансу інтересів сторін.
У судовому засіданні 29.12.2025 представник стягувача проти задоволення поданої заяви заперечував повністю та просив у її задоволенні відмовити; представник боржника не з'явився і про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце засідання суду повідомлений ухвалою від 18.12.2025.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, що також відображено у ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом ст.18 ГПК України, яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК).
В силу ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, зокрема, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, як установлено ч.3 вказаної статті, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч.4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Визначений вказаною нормою максимальний строк не може бути змінений судом.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення у даній справі, виконання якого боржник просить розстрочити, ухвалено 08.12.2025.
Отже, враховуючи приписи ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення виконання відповідного рішення за будь-яких обставин неможливо до 31.12.2026, оскільки це буде перевищувати максимально допустимий строк, встановлений вказаної нормою.
Крім того, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо (висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №904/1060/24).
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або призводять до негативних наслідків. При цьому положення ГПК України не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення в його виконанні. Поряд з цим, відповідні обставини мають доводитись зацікавленою особою шляхом подання доказів, які свідчать про наявність таких обставин.
Розстрочення виконання рішення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, боржник вказує на скрутне фінансове становище товариства, що пов'язане з карантином, що діяв, а також військовою агресією РФ на територію України.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідні обставини впливають не лише на боржника, але й на багатьох осіб, що здійснюють свою господарську діяльність у даний час на території України, у т.ч. стягувача, який потерпає від численних атак РФ на залізничну інфраструктуру та несе збитки.
Водночас, боржник не надає жодних доказів, які б підтверджували обставини на які він посилається у поданій заяві, а саме: істотне скорочення господарської діяльності, скрутне фінансове становище.
Між тим, згідно ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що установлено ч.1 ст.13 ГПК України. Так, в силу ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Саме на боржника як на особу, що вимагає розстрочити виконання рішення суду, покладено обов'язок довести існування обставин, що є підстав для розстрочення виконання судового рішення. Разом з тим до поданої заяви таких доказів боржник не долучив.
Крім того, порушенням боржником зобов'язання щодо поставки товару належної якості, що виникло на підставі договору від 04.032025 відбулося у період, коли карантин на території України вже був скасований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме після 24год 00хв 30.06.2023. Також слід зазначити, що і договір від 04.03.2025 №П/НХ-25183/НЮ про закупівлі матеріально-технічних ресурсів, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, укладено після скасування карантину та початку введення воєнного стану в України. Отже, обставини, на які боржник посилається існували і на момент взяття ним на себе зобов'язання, неналежне виконання якого стало причиною спору, що розглянутий у даній справі. При цьому. боржник не довів значного погіршення свого фінансового стану після укладення відповідного договору внаслідок військової агресії та введення воєнного стану, що не дозволяє йому виконати рішення суду одночасно та спричиняє необхідність його розстрочення на такий тривалий час.
Таким чином, боржник не довів суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Посилання боржника на наявність низки судових рішень, за якими теж здійснюється стягнення грошових коштів з нього на користь стягувача, само по собі не є підставою для розстрочення, оскільки боржник не довів неможливості їх виконання чи виникнення негативних наслідків для нього у разі одночасного їх виконання, у зв'язку із скрутним фінансовим станом чи іншими обставинами.
При цьому, тривале невиконання обов'язку зі сплати штрафних санкцій за порушене зобов'язання призведе до порушення прав АТ «Укрзалізниці», що може спричинити негативні наслідки для стягувача.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, враховуючи не доведення боржником наявності обставин, які унеможливлюються або ускладнюють виконання рішення суду, зумовлюють необхідність такої тривалого періоду для виконання рішення частинами, перевищення заявленого періоду розстрочення над максимально можливим за законом, розмір стягнення за рішенням, що не можна назвати значним, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Ельвіл» про розстрочення виконання рішення у даній справі.
Положеннями ч.7 ст.331 ГПК України визначено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233-234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельвіл» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2025 у справі №911/2636/25 (вх.№11107 від 17.12.2025).
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 08.01.2026.
Суддя А.Р. Ейвазова