ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.01.2026Справа № 910/16217/20
За заявоюАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство»
прозобов'язання подати звіт про виконання судового рішення
у справі№ 910/16217/20
За позовомАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» в особі ліквідаційної комісії
прозобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу
Суддя Підченко Ю.О.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16217/20 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Складське господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Складське господарство" в розмірі 71 392, 08 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у справі № 910/16217/20 позов задоволено повністю, а 15.06.2021 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.
Ухвалою від 14.03.2024 суд замінив позивача на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство».
23.12.2025 від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» надійшла заява про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
За приписами частини 1 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 3451 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд дійшов висновку про наступне.
У частині першій статті 1291 Конституції України зазначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" унормовано, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Положеннями частини 1 статті 3451 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.
Суд відзначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про те, що у межах справи № 910/16217/20 був розглянутий саме немайновий спір про зобов'язання вчинити дії.
Матеріалами справи підтверджено, що в межах строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, встановленого законодавством, вказані накази було пред'явлено до виконання у передбаченому порядку до Голосіївського районного відділу ДВС м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а 29.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66303726.
Станом на 16.12.2025 виконавче провадження № 66303726 відкрите (відновлене 13.05.2025), а доказів виконання рішення до матеріалів справи додано не було.
У той же час, як вбачається із наданих заявником доказів, державним виконавцем вчинялися виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», однак, станом на дату подання заяви в порядку ст. 345-1 ГПК України виконавче провадження триває, а рішення суду, яке набрало законної сили залишається не виконаним.
Суд зазначає, що вид судового контролю, регламентований приписами статті 3451-3454, є новелою у господарському процесуальному законодавстві, проте вже досить давно застосовується в рамках адміністративного судочинства.
За сталою практикою адміністративних судів правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків, згідно з судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 990/47/23 та від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.
При цьому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово зазначав, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі (постанови від 11.02.2025 у справі №240/13680/24, від 28.01.2025 у справі №460/10443/24, від 23.10.2024 у справі №160/14489/24).
Таким чином, за правовою позицією касаційного суду для застосування такого виду судового контролю як зобов'язання боржника (відповідача) подати звіт про виконання судового рішення необхідна одночасна наявність факту невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставин, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Беручи до уваги відсутність доказів виконання рішення в справі № 910/16217/20, яке набрало законної сили вже більше ніж протягом 4 років, суд дійшов висновку про наявність підстав зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» в особі ліквідаційної комісії подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою (частини 3-4 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вказане суд вважає за необхідне зобов'язати голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» подати звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/16217/20 у двадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Згідно з частиною 6 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3454 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 76-79, 232-235, 326-327, 339, 3451-3452 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
2. Зобов'язати голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» Савицького Василя Миколайовича у двадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати до суду письмовий звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/16217/20.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Підченко