ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.01.2026Справа № 910/7972/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП"
про стягнення 55 528,05 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПС-ГРУПП» (далі також - відповідач, ТОВ «КПС-ГРУПП») про стягнення 46 099,41 грн боргу за наданні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, пені в розмірі 6 220,26 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 2 590,77 грн та 3 % річних в розмірі 617,61 грн.
Відповідно до ухвали від 02.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/7972/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду про відкриття була отримана відповідачем 02.07.2025, що підтверджується довідкою про доставлення процесуального документу до електронного кабінету.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є енергетичною компанією, яка здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 № 1411.
ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
14.01.2021 була подана заява-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від ТОВ «КПС-ГРУПП».
15.01.2021 на підставі заяви-приєднання від 14.01.2021 № 18/ЦОКК12/13/1/2945, для потреб за адресою: вул. Промислова, між позивачем (надалі - оператор системи розподілу) та відповідачем (надалі - споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір з розподілу електричної енергії), відповідно до п. 1.1. якого, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.1. договору з розподілу електричної енергії, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.
Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год) (п. 3.1. договору з розподілу електричної енергії).
Відповідно до п. 3.4. договору з розподілу електричної енергії, споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін, надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу електропостачальником) постачальника універсальних послуг/електропостачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку 11 «Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (Зразок)» до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
У разі ненадання споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційних засобів обліку за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового, зазначеного у додатку 4 «Порядок розрахунку» до цього договору, обсягу споживання.
Згідно з п. 5.1.-5.3. договору з розподілу електричної енергії, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені в паспорті точки/точок розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку № 4 «Порядок розрахунків» до цього договору.
Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом одного року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов та за умови, що інший термін не зазначено в заяві-приєднання (п. 11.1. договору з розподілу електричної енергії).
Доказів припинення дії договору, зокрема, заяви відповідача про припинення його дії або перегляд його умов, матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що договір діяв у спірний період.
Відповідно до п. 4. додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджено сторонами.
Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання (п. 7 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії).
Пунктом 8 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 36 даного додатку є «Особистий кабінет».
Згідно з п. 10 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії, датою отримання споживачем платіжного документа є день, наступний за тим, коли закінчився строк надання споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період, якщо інше не узгоджено у формі «Згоди на передавання даних».
У разі не отримання споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата ним послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем самостійно не пізніше 5 робочих днів після настання строку оплати, встановленого цим порядком розрахунків (п. 11 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії).
Пунктом 17 додатку № 4 до договору з розподілу електричної енергії визначено, що датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу.
Додатком № 10 до договору з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (надалі - договір із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії), відповідно до п. 1.1 якого, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем (споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір на послуги з перетікань укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору на послуги з перетікань згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з п. 2.1. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 3.2. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач, зокрема, зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).
Відповідно до п. 5.2. та п. 5.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до договору на послуги з перетікань).
Згідно з п. 6.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, що є додатком до договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, визначено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами.
Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року.
Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Позивачем на виконання договору було надано відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з вересня 2024 по грудень 2024 на загальну суму 46 099,41 грн, що підтверджується:
- актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії: № 30253003476982-3 за вересень 2024 на суму 12 872,58 грн; № 30253303469299-3 за жовтень від 31.10.2024 на суму 18 517,88 грн; № 30250140425023-3 за листопад 2024 від 30.11.2024 на суму 10 453,27 грн; № 30255504130426-3 за грудень 2024 від 31.12.2024 на суму 4 255,68 грн;
- рахунками: № 30253003476982 за вересень 2024 від 30.09.2024 на суму 12 872,58 грн; № 30253303469299 за жовтень від 31.10.2024 на суму 18 517,88 грн; № 30250140425023 за листопад 2024 від 30.11.2024 на суму 10 453,27 грн; № 30255504130426 за грудень 2024 від 31.12.2024 на суму 4 255,68 грн;
- відомостями з веб-сервісу «Особистий кабінет», розрахованими на підставі внесених відповідачем показників з приладу обліку.
15.01.2025 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 1829/3/01/1 від 14.01.2025, в якому просив протягом п'яти днів сплатити заборгованість за надані послуги, пов'язанні з перетікання реактивної електроенергії в загальній сумі 46 09,41 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 15.01.2025 та опису вкладення в цінний лист № 0407600043814.
Відповіді на зазначений вище лист матеріали справи не містять.
З огляду на те, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь 46 099,41 грн основного боргу, 617,61 грн 3% річних, 6 220,26 грн пені та 2 590,77 грн інфляційних втрат.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з вересня 2024 по грудень 2024 на загальну суму 46 099,41 грн, що підтверджується актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, рахунками та відомостями з веб-сервісу «Особистий кабінет», що містяться в матеріалах справи.
При цьому, суд зазначає, що акти надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підписані зі сторони відповідача не були.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки в суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не спростовуються, суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачу послуг на підставі договору споживача про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
При цьому, суд зазначає, що факт не підписання актів зі сторони відповідача не може бути підставою для звільнення його від оплати отриманих послуг.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 3.2. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач, зокрема, зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, що є додатком до договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, визначено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами.
Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року.
Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату, акти надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та відомості з веб-сервісу «Особистий кабінет».
Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка на оплату не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.
При цьому, суд зазначає, що сторонами в договорах погоджувались вартість послуг, строк їх оплати та відповідачем самостійно через веб-сервіс «Особистий кабінет» вносились показники з приладу обліку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано доказів оплати за надані позивачем послуги у визначений договором строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за отриманні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з вересня 2024 по грудень 2024 на загальну суму 46 099,41 грн, доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 617,61 грн 3% річних та 2 590,77 грн інфляційних втрат за загальний період з 13.01.2025 по 24.06.2025.
Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем у розмірі 617,61 грн, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню.
Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем у розмірі 2 590,77 грн, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем, арозрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем є арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 2 980,29 грн, що є більше за суму, заявлену до стягнення позивачем.
Тому вимога позивача, про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою, проте арифметично невірною та враховуючи положення ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 590,77 грн.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 6 220,26 грн пені за загальний період з 13.01.2025 по 24.06.2025.
Згідно з п. 6.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок про стягнення пені наданий позивачем у розмірі 6 220,26 грн за спірний період, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 46 099,41 грн основного боргу, 617,61 грн 3% річних, 6 220,26 грн пені та 2 590,77 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КПС-ГРУПП» (03045, місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50, ідентифікаційний код 43476981) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) суму основного боргу в розмірі 46 099,41 грн, пеню в розмірі 6 220,26 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 590,77 грн, 3% річних в розмірі 617,61 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.01.2026.
Суддя Ю.О. Підченко