Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/43/26 Головуючий у суді І інстанції: Майстер І.П.
Категорія: ст. 173 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
06.01.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,
з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, з повною загальною середньою освітою, який спів мешкає, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 2 (дві) доби,
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 2 (дві) доби.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 31.10.2025 о 13 годині 30 хвилин перебував в с. Дружелюбівка на території ТОВ "Згода" здійснив хуліганські дії, а саме підійшов ззаду до ОСОБА_2 взяв за шию та притиснув, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд не з'ясував, що він підвищував голос на гр. ОСОБА_2 , а лише попросив її одягнути маску (марлеву пов'язку), тому, що у неї текло з носа прямо в миску з їжею, на що вона відмовилася та почала обзивати його нецензурними словами.
Далі він підняв штору на вікні та сказав, що це Україна і вона і всі громадяни повинні виконувати закони України щодо санітарного та епідеміологічного стану, особливо такої професії (посади).
Після цих слів ОСОБА_2 та її рідна сестра гр. ОСОБА_3 неначе «збісилися» і гр. ОСОБА_3 погрожувала (в нецензурній формі), сказати поліції, що він її вдарив, на що він відповів аби зняли побої, якщо він її торкнувся хоч пальцем.
При цьому, ніякого рукоприкладства щодо гр. ОСОБА_2 з його сторони не було. Він відразу вийшов з приміщення їдальні.
Апелянт завчає, що обидві жінки було в нетверезому стані.
В свою чергу апелянт концентрує увагу суду на те, що він любить свою країну і поважає її закони і не проявляю дискримінацію стосовно інших національностей.
Суд не врахував, що на підставі цієї сварки його незаконно звільнили з роботи. Суд не обґрунтував чому відхилив надані ним і працівниками поліції докази.
Він особисто запитав у обох поліцейських чи бачили вони якісь травми чи синяки у гр. ОСОБА_2 , вони відповіли, що не бачили. Почервоніння, синяки чи побої ніде не зафіксовані.
Вказані дії з апелянт розцінює як цинічний наклеп.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що її необхідно задовольнити частково, а постанову судді суду першої інстанції змінити, виходячи з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вважає, що ця ситуація інсценована за його принципову позицію в частині дотримання трудової дисципліни в частині дотримання санітарно-епідеміологічних вимог працівниками кухні ТОВ "Згода", а також збереження схоронності майна товариства. Зазначив, про те, що його незаконно звільнили.
Також додав, що коли йшов додому його поліцію не зустрічав. Щодо обставин зазначив, що він лише зробив зауваження. В ході перегляду відеозапису не заперечував, що розвернув сестру потерпілої ОСОБА_3 та зазначив, що це територія України і повинно дотримуватися законодавство України.
Вважає, що справа відносно нього зроблена з метою усунути його від роботи. На відеозаписі не зафіксовані будь-які тілесні ушкодження, у тому числі подразнення на шиї. Вважає, що у випадку застосування сили у ОСОБА_2 залишились або синяки або подразнення.
Відповідно до статті 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під визначення «громадське місце» потрапляють будь-які місця, де здатні безперешкодно опинитися один або кілька людей. Тобто це можуть бути вулиця, парк, стадіон, кафе, лікарня, школа, магазин, громадський транспорт, підземний перехід, під'їзд багатоквартирного будинку і багато іншого.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Інші подібні дії: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 840134, яким підтверджується, що 31.10.2025 о 13 годині 30 хвилин перебував в с. Дружелюбівка на території ТОВ "Згода", мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- відомостями, що є в рапорті від 31.10.2025. відповідно до яких ОСОБА_1 взяв за шию та вдарив по голові ОСОБА_2 ;
- заявою ОСОБА_2 , відповідно до якої остання просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 наявних в матеріалах справи, відповідно до яких остання пояснила, що ОСОБА_1 працює охоронцем у ТОВ "Згода". ОСОБА_1 зайшов до столової, вона йому зробила зауваження чому він без маски, на, що ОСОБА_1 відповів, що вона хвора а не він. Після цього сказала «я не думала, що ти таке гімно». Після її слів ОСОБА_1 підійшов до неї з заду схватив за шию та вдарив її по голові.
В суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що під час події вона мила посуд, а ОСОБА_1 перебував біля дверей. Вона нецензурно висловилася щодо ОСОБА_1 . У цей момент вона продовжувала мити посуд, після чого ОСОБА_1 підійшов до неї ззаду, схопив за шию, притиснув та сказав: «що тут Україна». Після цього вона злякалася та заплакала. Відразу зателефонувала дочці, яка викликала поліцію. Свідок вважає слова ОСОБА_1 дискримінаційними, оскільки вона не є громадянкою України, і ОСОБА_1 це знаючи так сказав.
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 відповідно до яких ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 взяв за шию та вдарив по глові;
Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 та разом працюють на кухні ТОВ «Згода». Дійсно між ОСОБА_1 та сестрою були претензії щодо того, що вона працює на кухні без маски. Близько 13 години 31.10.2025 сестра ОСОБА_2 нецензурно висловилася щодо ОСОБА_1 . У той час сестра мила посуд, і ОСОБА_1 підійшов до неї ззаду, схопив за шию, притиснув та сказав: «що тут Україна». Після цього вона заплакала. Вона вважає, що ОСОБА_1 висловився дискримінаційно, оскільки вона й її сестра не є громадянками України, і ОСОБА_1 це відомо, бо вони працюють у тому ж закладі.
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 наявними в матерілах справи. Відповідно до яикх останній зайшов до їдальні а побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 почала з ним сваритися, казати йому, що він багато розмовляє. Він ОСОБА_2 пояснив, що вона була вчора хвора на робочому місці. ОСОБА_3 пояснила йому що вони звернутися до поліції та вона скаже, що він побив її сестру.
В суді першої інстанції допитано свідка ОСОБА_4 , яка повідомила, що вона працює бухгалтером ТОВ «Згода» і не бачила прямої сутички між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; чула лише крики, оскільки її кабінет розташований навпроти їдальні, де відбувався конфлікт. Коли ОСОБА_4 вийшла до потерпілої, остання плакала; також свідок помітила явне почервоніння на шиї, яке за словами потерпілої стало наслідком дій ОСОБА_1
- відеозаписами події на яких зафіксовано пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Також з відеозапису вбачається, що під час надання пояснень ОСОБА_2 у останній було почервоніння обличчя у тому числі в області шиї.
Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173КУпАП.
Так диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують фактобразливого чіпляння ОСОБА_1 ( письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх поясненнями наданими в суді першої інстанції, показаннями наданими в суді першої інстанції свідка ОСОБА_4 та відеозаписом наявним в матеріалах справи).
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173КУпАП.
В той же час, судом не можуть бути враховані доводи ОСОБА_1 стосовно наклепу з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки окрім як поясненнями самого ОСОБА_1 вказані доводи нічім не підтверджуються.
Натомість в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписи на DVD-диску, в суді першої інстанції надали пояснення ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких можливо зробити висновок:
ОСОБА_1 зайшов до їдальні. В подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт. Можливо безпосередньо ОСОБА_2 спровокувала вказаний конфлікт. Згодом ОСОБА_1 підійшов ззаду до ОСОБА_2 взяв за шию. Після цього ОСОБА_1 пішов, а ОСОБА_2 заплакала та зателефонувала дочці, яка викликала поліцію.
Сам по собі доводи про наклеп з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також доводи про те, що ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій по відношенню до ОСОБА_2 спростовується поясненнями свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких остання повідомила суду першої інстанції, що бачила як ОСОБА_2 плакала та у неї було явне почервоніння на шиї, яке за словами потерпілої стало наслідком дій ОСОБА_1 .
Апеляційний суд не має сумнівів стосовно показань свідка ОСОБА_4 , оскільки будь-якої зацікавленості у результатах розгляду справи у нього не має.
Також необхідно зазначити про те, що в матеріалах справи наявний рапорт з якого можливо встановити, що працівниками поліції здійснення реагування на повідомлення від дочки ОСОБА_2 , що у свою чергу підтверджують пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо обставин які мали місце.
В той же час, в ході апеляційного розгляду встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 перша спровокувала конфлікт між нею та ОСОБА_1 та образливо його обізвала
Вказане зафіксовано на відеозаписі наявним в матеріалах справи, а саме обізвала ОСОБА_1 .
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 має значну фізичну перевагу перед жінкою, та у випадку конфліктної ситуації не повиннен був вчиняти дії які можуть бути кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
Вищенаведені обставини та дані в їх сукупності дають підстави зробити висновок про те, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, - не буде справедливим та необхідним покаранням у такому випадку.
Обставинами, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З огляду на наведене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наведені дані про особу порушника, який має 62 роки, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи віктимну поведінку потерпілої, яка була ініціатором конфлікту - апеляційний суд вважає, що є достатні підстави для зміни постанови судді в частині накладення стягнення за вчинене адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.
Тому, призначене адміністративне стягнення ОСОБА_1 у виді адміністративного арешту на даний час є занадто суворим та таким, що не відповідає особі порушника та його ставлення до вчиненого правопорушення.
На думку апеляційного суду, накладення адміністративного стягнення саме у вигляді розміру штрафу, буде необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та нестиме превентивну мету - попередження скоєння ним інших правопорушень.
За таких обставин, постанову необхідно змінити в частині виду адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 173 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
В решті постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук