Справа № 725/10347/25
Номер провадження 2-а/725/147/25
07.01.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову №1088 від 21 червня 2025 року складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП в розмірі 17 000 гривень.
В обґрунтування позову вказував, що відповідно до постанови, встановлено, що ОСОБА_1 , який є військовозобоз'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуває в статусі обмежено придатним до військової служби у воєнний час, не з'явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та ряд інших статтей, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з тим вважає, що постанова винесена з істотним порушенням процедури та без належних доказів. При цьому, зазначав, що повістку про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував, як і не отримував направлення на проходження ВЛК, а також не було винесено рішення про проведення його медичного огляду.
При цьому вказував, що в подальшому він добровільно з'явився до ТЦК та пройшов ВЛК, про що міститься відмітка в резерв+. Крім того, вказував, що він являється викладачем, має бронювання та регулярно відвідує ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак йому ніхто не повідомляв про необхідність проходження огляду, а також не надавалося відповідного рішення міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівника ТЦК про проведення огляду.
Також, звертав увагу суду на те, що жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, та вважає, що у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Зокрема вказував, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов'язаний, а в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не направив ОСОБА_1 на проходження ВЛК, у зв'язку з чим у його діях відстуній склад правопорушення з його боку щодо несвоєчасного проходження ВЛК.
Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити та скасувати постанову №1088 від 21 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17 000 гривень.
Ухвалою судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 06 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, від його представника Клим В.А. надійшли письмові пояснення, в яких просила розгляд справи проводити у їх відсутності, поданий позов підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
А тому доводи позивача вчастині відсутності повноважень у відповідачача на складання проткололу про вчинення ним адміністративного проваопорушення є безпідставними.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210 КУпАП визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, починаючи з 24 лютого 2022 року Указами Президента України № 64/2022, №69/2022 в Україні введено воєнний стан та проводиться загальна мобілізація.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 13.01.2020 року, ОСОБА_1 перебував у статусі обмежено придатного до військової служби на підставі ст.30-в, 34-б, гр. 2 наказу МОУ №402 від 2008 р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 - 10.12.20219 року, протокол №231.
В подальшому, 08.06.2023 року, ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, терміном до 08.06.2024 року.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX від 21.03.2024 року громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Аналіз п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX дозволяє дійти висновків про те, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024 року, зобов'язані були до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Таким чином, законодавством встановлено прямий і персональний обов'язок таких громадян самостійно забезпечити проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі ВЛК) у встановлений чинним законодавством строк - до 05.06.2025 року.
Так, з матеріалів справи убачається, що у період з 08.06.2024 року по 05.06.2025 року ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно відомостей з військово-облікового документу Резерв+ ОСОБА_1 , пройшов вищевказаний медичний огляд військово-лікарською комісією та був визнаний придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони 10.06.2025 року, тобто після закінчення визнченог законом строку.
При цьому, доводи позивача про те, що йому не було надано відповідного рішення на проходження ВЛК, або ж наказу чи розпорядження, а також відповідачем він не викликався у зв'язку із необхідність проходження ВЛК є безпідставними, оскільки законодавством встановлено прямий і персональний обов'язок таких громадян самостійно забезпечити проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі ВЛК) у встановлений чинним законодавством строк - до 05.06.2025 року.
Інших доводів щодо наявності підстав для скасування постанови позивачем не наведено.
Таким чином, стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено на позивача за порушення вимог п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, а саме за те, що він протягом встановленого законом терміну з 08.06.2024 року по 05.06.2025 року самостійно не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. До суду не було надано жодних доказів того, що позивач виконав вищевказаний обов'язок.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в цій категорії справ може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Датою вчинення позивачем правопорушення є 06.06.2025 року, коли минув визначений законом строк для виконання ним свого обов'язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Датою виявлення вказаного правопорушення є 10.06.2025 року коли позивач пройшов ВЛК та з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскаржувана постанова винесена 21.06.2025 року, тобто протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення та не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення.
Враховуючи викладене та фактичні обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова №1088 від 21 червня 2025 року є правомірною, а тому позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, суд залишив позовну заяву без задоволення, а тому немає підстав стягувати судовий збір з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 9, 77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Постанову ЧМТЦК про накладення адміністративного стягнення №1088 від 21.06.2025 року, - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Піхало Н.В.