Справа № 639/9430/25
№ провадження 2-о/646/25/2026
"08" січня 2026 р. м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Трубчанінова Станіслава Олеговича про оголошення фізичної особи померлою,-
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Трубчанінов С.О. у грудні 2025 року звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова із заявою, у якій просив оголосити померлим ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 померлим.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12.12.2025 справу передано за підсудністю до Основ'янського районного суду міста Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 для розгляду справи визначено головуючою суддею Шиховцову А.О., згідно з протоколом попереднього відбору присяжних від 07.01.2026 відібрані присяжні.
Суддя, розглянувши дану заяву дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху з наступних підстав:
Заяву про оголошення фізичної особи померлою подано у порядку Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Водночас заінтересованих осіб у поданій заяві не зазначено.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Главою 4 Розділу IV ЦПК України.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (частина перша статті 47 ЦК України).
Частиною першою статті 306 ЦПК України встановлено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо. Підставою для оголошення особи померлою є не факти, які підтверджують загибель особи, а обставини, що дають підстави припускати смерть особи.
Тобто, визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 638/18251/16-ц).
Особливістю розгляду справ про оголошення особи померлою є те, що суд за наявності достатніх доказів робить юридичне припущення про смерть особи.
Водночас, відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження таких обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Отже, до заяви про оголошення фізичної особи померлою підлягають долученню докази на підтвердження того, що за місцем її постійного проживання відсутні відомості про її місце перебування. Такі докази мають охоплювати період щонайменше останніх трьох років.
До поданої заяви представником ОСОБА_1 не додано доказів про відсутність у місці постійного проживання ОСОБА_2 відомостей про місце його перебування протягом трьох років.
При цьому, відсутність інформації лише щодо місця проживання особи, не вказує безпосередньо на наявність підстав вважати її померлою чи такою, що пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку
Оскільки заявник просить оголосити фізичну особу померлою, то заява повинна містити, у тому числі, виклад обставин, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Водночас, перебування особи у розшуку як безвісно зниклої, не звільняє заявника від доказування обставин, які є підставою для оголошення особи померлою.
При цьому, до заяви не долучено доказів про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, в тому числі відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом звернення про зникнення безвісти особи.
Суд також звертає увагу заявника, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (частина друга статті 47 ЦК України).
Таким чином, заінтересованими особами у даній справі мають бути орган, який проводить державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні, усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.
Однак, у поданій заяві представник заявника не зазначає відомостей про склад сім'ї ОСОБА_2 , інформації про його спадкоємців, а також інформації про належне йому на праві власності майно та відповідних документів, що підтверджують вказане.
Таким чином, слід визначити належне коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб.
У випадку залучення до складу учасників справи інших осіб заявнику слід подати заяву про оголошення фізичної особи померлою у новій редакції для суду та направити заяву з доданими матеріалами заінтересованим особам шляхом надсилання до електронного кабінету, а у разі відсутності електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною першою статті 307 ЦПК України передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Крім того, стаття 308 ЦПК України передбачає зазначення у заяві про оголошення фізичної особи померлою про свідків (родичів, співробітників, тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
Заявником вищевказаних відомостей, які б надали можливість суду зробити відповідні запити, в заяві не вказано та документально не підтверджено. Представник заявника інформації про осіб, які можуть буди допитані як свідки не надає, відповідного клопотання про виклик свідків не заявляє.
Суд враховує, що при подачі заяви про оголошення фізичної особи померлою, заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану такої особи. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
У поданій заяві представник заявника чітко не зазначає, якою є мета оголошення ОСОБА_2 померлим.
Крім цього, заявнику слід залучити до складу учасників справи інших співвласників майна, у випадку їх наявності з наданням правовстановлюючих документів, оскільки рішення у справі матиме вплив на їх права та обов'язки.
Також суд звертає увагу заявника, що відповідно до вимог пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У поданій заяві відсутнє власне письмове підтвердження про те, що нею не подано до суду іншої заяви про оголошення фізичної особи померлою.
Окремо, суд звертає увагу заявника на необхідність зазначення у заяві письмового підтвердження про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд» у заявника, його представника та заінтересованих осіб, що передбачено положеннями пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.
Крім цього, згідно з п.5,8 ч.3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини ; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Водночас до заяви не додано відповідь КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.07.2003, адвокатські запити до відділу адміністрування ДРВ апарату Харківської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населенн Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради; Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та отриману інформації на такі запити, у разі їх наявності.
Представник заявника не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявником судовий збір не сплачено. Доказів про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не надано.
При цьому, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року складає 3021,00 грн.
На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 605,60 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. або надати документи, які підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору.
При цьому, за змістом частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 46,47 Цивільного кодексу України, статтями 10, 175, 177, 185, 293, 294, 306-308, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Трубчанінова Станіслава Олеговича про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Шиховцова