Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
22 грудня 2010 р. № 2-а- 11778/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Чубукіної М.В.
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Кірсанова Д.Н.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення від 11.06.2010р. №0000601710 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова надіслало позивачу податкове тотдомлення №0000601710 від 11.06.2010р., оскільки позивач зобовязаний сплатити земельний податок 2314 грн.74 коп. за 0,016000 га 160 м.кв., але позивая не має земельної ділянки площею 160 кв.м. Позивач вважає, що ДПІ у Дзержинському районі безпідставно нарахувало йому земельний податок з фізичних осіб за 2010р. Тому просив скасувати податкове повідомлення від 11.06.2010р. №0000601710 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.
Громадянину ОСОБА_1 на підставі договору оренди за №63219/04 від 16.11.2004р. надана земельна ділянка у користування загальною площею 29 кв.м. для реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів з прибудовою та влаштуванням окремого входу, яка розташована за адресою АДРЕСА_2. За користування цією земельною ділянкою ОСОБА_1 ДПІ Дзержинського району м. Харкова нараховано орендну плату з фізичних осіб. Громадянину ОСОБА_1, відповідно свідоцтва про право власності від 09.02.2006р. належать на праві приватної власності нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 160 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_2. Громадянину ОСОБА_1, згідно статті 14 Закону № 2535 ДПІ Дзержинського району м. Харкова нараховано земельний податок з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення - рішення від 11.06.2010 р. № 0000601710 (земельний податок з фізичних осіб) - у сумі 2314,73 грн.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, має свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 160 м.кв., яке розташоване у жилому двоповерховому будинку за адресою : АДРЕСА_2. На підставі договору оренди за № 63219/04 від 16.11.2004р. позивачу надана у користування земельна ділянка загальною площею 29 кв.м. для реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів з прибудовою та влаштуванням окремого входу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Оплата земельної ділянки, яка надана позивачу на праві договору оренди сторонами не оскаржується та не є предметом розгляду даної справи.
Відповідачем - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення № 0013772301 від 11.06.2010 року, яким позивачу відповідно до ст.ст. 13, 17 Закону України „Про плату за землю” визначено податкове зобов”язання стосовно земельного податку у розмірі 2314,73 грн., за земельну ділянку на якій розташовані нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 160 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, що належать позивачу на праві приватної власності.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Законом України, від 03.07.1992, № 2535-XII "Про плату за землю", статтею 5 якого зазначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Зазначена норма Закону зазначає, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III , а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.92 р. N 2535-XII .
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України та статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди. (ст. 5 Закону України "Про плату за землю").
Законом України від 2 жовтня 2003 року N 1211-IV "Про оренду землі" із змінами та доповненнями, регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України тільки громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (статті 125 та 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно довідки від 16.06.2010 року № 07/5178, наданої Державним підприємством “Центр Державного земельного кадастру”, в Державному реєстрі земель в книзі № 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі за гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_1 зареєстровано договір оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний № 63219/04 від 16.11.2004р., площа 0,0029 га, цільове призначення: реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів з прибудовою та надбудовою та влаштуванням окремого входу, термін дії договору: до 01.06.2007р. Необхідно зазначити, що договір оренди землі за реєстраційним № 63219/04 від 16.11.2004 року анульовано 09 лютого 2010 року згідно рішення 17 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 25.12.2007 року за № 292/07.
В Державному реєстрі земель в книзі № 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі за гр. ОСОБА_1, код НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_1 зареєстровано договір оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний № 141070500031 від 09.02.2010р., площа 0,0029 га, цільове призначення: обслуговування прибудови з окремим входом до магазину продовольчих товарів, термін дії договору: до 01.12.2012р.
Сторонами по справі визнано, що у позивача відсутні документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 160 кв.м. за адресою АДРЕСА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до положення ст. 19 Конституції України „Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Згідно вимог ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Отже, для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Оскільки, відповідачем не доведена правомірність винесення податкового повідомлення від 11.06.2010р. за № 0018891710 про визначення податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 2314,73 грн., що не може вважатися законним та обґрунтованим.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача направлене на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що суперечить вимогам Основного Закону та є підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України “Про плату за землю", ст.ст. 9, 94, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати податкове повідомлення від 11.06.2010р. №0000601710 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 27.12.2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Старосєльцева О.В.