Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
27 грудня 2010 р. справа № 2-а- 12838/10/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Червонозаводському районі міста Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП"
про стягнення заборгованості , -
встановив:
Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах Держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП" заборгованість в сумі 5.358,96 грн.
В обгрунтування заявлених вимог прокурор указав наступне. Зобов'язання по оплаті вказаної суми безпідставно не виконані підприємством, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимогу про оплату боргу, підприємство її не оскаржувало, однак і не виконало. У зв'язку з цим просив стягнути спірну суму заборгованості в судовому порядку.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕП" заперечень проти зазначеного позову не подав.
Суд відзначає, що згідно з ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.
При цьому, суд відмічає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕП" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування знаходиться на обліку в УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом - Інструкція) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень - червень 2010р. В рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 1533,71грн.
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.
Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).
При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як з'ясовано судом при розгляді справи, відповідач обов'язку по своєчасній сплаті внесків на обов'язкове пенсійне страхування не виконав, що підтверджується даними долученої до справи картки особового рахунку.
Окрім того, судовим розглядом встановлено, що до спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті рішення УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова №1655 від 23.12.2009р., яким нараховано платежу в загальній сумі 3.825,25грн. (штраф - 830,63грн.; пеня - 2.986,62грн.).
Зі змісту названого рішення слідує, що правовою підставою для його винесення позивач указав п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки її сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Оглянувши назване рішення, суд відзначає, що за формою, змістом та підставами винесення оглянуте рішення узгоджується з компетенцією територіальних органів Пенсійного фонду України, яка визначена ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а за способом її (слід розуміти - компетенції) реалізації відповідає порядку дій, який визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом -Інструкція), винесене повноважною посадовою особою УПФУ.
Підстав для висновку про невідповідність оглянутого рішення закону або відсутність у відповідача обов'язку виконувати владні приписи оглянутого рішення судом з матеріалів справи не виявлено.
Заборгованість по оплаті рішення №1655 від 23.12.2009р. підтверджується приєднаними до справи картками особових рахунків відповідача.
Згідно з ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
При цьому, як визначено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.
В силу ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»статус виконавчого документу мають також і рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику (абз.2 ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 06.08.2010р. №Ю-67.
Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.
При вирішенні спору суд зважає і на те, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.
В ході вирішення спору доводи прокурора знайшли своє підтвердження матеріалами справи, доказів того, що заявлена вимога порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача у сфері публічно-правових відносин судом не виявлено, а тому поданий позов належить задовольнити.
При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах Держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, б.19) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. 1 Кінної Армії, 15, р/р 256063012095, МФО 351823, ВАТ "Державний ощадний банк України", код 22682342) заборгованість у сумі 5 358,96 (п"ять тисяч триста п"ятдесят вісім) грн 96 коп.
У десятиденний строк з моменту отримання копії постанови сторона чи інша особа, стосовно якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може оскаржити дану постанову в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.
Суддя Сліденко А.В.