Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
17 грудня 2010 р. № 2-а- 7205/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Чубукіної М.В.
представника прокурора - Гур'єва В.М.;
представника позивача Сібільова Д.М.;
представника відповідача - Сукач Л.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс"
до Харківської митниці, Харківської обласної митниці
про скасування податкових повідомлень ,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення відповідача, Харківської митниці форми "Р" від 28.05.2010р. №39 та податкове повідомлення відповідача, Харківської митниці форми "Р" від 28.05.2010р. №40
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
Відповідно до акту камеральної перевірки № К/0019/10/800000000/0035349417 від 21.04.2010 р. щодо правильності надання пільг по сплаті ПДВ на товари, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 9021909000 “інші пристосування ортопедичні”, задекларованих ТОВ “МЕДЛЕНС ОПТИКС” та випущених у вільний обіг за період з 01.02.2007р. по 31.01.2010р., митницею з'ясовано, що протягом зазначеного періоду ТОВ “МЕДЛЕНС ОПТИКС”, було здійснено митне оформлення 12 вантажних митних декларацій типу ІМ за кодом 9021909000 згідно УКТЗЕД. Зазначені у цих ВМД товари були визначені позивачем як товари медичного призначення, які класифікуються УКТЗЕД кодом 9021909000 “інші пристрої ортопедичні”. Позивач вважав помилковим судження митниці про те, що зазначені товари повинні класифікуватися за кодом 3824906400, згідно УКТЗЕД, тобто за товарною групою, для якої передбачена ставка ввізного мита 5% та операції з імпорту якого підлягають обкладенням ПДВ. ТОВ наголошувало, що на час першого ввезення товару на територію України в зоні діяльності відділу митного контролю Харківської митниці аналогічних товарів самі митні органи виносили рішення про надання вищезазначеним товарам коду - 9021909000. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоовлення позову.
Відповідач Харківська митниця з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.
Право митних органів на проведення камеральних перевірок вантажних митних декларацій обмежено лише часовим проміжком в 1095 днів. Інших обмежень не існує. В ході камеральної перевірки митницею було з'ясовано, що невідповідність заявленого товариством коду товару згідно УКТЗЕД при декларуванні призвела до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість та до неправомірного звільнення від сплати податку на додану вартість, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. № 1949, Закону України "Про Митний тариф України", підпункту 5.1.7 п. 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість" та в результаті чого до Державного бюджету України згідно з розрахунками, підлягають сплаті належні платежі на суму: - 556645,43 грн., в тому числі: ввізне мито - 107047,21 грн., податок на додану вартість - 449598,22 грн. Посилаючись на перелічені обставини, відповідач стверджував, що Харківською митницею законно та обґрунтовано визначене податкове зобов'язання, а тому просив у позові відмовити.
До участі у справі в якості відповідача було залучено Харківську обласну митницю. Представник другого відповідача з поданим позовом не погодився, повністю підтримавши правову позицію Харківської митниці. В судовому засіданні представник другого відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію.
21.04.2010р. відповідачем, Харківською митницею була проведена камеральна перевірка правильності надання пільг по сплаті ПДВ на товари, які класифікуються за кодом згідно УКТ ЗЕД 9021909000 “інші пристосування ортопедичні”, задекларованих ТОВ "Медленс Оптикс" та випущених у вільний обіг за період з 01.02.2007р. по 31.01.2010р.
Результати перевірки оформлені актом від 21.04.2010р. №К/0019/10/800000000/0035349417.
28.05.2010р. з посиланням на даний акт відповідачем, Харківською митницею було винесено податкове повідомлення №39, яким визначено податкове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальному розмірі 112.399,57грн. (основний платіж - 107.047,21грн.; штраф - 5.352,36грн.) та винесено податкове повідомлення №40, яким визначено податкове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальному розмірі 427.078,13 грн. (основний платіж - 449.598,22 грн.; штраф - 22.479,91грн.).
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень слугував відображений в акті від 21.04.2010р. №К/0019/10/800000000/0035349417 висновок Харківської митниці про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" ст.ст.312 та 313 Митного кодексу України, а саме: невідповідність заявленого коду товару згідно УКТЗЕД при декларуванні товарів призвело до заниження податкових зобов"язань за ввізним митом та податком на додану вартість та до неправомірного звільнення від сплати податку на додану вартість.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазанчає таке.
Відповідно до ч.2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України. Згідно ст.86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи. Відповідно наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації"" від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами. Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.
Згідно ст.313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.
Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікації товару, а відповідно і визначати суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно ст.17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України “Про ПДВ” звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.
Пунктом 2 постанови КМУ від 17.12.2003р. № 1949 “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.
За матеріалами справи згідно з 12 вантажними митними деклараціями №№ 800000007/8/743123 від 14.10.08, 800000007/8/740107 від 22.01.08, 800000007/8/740106 від 22.01.08, 800000007/8/742488 від 20.08.08, 800000007/8/740982 від 09.04.08, 800000007/8/741913 від 02.07.08, 800000007/7/742944 від 30.10.07., 800000003/7/347905 від 06.11.07, 800000007/7/742970 від 02.11.07, 800000007/8/740978 від 09.04.08, 800000007/8/741912 від 02.07.08, 800000007/8/742487 від 20.08.08. позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" було імпортовано на митну територію України товар: “Офтальмологічні рідкі матеріали: "Viscoat" - 0,5 мл” офтальмологічний віскоеластичний рідкий матеріал, що імплантується в око і використовується інтраокулярно для підтримки об'єму передньої камери ока і зміни внутрішньоокулярної рідини під час операції та в післяопераційний період”, “Офтальмологічні рідкі матеріали: “Целофтал -1,5 мл”офтальмологічний віскоеластичний рідкий матеріал, що імплантується в око і використовується інтраокулярно для підтримки об'єму передньої камери ока і зміни внутрішньоокулярної рідини під час операції та в післяопераційний період”, “Вироби медичного призначення - пристосування ортопедичні для імплантації: розчин для іригації ока ВSS 500 мл.”
У згаданих ВМД указаний код імпортованого товару -9021909000, що відповідно до Переліку текстового опису за кодом згідно з УКТЗЕД визначено як "інші пристосування ортопедичні".
Зазначена позиція Переліку не змінювалась з 01.01.2004р.
Правильність визначення коду імпортованого товару була перевірена відповідачем, Харківською митницею і підтверджена під час первісної перевірки правилності оформлення ВМД, що визнано представниками відповідачів в ході розгляду справи.
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 наказу Харківської митниці Державної митної служби України № 161 від 31.08.2005 року "Про заходи, пов"язані з контролем класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД" при митному оформленні товарів, що вперше імпортуються в зоні діяльності підрозділів. При наявності обгрунтованих сумнівів щодо опису та класифікації таких товарів обов"язково направляти запит до відділу номенклатури та класифікації товарів (далі-ВНКТ). Запити до ВНКТ Харківської митниці щодо вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів готувати та оформлювати відповідно до підпункту 26 пункту 3 Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації , затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.05 № 314.
На підставі вказаного наказу Харківською митницею виносилися рішення про надання вищезазначеним товарам, а саме саме: офтальмологічного віскоеластичного розчину "Viscoat", офтальмологічного віскоеластичного розчину"Целофтал", офтальмологічного віскоеластичного матеріалу "Целлюгель", іригаційного розчину ВSS PLUS, коду визначення товару - 9021909000. Вказане підтверджується рішеннями відділу номенклатури та класифікації товарів Східної регіональної митниці Державної митної служби України № КТ -800-2203-04 та № КТ-800-2204-04 від 09.11.2004 року та не заперечувалось відповідачами в ході розгляду справи. Як з'ясовано судом, саме на підставі цих документів та відповідей на запити до відділу номенклатури та класифікації Харківської митниці щодо правильності класифікації та кодування цих товарів здійснено оформлення вищеназваних груп товарів. Рішення ВНКТ вносилось до вантажних митних декларації в графу 44 ВМД під номером 1503.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що у спірних правовідносинах відповідач, Харківська митниця, допустив фактичну підміну поняття “інші пристосування ортопедичні”, яке згадується в Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість і в розумінні приписів Митного тарифу України поняттям “пристрої ортопедичні”, власне розуміння якого і виклав в акті від 21.04.2010р. №К/0019/10/800000000/0035349417.
Оглянувши спірні податкові повідомлення рішення, суд зауважує, що при його винесенні відповідач, Харківська митниця посилався на ст.312 Митного кодексу України, згідно з якою ведення УКТЗЕД передбачає, зокрема, прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД та на ст.313 Митного кодексу України, відповідно до якої рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
За визначенням п.12 ст.1 Митного кодексу України митною декларацією визнається письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
В свою чергу згідно з п.14 ст.1 згаданого кодексу митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
З приписів Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997р. №574), Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджено наказом ДМС України від 09.07.1997р. №307 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247) витікає, що правильність оформлення вантажної митної декларації, тобто камеральна перевірка декларації в розумінні п.п. “в”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, здійснюється митним органом при прийнятті вантажної митної декларації.
Суд зазначає, що при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. Під час заповнення позивачем спірних ВМД в графі 33 "Код товару" вказаний код 9021 90 90 00 відповідно до УКТ ЗВІД, що згідно Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками Харківської митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України № 314 від 20.04.2005р. перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно зподаними документами та згідно п. 21 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.
Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.
Згідно пп.. в п. 4.2.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платникам податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податковою зобов'язання.
Судом встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не були допущені арифметичні помилки, а також дотримана методологія нарахування та повнота сплати податків і зборів,що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій шляхом проставлення відміток у відповідних графах ВМД.
Окрім того, розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. “б” п.10.1 ст.10 Закону України “Про ПДВ” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.
Згідно з п.2.4 ст.2 Закону України “Про ПДВ” платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Звідси слідує, що законодавець поклав відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при проведенні митних процедур з оформлення господарської операції по імпорту товару на митну територію України саме на митний орган.
При цьому, в силу п.10.3 ст.10 Закону України “Про ПДВ” платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.
Будь-яких порушень з боку позивача правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування відповідачем у спірних правовідносинах не встановлювалось, в основу винесення спірного рішення такі висновки відповідачем не покладені, фізичного дослідження зазначеного у вищеназваних ВМД товару відповідач, Харківська митниця не здійснював, жодних обґрунтованих мотивів докорінної зміни правової позиції митного органу щодо справляння ПДВ з господарської операції по імпорту товару за вказаними ВМД при проведенні первісної камеральної перевірки та проведенні 21.04.2010р. повторної камеральної перевірки цих же самих ВМД відповідачами до суду не подано.
Суд зазначає, якщо митні органи, приймаючи вантажні-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-111 митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 -111 дія якого не поширюється на митні органи.
Окрім того, аналізуючи приписи ст.8 Конституції України, суд наголошує, що запроваджений даною статтею Основного Закону України принцип верховенства права за своєю суттю означає стабільність публічного правового порядку в Державі, що унеможливлює здійснення відповідачем, Харківською митницею у спірних правовідносинах повторної процедури камеральної перевірки вищеназваних ВМД.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що жодних доказів неправильності проведення Харківською митницею первісної камеральної перевірки згаданих ВМД при її прийнятті відповідачами на вимогу суду не подано, доказів притягнення до відповідальності працівників митного органу за порушення в проведенні первісної камеральної перевірки ВМД матеріали справи не містять.
За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, які в силу Митного кодексу України і Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктами владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено при її прийнятті до оформлення та не доказано обґрунтованості та правомірності повторної камеральної перевірки цих же самих ВМД.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі митної справи та безпідставного покладення обов'язку здійснити додатковий платіж по ПДВ, то поданий позов належить задовольнити.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справ, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Наказом Державної митної служби України від 25.02.10 № 161 ліквідовано з 01.06.2010 Харківську митницю. Згідно п.п.21.п.1 наказу Державної митної служби України від 01.03.10 № 181 на Харківську обласну митницю покладено обов"язки і наділено її правами з усіх питань, що стосуються узгодження та погашення податкових зобов"язань та податкових боргів, прийнятих нею відповідно до пункту 1 цього наказу, у тому числі з питань представництва у судових органах у разі оскарження таких податкових зобов"язань та податкових боргів.
На підставі вищенаведенного, провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" до Харківська митниця, Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень рішень в частині позовних вимог до Харківської митниці слід закрити.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Провадження в адміністративній справі за позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" до Харківської митниці, Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень в частині позовних вимог до Харківської митниці - закрити.
2. Скасувати податкове повідомлення форми "Р" від 28.05.2010 року № 39 та податкове повідомлення форми "Р" від 28.05.2010 року № 40, виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" на підставі акта перевірки № К/0019/10/800000000/0035349417 від 21.04.2010 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медленс Оптикс" (адреса: 61064, м. Харків, Профспілковий бульвар, 64, к.5, офіс: 61001, м. Харків, вул. Державинська, 1, р/р 26000805852561 в ХОФ Укрсоцбанк, м. Харків, МФО 351016) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).
4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2010 р.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Старосєльцева О.В.