Справа № 502/2096/25
07 січня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Вилківська міська рада Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся з вказаним позовом посилаючись на те, що він має на меті приватизувати квартиру АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою до цього часу зареєстрована, однак протягом тривалого часу не проживає - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка позивача. На неодноразові прохання щодо зняття з реєстрації, відповідач жодним чином не реагує. Таким чином, оскільки відповідач проживає за іншою адресою та має інше житлове приміщення, порушень щодо визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням не буде.
Позивач в судове засідання не з'явився, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Третя особа: Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області у поданій заяві просили справу розглянути без участі їх представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..
Суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27.03.2024, ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 267 від 29.11.2024 квартиру АДРЕСА_1 , виключено з числа службових квартир ІНФОРМАЦІЯ_2 . Видано ордер ОСОБА_3 на постійну житлову площу: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . До складу сім'ї входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, копія рішення додається.
Згідно Рішення № 2700 від 30.04.2025 LXI сесії VIII скликання Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що прийнято безоплатно з державної до комунальної власності Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно акту приймання - передачі № 1 від 01.04.2025 вбачається, що на підставі рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2668 від 27.03.2025 проведено огляд квартири АДРЕСА_1 , що приймається (передається) до комунальної власності від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час, позивач має на меті приватизувати вказану квартиру, однак за вказаною адресою до цього часу зареєстрована, однак протягом тривалого часу не проживає - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з акту Депутата Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 08.10.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2007 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даною адресою не проживає з 2020 року, особистих речей не тримає.
Таким чином, для реалізації права позивача щодо приватизації квартири, є наявність зареєстрованого місця проживання відповідача, який за вказаною адресою не проживає.
Представником позивача до матеріалів справи долучено копію нотаріально посвідченої заяви від 24.12.2025, зареєстровано в реєстрі за №2117, від імені відповідачки ОСОБА_2 , у якій йдеться про те, що вона відмовляється від участі у приватизації вищезгаданої спірної квартири.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Принцип непорушності (недоторканності) закріплений і у статтях 319, 326 ЦК України. Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно до п.3 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX, адміністративний збір не справляється у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/зміни місця проживання на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до п.50 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» затвердженого постановою КМУ від від 07 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється також і на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується)
У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89р., № 13 від 25.12.92р., №15 від 25.05.98р.) роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Якщо ж він був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. На підтвердження вибуття, суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка, яка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , у ній не проживає, добровільно зняти її з реєстрації неможливо, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,263,280-281 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , та відповідно такою, що втратила право приватизації зазначеної квартири.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Березніков