Справа № 490/4988/25
нп 2/490/432/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
08 січня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами право вимоги за якими відступлено ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за:
кредитним договором №306836 від 19.02.2022 року в сумі 20 640,00 грн заборгованості, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000,00 грн, та заборгованості за відсотками - 10 640,00 грн.
договором позики №74879897 від 08.02.2022 року в сумі 15 461,55 грн заборгованості, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 5 461,55 грн;
кредитним договором №100928815 від 31.01.2022 року в сумі 14 338,80 грн заборгованості, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 12 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 1 738,80 грн; заборгованість за комісією - 600,00 грн.
кредитним договором №30410-01/2022 від 31.01.2022 року в сумі 10 882,00 грн заборгованості, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 6 882,00 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2025 року відкрито провадження по справі. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 11.08.2025 року з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач вказує на те, що 19.02.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №306836.
В пункті 1.1 цього договору зазначено - укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача і ІТС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході.
Пунктом 1.15 договору визначено, що перед укладанням цього договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація споживача для входу в особистий кабінет, відповідно до п. 1.1 договору.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором.
29.02..2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29022024, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Креит» передав ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.
Зі змісту позовної заяви слідує, що договір позики з відповідачем укладено в електронному вигляді.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені у Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII.
Законодавство України у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України і складається із Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні довірчі послуги», «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист персональних даних», міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них (частина друга статті 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 цього закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною 12 ст. 11 цього закону, Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до приписів статей 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами зазначеними у частинах 1, 5 та 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з приписами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першої статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору №306836 від 19.02.2022 року. Із наданої копії слідує, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису.
Але слід зазначити, що позивачем не надано доказів, щодо перерахування кредитних коштів (платіжне доручення) на поточний рахунок споживача ОСОБА_1 .
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмовити стягненні заборгованості за кредитним договором №306836 від 19.02.2022 року укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 08.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74879397 згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою (базова/день 1,99 % - фіксована; 0,6965 % - знижена процентна ставка/день; 2,70% - процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день; 906,08% - орієнтована річна процентна ставка; орієнтовна загальна вартість позики - 12 089,50 грн.
Як вбачається з реквізитів зазначеного договору ОСОБА_1 підписано цей договір з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором u6FNwYH5Rm та зазначено рахунок - НОМЕР_2 .
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Після передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і допустив виникнення заборгованості за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74879397 від 08.02.2022 року.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1046 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із наявних матеріалів справи слідує, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», (первісний кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №74879397 від 08.02.2022 року, який підписано відповідачем простим електронним підписом.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на те, що позивачем не додано доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у стягненні з відповідача заборгованості за кредитним договором №74879397 від 08.02.2022 року у загальній сумі 15 461,55 грн.
Судом встановлено, що 31.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100928815.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в ІТС Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифкації, верифікації Позичальника.
Згідно договору відповідачу було надано кредит в розмірі 12 000,00 грн строком на 30 днів, відсотки нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників.
Після передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і допустив виникнення заборгованості за кредитний договором №100928815 від 31.01.2022 року у сумі 14 338,80 грн.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору №100928815 від 31.01.2022 року, але слід зазначити, що матеріали справи не містять належних доказів щодо перерахування відповідачу кредитних коштів, а саме платіжного доручення.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмовити стягненні заборгованості за кредитним договором №100928815 від 31.01.2022 року укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Судом досліджено договір №30410-01/2022 від 31.01.2022 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка за користування кредитом 456,25% річних від суми кредиту в розрахунку 1,25% на добу.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного ідентифікатора W206.
13.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Після передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і допустив виникнення заборгованості за кредитни договором №30410-01/2022 від 31.01.2022 року у сумі 10 882,00 грн.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору №30410-01/2022 від 31.01.2022 року. Та жодних підтверджень щодо перерахування кредитних коштів ТОВ «ФК «Інвеструм» відповідачу не надано.
За такого, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №30410-01/2022 від 31.01.2022 року, оскільки отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору позивач не надав, а розрахунок заборгованості не є достатньою підставою для стягнення з відповідача заборгованості у зазначеному позивачем розмірі, а відтак у задоволені позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №306836 від 19.02.2022 року; №74879897 від 08.02.2022 року; №100928815 від 31.01.2022 року; №30410-01/2022 від 31.01.2022 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк»;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох