Справа № 484/7086/25
Провадження № 2-а/484/84/25
30.12.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Болквадзе Б.М., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
22.12.2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 16.11.2025 року Позивач отримав рекомендований лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та стягнення штрафу в сумі 34000 грн за порушення військового обліку, а саме: 18.06.2025 року о 11 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024 року о 14:00 годині, по повістці № 1395826, що була створена автоматично 25.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання в АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0610210579691. ОСОБА_1 без поважних причин не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова № 628 від 24.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, після ознайомлення з документами було встановлено, що Постановою № 628 від 24.06.2025 винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) на позивача ОСОБА_1 .
До 16 грудня відповідачем ні яким чином не було повідомлено позивача про розгляд справи та складання протоколу про адміністративне правопорушення чим порушено ст.235 КУпАП.
Із вказаною постановою про адміністративне правопорушення сторона позивача не погоджується та вважає, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Постанову № 628 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення було винесено ІНФОРМАЦІЯ_4 24 червня 2025 року.
Як вбачається з дати на конверті постанова була надіслана позивачеві для ознайомлення лише 24.11.2025 року.
Проте, навіть враховуючи це, постанова була отримана позивачем на поштовому відділенні лише 11 грудня 2025 року, через те що лист пролежав на відділенні Укрпошти №55222 в смт. Підгородна, аж до 09.12.2025 року (пояснення начальника відділення Укрпошти додаються).
17.07.2025 року, позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено медичний огляд «ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 », що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0717-1118-1493-3 від 17.07.2025р.
Виходячи з вищенаведеного звертає увагу суду на те, що постанова № 628 по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та порушує норми чинного законодавства оскільки:
положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Визначальним для застосування адміністративної відповідальності до особи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є саме неможливість отримання ТЦК персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно - комунікаційними системами, реєстрами. Якщо чоловік при оформленні відстрочки вже надав усі необхідні персональні дані стосовно місця проживання, телефону тощо, то штраф є безпідставним.
З аналізу Закону №1951-VIIІ вбачається, що персональні дані військовозобов'язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких відносить і ТЦК, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно- правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною етап і КУпАП.
Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією етапі з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об'єкт, об'єктивна сторона; суб'єктивна сторона; суб'єкт.
Зокрема, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння.
Відповідно п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України зобов'язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом.
Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно п. 8 Додатку 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, позивач був зобов'язаний в семиденний строк з моменту одруження, народження дітей, зміну місця роботи повідомити про це орган, де він перебував на військовому обліку.
Проте, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч. 1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має ДОСТУП в електронному вигляді.
Також, позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210, КУпАП, тому його права, зокрема, на безпосередню участь у такому розгляд справи та надання заперечень по суті справи, були порушені, що є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності позивача.
За таких умов, сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач порушив підпункт І пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього закону (в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, та інші персональні данні, та не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, у визначений строк, порушив вимоги ч. 10, ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (обставини правопорушення, установлені під час розгляду справи)».
При цьому, суд визнає обставини, що стали причиною пропуску десятиденного строку звернення до суду із позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, поважними, та вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з'явився, надав суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити вказуючи, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормативним положенням матеріального і процесуального права. Так, Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальному обліку військовозобов'язаних з 24.04.1998 року.
Протоколом про адміністративне правопорушення № 481 від 18.06.2025 року який складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення Діордієвою Іриною Василівною, та встановлено, що 18.06.2025 року о 11 год. 45 хв. співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024 року о 14:00 годині, по повістці № 1395826, що була створена автоматично 25.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання в АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0610210579691.
Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про що зроблено запис в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення позивачем не підписано, пояснень не отримано. Текст протоколу № 481 від 18.06.2025 року про адміністративне правопорушення було прочитано вголос ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та роз'яснено його права, роз'яснено зміст статі 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився у встановлений час і день до ТЦК та СП чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим відносно нього була складена оскаржувана постанова на накладено штраф 3 сумі 17000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 24.06.2025р., начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова № 628 згідно якої, 18.06.2025 року о 11 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024 року о 14:00 годині, по повістці № 1395826, що була створена автоматично 25.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання в АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0610210579691. ОСОБА_1 без поважних причин не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В позовній заяві представник позивача вказує, що позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210, КУпАП, тому його права, зокрема, на безпосередню участь у такому розгляд справи та надання заперечень по суті справи, були порушені та у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Дані твердження представника позивача є слушними та заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно- правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 р., дію якого було неодноразово продовжено і який діє до теперішнього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, -на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки устроки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, -до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України, -з а викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України, - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянинау строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державноїта комунальноїформ власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або іншіобставини, які позбавили його можливості особисто прибутиу визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити про поважність причин не прибуття за повісткою.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є: не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024 року о 14:00 годині, по повістці № 1395826, що була створена автоматично 25.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання в АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0610210579691.
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, повістка № 1395826 складена 25.11.2024 року.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь - які належні докази про направлення повістки № 1395826 про виклик позивачу, не надано копії конверта, яким направлялася повістка та відсутня роздруківка трекінгу Укрпошти поштового відправлення 0610210579691.
Так само відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024 року о 14:00 годині та отримання ним вказаної повістки.
Також, згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Разом з тим, будь - яких належних та допустимих доказів стосовно того, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином був повідомлений про дату та час розгляд у справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем надано не було, в то му числі щодо того, що текст протоколу № 481 від 18.06.2025 року про адміністративне правопорушення було прочитано йому вголос та роз'яснено його права, роз'яснено зміст статі 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Крім того, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII).
У відповідності до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
В той же час, відповідачем не надано до суду доказів вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону № 1951-VIII, з огляду на те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ще з 24.04.1998. Окрім того, відповідачем не надано до суду доказів неможливості отримання персональних даних позивача у вказаний спосіб.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Будь яких інших доказів на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка винесла постанову, відповідачем не надано.
Згідно п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -
Поновити позивачу строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 628 від 24 червня 2025 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови № 628 від 24 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 628 від 24 червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата виготовлення повного тексту рішення - 08.01.2026 року.
Суддя: