07 січня 2026 року
м. Київ
справа № 420/19447/24
адміністративне провадження № К/990/55704/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №420/19447/24 за позовом фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фірма «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом, у якій просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області, а саме:
- від 21.02.2024 №3125/15-32-09-04-19, яким за порушення приписів статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року до фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 500 000 грн;
- від 21.02.2024 №664415320705, яким до фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість у розмірі 1 799 254 грн;
- від 21.02.2024 №663915320705, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 571 406 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 486 817 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 84 589 грн;
- від 21.02.2024 №664315320705, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 14 900 грн;
- від 15.05.2024 №2063215320705, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520 481 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 416 385 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 104 096 грн.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.11.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №3125/15-32-09-04-19, від 21.02.2024 №664415320705, від 21.02.2024 №664315320705 та від 15.05.2024 №2063215320705. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №663915320705 в частині 472475,48 грн (чотириста сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 48 копійок). В іншій частині позовних вимог - відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.12.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 скасував в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №663915320705 та від 15.05.2024 №2063215320705. Ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 залишив без змін.
30.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №420/19447/24.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає поверненню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що судами проігноровано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.12.2023 у справі №821/1566/16, від 20.07.2021 у справі №620/1635/20, предметом спору у яких було дослідження фактичного використання паливно-мастильних матеріалів. За висновком Верховного Суду у цих постановах, підприємство може використовувати будь-яку зручну для обліку форму первинного документа, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення. В цих справах суди дійшли висновку, що подорожні листи є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який фіксує господарську операцію з роботи автомобіля і списання пального.
Верховний Суд зауважує, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про непідтвердження позивачем факту використання паливно-мастильних матеріалів на підставі придбаних паливних карток безпосередньо у господарській діяльності фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яке у свою чергу призвело до ненарахування податкових зобов'язань виходячи з бази оподаткування, визначеної приписами п. 189.1 ст. 189 ПК України (на вартість товарів, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт використання паливно-мастильних матеріалів на підставі придбаних карток безпосередньо у господарської діяльності посадовими особами фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю не надано.
Натомість викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Фактично ж доводи касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №420/19447/24 за позовом фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко