07 січня 2026 року
м. Київ
справа № 480/2658/25
адміністративне провадження № К/990/54071/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №480/2658/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме не нарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 06 грудня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 07 березня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 06 грудня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 07 березня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області відносно ОСОБА_1 стосовно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; зобов'язати Управління Служби безпеки України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; стягнуто з Управління Служби безпеки України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 150010,95 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в справі №480/3859/24.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Сумській області провести ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 06 березня 2025 року (включно) нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати при здійсненні перерахунку та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 березня 2025 року, у розмірі 82370,85 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в справі №480/3859/24; у задоволенні інших вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року скасовано в частині стягнення з Управління Служби безпеки України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 150010,95 грн.
Ухвалено в цій частині постанову, якою стягнуто з Управління Служби безпеки України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 114749,78 грн (сто чотирнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 78 копійок.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 в справі № 480/2658/25 залишено без змін.
22 грудня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №480/2658/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та частково скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона не містить посилань на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №480/2658/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур