07 січня 2026 року
м. Київ
справа №160/13600/25
адміністративне провадження №К/990/50843/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 06 листопада 2025 року у справі №160/13600/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, права та обов'язки якої здійснювала Державна установа "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", яке оформлене Актом огляду медико-соціальною експертною комісією №109 від 13 грудня 2024 року та протоколом засідання Центральної медико-соціальної експертної комісії від 13 грудня 2024 року, та яким було змінено ОСОБА_1 другу групу інвалідності на третю групу інвалідності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, права та обов'язки якої здійснювала Державна установа "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» яке оформлене Актом огляду медико-соціальною експертною комісією №109 від 13 грудня 2024 року та протоколом засідання Центральної медико-соціальної експертної комісії від 13 грудня 2024 року, та яким було змінено ОСОБА_1 другу групу інвалідності на третю групу інвалідності.
Зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторно медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
08 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 06 листопада 2025 року у справі №160/13600/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
05 січня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження у справі.
В обґрунтування заяви скаржник вказує, що у разі виконання відповідачем рішення суду по даній справі до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, результат перегляду цієї справи у Верховному Суді буде повністю знівельовано, а права позивача не будуть відновлені (захищені) судовим рішенням по цій справі, що прямо суперечить самому завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад адміністративного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 КАС України розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Зупинення виконання судового рішення у касаційному провадженні є винятковим процесуальним заходом, який застосовується з метою запобігання негативним наслідкам виконання рішення до завершення його перегляду судом касаційної інстанції. Такий захід спрямований на забезпечення дієвості права на судовий захист та на касаційний перегляд, недопущення виникнення наслідків, що можуть набути незворотного характеру, а також на збереження практичного сенсу касаційного провадження як стадії судового контролю за законністю судових рішень, не підміняючи при цьому вирішення спору по суті.
В свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
Зазначені в заяві скаржника мотиви є такими, що в розумінні наведених законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки можуть призвести до фактичної неможливості відновлення порушених прав позивача у разі скасування або зміни оскаржуваних судових рішень за результатами касаційного перегляду, а також до втрати сенсу касаційного провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає заяву про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 06 листопада 2025 року у справі №160/13600/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, до закінчення її перегляду в касаційному порядку обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 06 листопада 2025 року у справі №160/13600/25 задовольнити.
Зупинити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 06 листопада 2025 року у справі №160/13600/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур