Справа № 420/22322/25
07 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якій просить :
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594616/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 07.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594620/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 15.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594617/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594618/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 27.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594621/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 30.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594619/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2024 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (код - 38016918): №7 від 07.03.2024 року, №15 від 15.03.2024 року, №16 від 18.03.2024 року, №20 від 27.03.2024 року, №23 від 30.03.2024 року, №1 від 02.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання;
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області та Державної податкової служби України судові витрати, які позивач поніс на оплату судового збору у розмірі 14 534 гривні 40 копійок) та витрати на правову (правничу) допомогу, у розмірі 10 000 гривень .
Вимоги мотивовані тим, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» було складено податкові накладні №7 від 07.03.2024 року, №15 від 15.03.2024 року, №16 від 18.03.2024 року, №20 від 27.03.2024 року, №23 від 30.03.2024 року, №1 від 02.04.2024 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних зупинена. В подальшому комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних регіонального рівня прийняті рішення щодо відмову в реєстрації податкових накладних в зв'язку із наданням копій документів, складених з порушенням законодавства. Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача-1, вважає їх необґрунтованими, просить їх визнати протиправними та скасувати, оскільки ним надано пояснення та копії первинних документів, які підтверджують правомірність оформлення податкових накладних.
Ухвалою від 11.07.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних № 7 від 07.03.2024; № 15 від 15.03.2024; № 16 від 18.03.2024; № 20 від 27.03.2024; № 23 від 30.03.2024; № 1 від 02.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач надав не завірені належним чином підписами посадових та службових осіб платіжні інструкції, не надано ліцензій на право зберігання пального та на право оптової торгівлі пальним, додаткових угод до договору поставки. Відповідач також послався на недостатність кількості працівників для здійснення заявлених обсягів реалізації палива.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання до ДПС України представник відповідачів повідомляє, що згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням наведеного, правові підстави для зобов'язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні. Заперечує проти відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (позивач), код ЄДРПОУ - 38016918, знаходиться за юридичною та фактичною адресою: 65098, Україна, місто Одеса, вулиця Стовпова, будинок 26. Зареєстрований 23.12.2011. Основним видом господарської діяльності ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71, згідно з ДК 016:2010) інші: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування. Згідно зі штатним розкладом позивача станом на 2024 рік загальна кількість працівників, які працевлаштовані на ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» становить 10 осіб.
ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, складське господарство та надання в оренду у експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна з широким колом контрагентів.
Щодо придбання товару, яке задіяне в даних господарських операціях: між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» та ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» укладено Договір Комісії за номером Е-К №17 від 05.09.2023 року відповідно якого, підприємство ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» код ЄДРПОУ 31209468 виступає, як «Комісіонер», а ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» - відповідно «Комітент». За даним Договором ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» зобов'язується в інтересах і за рахунок ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» здійснювати пошук контрагентів-нерезидентів за межами митної території України, придбавати товар, здійснювати митне очищення та доставку вантажу в місце, зазначене ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ».
За послуги, надані за цими Договором ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» сплачує ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» винагороду, відповідно п.3.2. Договору - формою виплати винагороди є безготівковий розрахунок між ними, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС», платіжними дорученнями: №8130 від 19.11.2024 у розмірі 300 000,00 грн, №8124 від 08.11.2024 у розмірі 200 000,00 грн, №8052 від 09.08.2024 у розмірі 1 854 000,00 грн, №7958 від 04.04.2024 у розмірі 515 000,00 грн, №7953 від 01.04.2024 у розмірі 343 500,00 грн, №7952 від 25.03.2024 у розмірі 152 030,00 грн.
Складений акт надання послуг №9 від 29.02.2024 між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» та ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» про отримання відповідно п.3.1 Договору Е-К №17 від 05.09.2023 комісійної винагороди, оплата проведена платіжною інструкцією №7952 від 25.03.2024.
Також ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» відповідно п. 2.1 договору зобов'язується за виконанням надавати ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» звіт Комітента.
09 вересня 2022 року між ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» та ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» був заключений Договір поставки нафтопродуктів №08/09-СГ, відповідно до якого ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» придбало нафтопродукти (газ нафтовий/скраплений, що відповідає вимогам по код УКТЗЕД 2711129400).
Відповідно п. 6.1. Договору ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» оплачує 93 % вартості товару/ СВГ протягом 1 банківського дня від дати фактичної поставки товару та підписання Сторонами видаткової накладної на товар, залишок у розмірі 7 % (п.6.1.1. Договору) вартості поставленої партії Товару/СВГ оплачується ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» з моменту реєстрації податкової накладної.
Оплата здійснена відповідно п. 6.3. Договору - на підставі виставлених ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» рахунків: рахунок № 41 від 07.03.2024; рахунок № 51 від 15.03.2024; рахунок № 52 від 18.03.2024; рахунок № 56 від 27.03.2024; рахунок № 64 від 02.04.2024; рахунок № 60 від 30.03.2024 та оплачено ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» згідно платіжних інструкцій: №231 від 08.03.2024 у розмірі 638 466,67 грн, №287 від 25.03.2024 у розмірі 698 900,00 грн, №288 від 25.03.2024 у розмірі 701 800,00 грн, №310 від 28.03.2024 у розмірі 638 000,00 грн, №293 від 2503.2024 у розмірі 152 030,30 грн, №318 від 01.04.2024 у розмірі 648 875,00 грн, №330 від 03.04.2024 у розмірі 641 625,00 грн.
Таким чином за придбання палива, відповідно до п. 6.1 Договору були підписані Видаткові накладні: №122 від 07.03.2024 на суму 886160,00 грн, у т.ч. ПДВ 147693,33 грн, №132 від 15.03.2024 на суму 838 680,00 грн, у т.ч.ПДВ 139780,00 грн, №135 від 18.03.2024 на суму 842 160,00 грн, у т.ч. ПДВ 140 360,00 грн, №139 від 27.03.2024 на суму 765 600,00 грн, у т.ч. ПДВ 127 600,00 грн, №147 від 02.04.2024 на суму 769 950,00 грн, у т.ч ПДВ 128 325,00 грн, №143 від 30.03.2024 на суму 778 650,00 грн, у т.ч. ПДВ 129 775,00 грн, тобто ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» та ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» шляхом підписання Видаткової накладної підтвердило, що не має претензій щодо придбання палива (СВГ).
Були складені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (СВГ): №250 від 07.03.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 20140 кг, №260 від 15.03.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 19280 кг., №265 від 18.03.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 19140 кг., №274 від 27.03.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 17600 кг., №290 від 02.04.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 17700 кг., №284 від 30.03.2024 на масу нафтопродукту / СВГ 17900 кг.
Підприємством ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖІ» підготовлені та надані заявки на кожне відвантаження СВГ.
З огляду на зазначене складені на адресу ТОВ "СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ" та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні:
від 02.04.2024 №1 (9112803301) на суму 769950,00 грн, у т.ч. ПДВ 128325,00 грн.,
від 30.03.2024 №23 (9095320333) на суму 778650,00 грн, у т.ч. ПДВ 129775,00 грн.,
від 27.03.2024 №20 (9095306679) на суму 765600,00 грн, у т.ч. ПДВ 127600,00 грн.,
від 18.03.2024 №16 (9098419597) на суму 842160,00 грн, у т.ч. ПДВ 140360,00 грн.,
від 15.03.2024 №15 (9082702260) на суму 838680,00 грн, у т.ч. ПДВ 139780,00 грн.,
від 07.03.2024 №7 (9082694150) на суму 886160,00 грн, у т.ч. ПДВ 147693,33 грн.
За отриманими квитанціями № 1 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивачу було повідомлено, що «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних № 7 від 07.03.2024; № 15 від 15.03.2024; № 16 від 18.03.2024; № 20 від 27.03.2024; № 23 від 30.03.2024; № 1 від 02.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.1004%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивачем на адресу відповідача-1 було направлено повідомлення № 07/06 від 04.03.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних: №7 від 07.03.2024 ; №15 від 15.03.2024 ; №16 від 18.03.2024; №20 від 27.03.2024; №23 від 30.03.2024; №1 від 02.04.2024 .
Проте відповідачем-1 були винесені рішення про відмову у здійсненні реєстрації податкових накладних №7 від 07.03.2024 р.; №15 від 15.03.2024 р.; №16 від 18.03.2024 р.;№20 від 27.03.2024 р.; №23 від 30.03.2024 р.; №1 від 02.04.2024 р., в яких вказано, що платником податку надано копії документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8 передбачено: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд встановив, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Водночас, суд звертає увагу, що в квитанції до спірної податкової накладної відповідач не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв.
Також, суд зауважує, що вищезазначені квитанції про реєстрацію податкових накладних не містить інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 зазначено, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.
Крім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі по тексту - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою вказано: надання платником копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Вживання податковим органом загального посилання на пункти Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.
У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Не зважаючи на подання цих документів, які свідчать про проведення господарської операції, Комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача.
Слід зазначити те, що саме лише зазначення про складення документів з порушенням законодавства не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням дефектності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачем недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, як не обґрунтовано і того, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Посилання у відзиві на позовну заяву на неналежне офомлення платіжних інструкцій суд не приймає до уваги, оскільки податкові наклдані були оформлені по першій події, яка підтверджена видатковими накладними, до складання яких у контролюючого органу немає зауважень. Щодо посилань представника відповідачів у відзиві на те, що товариством не було надано ліцензій на право торгівлі пальним, то суд з цього приводу зазначає, що вказана документація не є первинною бухгалтерською документацією або документами податкового обліку в межах спірних правовідносин.
У постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарської операції, та дійшов висновку, що такі документи не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджують реальність господарської операції.
У свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень.
Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління в Одеській області, а саме №12594616/38016918 від 06.03.2025 року, №12594620/38016918 від 06.03.2025 року, №12594617/38016918 від 06.03.2025 року, №12594618/38016918 від 06.03.2025 року, №12594621/38016918 від 06.03.2025 року, №12594619/38016918 від 06.03.2025 року.
Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 07.03.2024 року, №15 від 15.03.2024 року, №16 від 18.03.2024 року, №20 від 27.03.2024 року, №23 від 30.03.2024 року, №1 від 02.04.2024 року, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України (з урахуванням організаційних змін податкових органів).
Враховуючи, що позивачем були надані для дослідження відповідачу передбачені законодавством документи та пояснення по суті здійснення господарської діяльності, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідності також зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №7 від 07.03.2024 року, №15 від 15.03.2024 року, №16 від 18.03.2024 року, №20 від 27.03.2024 року, №23 від 30.03.2024 року, №1 від 02.04.2024 року датою їх фактичного отримання.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачі не довели належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165 та не довели правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження заявлених до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, представник позивача додав копію ордеру; копію договору про надання правової допомоги №АДВ/57 від 01.07.2025; докази направлення заяви відповідачу.
21.08.2025 року до суду надійшли заперечення від представника відповідача, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу - у разі задоволення заяви ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ».
Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено що розмір витрат, яка сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надано до суду: копію ордеру; копію договору про надання правової допомоги №АДВ/57 від 01.07.2025; докази направлення заяви відповідачу.
Згідно договору про надання правової допомоги №АДВ/57 від 01.07.2025, вартість гонорару становить 10 000 грн. (зустріч, консультація клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позицій - 2 години, збір та їх детальний аналіз, з метою формування правової позиції щодо захисту прав Клієнта з визнання протиправним та скасування рішень ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН - 3 години, юридичний аналіз правовідносин, аналіз судової практики, формування правової позиції, узгодження правової позиції з Клієнтом - 1 година, підготовка позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду, оформлення додатків до неї, направлення позовної заяви з додатками, учасникам справи, до суду (система електронний суд), підготовка інших процесуальних документів, аналіз нормативного регулювання - 6 годин, представництво інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді, П'ятому апеляційному адміністративному суді - за необхідності (на підставі додаткової угоди до Договору).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, розглядалась справа в письмовому провадженні. Тобто з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись ст. ст.2, 77, 90, 132, 137, 139, 242-246, 250, 155, 295 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12594616/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 07.03.2024 року, №12594620/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 15.03.2024 року, №12594617/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.03.2024 року, №12594618/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 27.03.2024 року, №12594621/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 30.03.2024 року, №12594619/38016918 від 06.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2024 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ»: №7 від 07.03.2024 року, №15 від 15.03.2024 року, №16 від 18.03.2024 року, №20 від 27.03.2024 року, №23 від 30.03.2024 року, №1 від 02.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (код ЄДРПОУ 38016918) судовий збір у розмірі 14 534 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА