Справа № 420/38452/25
06 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 14.11.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2023 року за період з 01.12.2022 по 24.02.2023, з 14.07.2023 по 17.03.2024 та з 22.03.2024 по 30.03.2024 рік у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в повному обсязі, протиправною;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2023 року за період з 01.12.2022 по 24.02.2023, з 14.07.2023 по 17.03.2024 та з 22.03.2024 по 30.03.2024 рік у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в повному обсязі;
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 27.03.2022 року по 25.05.2024 рік грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023, 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 за період з 27.03.2022 року по 25.05.2024 року нарахування та виплатити грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023, 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за період з 25.05.2024 року по дату проведення фактичного розрахунку;
6. Зобов?язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні зі служби за період з 25.05.2024 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він був військовослужбовцем ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення Російської федерації на територію України, з 27.03.2022 року по 25.05.2024 рік проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_4 на посаді командира 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_4 . З 26.05.2024 року ОСОБА_1 було переведно на службу до ВЧ НОМЕР_5 . Військова частина НОМЕР_4 , у які проходив службу Позивач перебуває на забезпеченні (зокрема фінансовому) у ВЧ НОМЕР_2 , як вбачається зокрема з фінансової документації, яка була надана на адвокатський запит. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адвоката Барвенка Я.В. задля отримання правової допомоги щодо перевірки коректності нарахування грошового забезпечення за період проходження останнім військової служби та отримання інформації щодо такі нарахування від ВЧ НОМЕР_4 . У ОСОБА_1 були наявні підстави вважати, що під час проходження ним військової служби грошове забезпечення йому виплачувалося не до кінця вірно. У ОСОБА_1 були підстави вважати, що розмір його грошового забезпечення було розраховано невірно, виходячи з показників прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, що призвело до значного заниження розміру його грошового забезпечення. 01.10.2025 року на електронну адресу ВЧ НОМЕР_2 було скеровано адвокатський запит з метою витребування інформації щодо коректності нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби. Зазначений запит було проігноровано. 20.10.2025 року електронну адресу ВЧ НОМЕР_2 було скеровано повторний адвокатський запит, проте і на нього не надходило відповіді.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 18.11.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України;
- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
01.12.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Барвенка Я.В. надійшла заява (вх. №ЕС/126558/25), про поновлення строку звернення до суду, зазначивши, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, досі не отримав інформацію щодо коректності нарахування йому грошового забезпечення, а до цього не повідомлявся та не знав про ймовірне порушення його прав, прошу Шановний суд поновити ОСОБА_1 пропущені процесуальні строки для звернення з цим позовом. Підставою, з якої ОСОБА_1 слід поновити процесуальний строк є те, що за період проходження служби у ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_1 дуже часто відряджали у підпорядкування інших силових структур, зокрема до батальйону Лють Національної поліції і за цей період нарахування фактично проводилися іншою структурою - ВЧ НОМЕР_2 і отримання повної інформації про порядок нарахування грошового забезпечення було неможливим: оскільки ОСОБА_1 майже безперервно перебував у зоні бойових дій.
Проте, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 18.11.2025 в повному обсязі, а саме не надано до суду позовної заяви в новій редакції з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
Ухвалою судді від 08.12.2025 постановлено продовжити процесуальний строк на 10 днів для усунення недоліків.
12.12.2025 від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/131160/25), в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2023 року за період з 01.12.2022 по 24.02.2023, з 14.07.2023 по 17.03.2024 та з 22.03.2024 по 30.03.2024 рік у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в повному обсязі, протиправною;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2023 року за період з 01.12.2022 по 24.02.2023, з 14.07.2023 по 17.03.2024 та з 22.03.2024 по 30.03.2024 рік у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в повному обсязі;
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 27.03.2022 року по 25.05.2024 рік грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023, 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 за період з 27.03.2022 року по 25.05.2024 року нарахування та виплатити грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023, 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за період з 25.05.2024 року по дату проведення фактичного розрахунку;
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні зі служби за період з 25.05.2024 року.
Крім того, у вказаній позовній заяві, позивачем визначено адресу відповідача Військової частини НОМЕР_2 - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Ухвалою судді від 16.12.2025 постановлено відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії:
- довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.03.2022 по 25.05.2024 із зазначенням помісячного розміру грошового забезпечення та його складових та показника прожиткового мінімуму який взято за основу для розрахунків;
- довідки про нараховану та виплачену суму додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 за період проходження ОСОБА_1 військової служби у ВЧ НОМЕР_4 ;
- наказів на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- довідки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування останнім на стаціонарного лікуванні травми, отриманої під час виконання бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_4 .
01.01.2026 від представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив (вх. №ЕС/196/26) в якому просить позовну заяву в частині вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України; в іншій частині вимог за результатами розгляду справи - у задоволенні позову відмовити повністю.
У вказаному відзиві зазначили, що з дня формування і по 31.07.2022 року і Військова частина НОМЕР_2 , і Військова частина НОМЕР_4 перебували на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 . З фінансового забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_1 Військову частину НОМЕР_2 і Військову частину НОМЕР_4 було знято з 01.08.2022 року, що підтверджується листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.07.2022 №248/3356. Отже, належним відповідачем за позовними вимогами за період з 27.03.2022 по 31.07.2022 має бути ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ).
Позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення в періоди з 27 березня 2022 року по 25 травня 2024 року у розмірі, який він вважає правильним. Проте, Військова частина НОМЕР_2 у спірних правовідносинах не допустила будь-якої бездіяльності, оскільки в період з 27.03.2022 по 31.07.2022 нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення здійснював ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 01.08.2022 по 25.05.2024 нарахування здійснювалося Військовою частиною НОМЕР_4 , в якій він проходив службу, і тільки виплату нарахованих коштів здійснювала Військова частина НОМЕР_2 .
В період з 29.01.2020 по даний час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб повинні розраховуватись виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. При цьому, у разі застосування положень пункту 4 Постанови № 704 в редакції від 27.12.2017 відбулася б зміна показників бюджету за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, що призвело б до втручання в конституційні повноваження Кабінету Міністрів України.
Так, листом від 14.11.2023 року №220/13/7642 на адресу фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України повідомив, що на виконання цих нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2021-2023 раки, Міністром оборони України були встановлені розміри додаткових видів грошового забезпечення та доведені до військових частин та установ (в т.ч. до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). У ці роки Міністерству оборони України виділялися асигнування, які забезпечували виплату грошового забезпечення військовослужбовців, в т.ч. ПО та ОВЗ, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. - 1762 грн., як це передбачено Постановою № 704.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок виплачених за період з 27.03.2022 по 25.05.2024 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань необхідно врахувати наступне. З довідки про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення за період служби (додаток 5 до відзиву) вбачається, що грошову допомогу для оздоровлення в 2022 році позивачу було виплачено на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2022 № 222 (відображено в довідці в графі «Примітка» в рядку «серпень» 2022 року), в 2023 році - на підставі наказу від 05.06.2023 № 171 (відображено в довідці в графі «Примітка» в рядку «червень» 2023 року), в 2024 році - підставі наказу від 03.05.2024 № 145 (відображено в довідці в графі «Примітка» в рядку «травень» 2024 року). В поясненнях, які наведено вище, зазначено, що підстав для перерахунку розміру місячного грошового забезпечення за 2022 рік та до 19.05.2023 року не вбачається, отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначався у відповідності з вимогами законодавства, чинного на день видання зазначеного вище наказу командиром Військової частини НОМЕР_4 . Розмір грошової допомоги для оздоровлення в 2023 році (станом на 05.06.2023) та в 2024 році (станом на 03.05.2024) визначався із застосуванням розрахункової величини для визначення посадових окладу, окладу за військовим званням та інших складових у сталому розмірі в сумі 1762,00 гривень, у відповідності до пункту 4 Постанови №704 в редакції, що набрала чинності з 20.05.2023 і в подальшому не змінювалася. Матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022- 2024 роках позивач не отримував, рапортів на її виплату та документів, які б свідчили про наявність підстав для її отримання, не подавав. Тому в цій частині вимоги є безпідставними. Таким чином, жоден з наведених вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача перерахунку не підлягає.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 12.09.2022 №173 особовий склад 3 стрілецької роти (в тому числі і позивач) вибули з 12 вересня 2022 року у підпорядкування Головного Управління Національної поліції України в Одеській області з подальшим переміщенням до пункту дислокації військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_4 . Отже, в період з 12.09.2022 по 29.03.2024 позивач перебував у відрядженні. 30.03.2024 позивач прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_5 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 30.03.2024 №90 (витяг додається). У спірний період порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, було врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Позивач зазначає про те, що йому не було виплачено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових (спеціальних) діях, вважаючи що йому має бути донараховано та виплачено додаткову винагороду за періоди з 01.12.2022 по 24.02.2023, з 14.07.2023 по 17.03.2024 та з 22.03.2024 по 30.03.2024 року. Як доказ, яким підтверджується час участі позивача у бойових (спеціальних) діях на лінії бойового зіткнення з противником, представник позивача посилається на довідку, видану командиром Військової частини НОМЕР_4 , про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №4351/401убд від 25.05.2024. Вважають посилання представника позивача на вказану довідку безпідставним, оскільки законом встановлено інший порядок на підтвердження тривалості участі особи у бойових (спеціальних) діях в районах їх ведення та на лінії бойового зіткнення з противником. Таким чином, для виплати військовослужбовцям, яких було відряджено до інших військових частин чи установ, додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн. розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, повинна бути підтверджена документально шляхом надання відповідної довідки командиром військової частини (установи), до яких для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за період з 25.05.2024 по дату проведення фактичного розрахунку. При поданні позовної заяви особою, яка перебувала на публічній службі, зокрема, військовослужбовцями, застосовується встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду, який обліковується з часу коли особа дізналася, або могла дізнатися про своє порушене право. Отже, до таких вимог застосовується місячний строк звернення до суду. З матеріалів справи вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини 25.05.2024. Отже, місячний строк на звернення до суду з позовом з вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку (грошового забезпечення з урахуванням всіх виплат) за весь час затримки розрахунку при звільненні сплив 25.06.2024. До суду з позовною заявою позивач звернувся 14.11.2025, отже, вказаний строк ним пропущено.
Ознайомившись з доводами представника відповідача, в контексті обставин справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що суддею, 16.12.2025 при відкритті провадження по справі №420/38452/25 було вирішено питання щодо можливості поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідним позовом та за результатами розгляду суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не було пропущено.
Крім того суд звертає увагу, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (стаття 117 КЗпП України) не є складовою заробітної плати, а є окремою фінансовою санкцією (відшкодуванням) роботодавця за несвоєчасну виплату належних коштів.
За змістом пункту 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі №4-рп/2012 за статтею 47 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата заробітної плати за час вимушеного прогулу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Враховуючи вище викладене клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Крім того, суд дослідивши матеріали справи та доводи відповідача викладені у відзиві, дійшов висновку про необхідність залучення другого відповідача для участі у справі, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
В силу приписів частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Водночас частиною третьою статті 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина четверта статті 48 КАС України).
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Так, Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі № 300/2457/19 зазначив наступне: «... позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.»
Як вбачається з позову предметом оскарження, зокрема є не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 27.03.2022 по 25.05.2024 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з відзивом Військова частина НОМЕР_2 надала лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.07.2022 №760/7102, згідно з якого Військова частина НОМЕР_2 з 01 серпня 2022 року знята з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, зважаючи на предмет та підстави заявленого спору, суд доходить висновку про доцільність залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості другого відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Керуючись статтями 12, 48, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 (вх. №ЕС/196/26 від 01.01.2026) в частині залишення позову без розгляду - відмовити.
Залучити до участі у справі № 420/38452/25 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Розпочати розгляд адміністративної справи № 420/38452/25 спочатку.
Встановити залученому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА