Справа № 420/11151/25
05 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду 15.04.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно;
- зобов'язати Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)»» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивач проходить службу в Державній установі «Одеська виправна колонія (№14)». Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Пунктом 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби). Позивач звернувся до відповідача щодо причин не виплати грошової винагороди, однак листом від 14.03.2025 отримав листа, в якому було зазначено про відсутність підстав для виплати. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та звернувся до суду з позовною заявою.
02 травня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. №ЕС/42177/25), де зазначено, що відповідач вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно наказу «По особовому складу» від 19.06.2018 року №69/ОС-18 позивач проходить службу в Державній установі «Одеська виправна колонія (№14)» на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки. Відповідно до наказу від 20.12.2024 року №125/ос-24 «Про особовий склад» старшині внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 179 КЗпП України, ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 17 Закону України «Про відпустки» з 20.12.2024 року по 02.10.2025 року. Позивачеві згідно наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 (з урахуванням наказу від 14.12.2022 року №891/АГ-22) за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року - 31 497,84 грн.; згідно наказу від 15.08.2022 року №590/АГ-22 за період з 26.04.2022 року по 31.05.2022 року додаткова винагорода була виплачена у серпні 2022 року - 11 343, 60 грн. Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає: 42 841, 44 грн. 22.03.2022 постановою КМУ № 350 внесено зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а саме в абзаці першому: доповнивши абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Постанова № 350 застосовується з 24.02.2022 року. 07.07.2022 постановою КМУ № 793 у пункті 1: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; а також доповнено постанову пунктом 21 такого змісту: « 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.». Постанова № 793 застосовується з 24.02.2022 року. У листі Міністерства юстиції України, № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 року зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). Оскільки відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, оскільки за період з 24 лютого 2022 по 31 травня 2022 додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та відзивом на позовну заяву доданими до них доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходить службу в Державній установі «Одеська виправна колонія №14», з 19.06.2018 року на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки що підтверджено довідкою ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.01.2025 № 1/8/1-18 (а.с. 13).
Відповідно до довідки Державної установи «Одеська виправна колонія №14» від 13.03.2025 року №07, ОСОБА_1 , згідно наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 (з урахуванням наказу від 14.12.2022 року №891/АГ-22, (відпрацьовано 762,5 годин)) за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року, додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року - 31497,84 грн.; згідно наказу від 15.08.2022 р. №590/АГ-22 (відпрацьовано 280 годин) за період з 26.04.2022 року по 31.05.2022 року додаткова винагорода була виплачена у серпні 2022 року - 11343,60 грн. Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає: 42841,44 грн. (а.с.17зв.).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України №2713-IV від 23.06.2005 «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі Закон №2713-IV).
Згідно ч. 4 ст. 21 Закону №2713-IV, особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
В ст. 23 Закону №2713-IV, визначено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (ч.4). На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 5).
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 року наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
Відповідно до п. 3 Порядку №925/5, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
В п. 8 Порядку №925/5 зазначено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).
Приписами п.п. 1, 3 Постанови №168 (в первісній редакції) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Положеннями п. 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
В подальшому до п. 1 Постанови № 168 вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 року до пункту 1 Постанови №168 були внесені зміни, згідно з якими абзац 1 пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 року передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Кабінетом Міністрів України 06.03.2022 року прийнято розпорядження №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»», яким затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком, до якого включено, серед інших, і Одеську область.
Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 року внесені зміни до Постанови №168, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
В п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 року зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022 року.
Отже з 01.06.2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач у спірний період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 рік проходив службу в Державній установі «Одеська виправна колонія №14», яка розташована в Одеській області.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»», Одеська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, у період з 11.03.2022 року позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Одеська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 внесені, зміни до постанови № 168: в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»; доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023, зазначив що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що Державною установою «Одеська виправна колонія (№ 14)» нараховано ОСОБА_1 додаткова винагорода:
- за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року у розмірі 31 497, 84 грн. за фактичну кількість годин несення служби 762,5 годин, відповідно до наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 та виплачена у травні 2022 року;
- за період з 26.04.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 11343,60 грн. за фактичну кількість годин несення служби 280 годин, відповідно до наказу від 15.08.2022 року №590/АГ-22 та виплачена у серпні 2022 року.
Отже у період з 24.02.2022 по 31.05.2022, додаткова винагорода позивачеві виплачувалась, проте не у розмірі 30000 грн щомісячно, а в розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач не спростовує установлених обставин, не зазначає про те, що ним відпрацьовано повний період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати 30000 грн на місяць.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, оскільки за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 серпня 2024 року у справі №280/5806/22,.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час розгляду справи, судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Одеська виправна колонія №14» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн. щомісячно та про зобов'язання Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, 2а, код ЄДРПОУ 08564127)
Суддя O.A. Вовченко
.