06 січня 2026 рокусправа № 380/46/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 ЄДРПОУ 13814885), Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: 79017, Львів, вул. Костя Левицького, 67, ЄДРПОУ 26180956) в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та своєчасної виплати заборгованої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
надати допомогу у межах юрисдикції щодо встановлення законності змін внесених до законів України, які порушують конституційні права громадян України, зокрема до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» документом Верховної Ради України №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 року та відповідності даного акту Конституції України, або, за необхідності, адресувати до суду вищої юрисдикції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Натомість у 2022році відділом соціального захисту виплачено йому разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 1494,00грн., як учаснику бойових дій, однак у 2023році одноразової грошової допомоги нараховано не було. Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 09.01.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Ухвалою від 08.02.2024 провадження у справі №380/46/24 зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23.
Ухвалою від 06.01.2026 поновлено провадження у справі.
Відповідачі правом на надання відзиву не скористалися, про відкриття провадження у справі були проінформовані шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 09.01.2024.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 24.01.2024.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Суд встановив таке.
Позивач має статус учасник бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, та відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.
У 2022 позивач отримав разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 1491,00грн.
Однак, у 2023 році одноразової грошової допомоги до 5 травня та до будь-яких інших святкових дат, позивачу, як учаснику бойових дій, нараховано не було.
18.11.2023 позивачем було направлено поштою лист Начальнику Личаківського відділу соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, а також Начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на електронну адресу post@lv.pfu.gov.ua, із проханнями дати вказівку відповідальним особам щодо нарахування та виплатити йому у 2023 році одноразову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком; а також про неприпустимість порушення чи обмеження прав громадян, які гарантовані Конституцією України (далі - Основний Закон), органами державної влади. Відповідь на мої звернення до Личаківського відділу соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради поштою та на електронну адресу мені не надходила, а самі звернення були скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
04.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом повідомило позивача про те, що: «...Законом України від 20.03.2023 № 2983-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» статтю 12 Закону 3551 викладено у наступній редакції: щороку до Дня Незалежності України особам учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України; Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань (далі Порядок використання коштів) та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; Постановою 754 учасникам бойових дій разову грошову допомогу до Дня Незалежності України встановлено в розмірі 1000,00 грн.; Із врахуванням змін, внесених до Постанови 754 постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2023 № 1238, військові частини або окремі військовослужбовці, які не встигли подати заяви для призначення грошової виплати до Дня Незалежності, можуть це зробити до 10 грудня 2023 року».
Водночас, ні військова частина, ні позивач із заявою про надання одноразової грошової допомоги до 05 травня 2023року не зверталися тому, що позивач вважає порушенням конституційних прав громадян України встановлення фіксованого розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій 1000 (одна тисяча) гривень Постановою 754, якою керується у своїй відповіді Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Не погодившись з ненарахуванням та невиплатою щорічної разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує таке.
Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (зі змінами та доповненнями), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Частину 5 статті 12 Закону № 3551-XII, викладено в новій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 1 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 7 статті 20 Бюджетного кодексу України, частини 5 статей 12-15,частини 1 статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частини 3 статей 6-1-6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 754).
Постановою КМУ № 754 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань; Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначає механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога).
Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що до осіб, які мають право на грошову допомогу (далі - отримувачі грошової допомоги), належать: особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а також дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; учасники війни та колишні в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, яких було насильно вивезено на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога.
Згідно п. 3 Порядку № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень;
2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
4) членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге,- 650 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Відповідно до п. 4 Порядку № 754 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.02.2015.
Так, відмова пенсійного органу у виплаті позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України обґрунтована тим, що позивач не перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії, тому військова частина, яка не встигла подати заяви для призначення грошової виплати до Дня Незалежності, може це зробити до 10.12.2023.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація щодо осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Службою судової охорони, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.
У разі неможливості подання Пенсійному фонду України визначеної в абзаці першому цього пункту інформації до 1 серпня поточного року таку інформацію може бути подано до 1 жовтня поточного року.
У 2023 році у разі неподання Пенсійному фонду України визначеної в абзаці першому цього пункту інформації у строки, встановлені абзацами першим і другим цього пункту, таку інформацію може бути подано до 10 грудня 2023 року.
Із наведених норм слідує, що не перебування особи на обліку у пенсійному органі не є перешкодою для нарахування та виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, оскільки у такому випадку на інші формування, підприємства, установа чи організації покладено обов'язок інформування Пенсійного фонду України щодо осіб, які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивач мав законні сподівання на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учасник бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», втім така допомога не була виплачена внаслідок недотримання п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Отже, всупереч вимог чинного законодавства спірна виплата разової грошової допомоги не була здійснена позивачу.
Разом з тим, стосовно вимог, що не нарахування та невиплата позивачу разової грошової допомоги свідчить про допущення відповідачем 1 протиправної бездіяльності, то суд зазначає таке.
Так, протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи".
Застосовуючи цей підхід із урахуванням відсутності у Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області відомостей щодо позивача як особи, який має право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України, інформацію про якого згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» мала бути надіслана до пенсійного органу, суд не вбачає підстав для висновку про те, що мала місце протиправна бездіяльність.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році, а тому вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 1000,00 грн.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
вирішив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.