05 січня 2026 рокусправа № 640/659/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРИТ» про зобов'язання вчинити дії, -
до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Перший заступник керівника Київської міської прокуратури з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРИТ», у якому просить суд зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРИТ» (код ЄДРПОУ 21610553) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 42475311) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення по вул. Володимирській, 4 в м. Києві на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
В обґрунтування позову вказав, що будинок житловий по вул. Володимирській, 4 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10 занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (вид - пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення), інформацію про що опубліковано на офіційному сайті Міністерства в порядку ст. 16 Закону України «Про охорону культурної спадщини». До занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, вказаний будинок рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804 занесений до Переліку пам'яток архітектури місцевого значення у м. Києві. Зазначена пам'ятка займає важливе містобудівне положення на розі вулиць, які підводять до експозиційного майданчика київського дитинця й Андріївської церкви. Відіграє роль архітектурного акценту. Міститься на фундаментах князівського палацу 10-11 ст., частина яких з боку вул. Володимирської, позначена викладкою з рожевого граніту. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також даних Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент) з 1994 року будинок перебуває на утриманні та обслуговуванні ОСББ «КРИТ». Стверджує, що ОСББ «КРИТ» є уповноваженим власниками будинку по вул. Володимирській, 4 у м. Києві органом, створеним з метою належного управління та утримання будинку. Повідомив, що охоронний договір щодо пам'ятки культурної спадщини із ОСББ «КРИТ» до цього часу не укладено. Стверджує, що встановлено факти порушення відповідачем імперативних вимог пам'яткоохоронного законодавства щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини по вул. Володимирській, 4 у м. Києві. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б. від 15.02.2022 в справі №640/659/22 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/659/22 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРИТ» про зобов'язання вчинити дії.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав. Про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією. Вказану ухвалу відповідачем отримано не було, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом з конвертом повернулось до суду з відміткою: “за закінченням терміну зберігання».
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Житловий будинок по вул. Володимирській, 4 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10 занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (вид - пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення), інформацію про що опубліковано на офіційному сайті Міністерства в порядку ст. 16 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
До занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, вказаний будинок рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804 занесений до Переліку пам'яток архітектури місцевого значення у м. Києві.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також даних Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з 1994 року будинок перебуває на утриманні та обслуговуванні ОСББ «КРИТ».
Департаментом на адресу ОСББ «КРИТ» 13.07.2020 направлено припис із вимогами у місячний термін з дня його отримання укласти оборонний договір на пам'ятку, а в п'ятиденний термін з дня отримання припису надати на розгляд до Департаменту науково-проектну та/або проектну документацію на виконання робіт на об'єкті культурної спадщини.
У зв'язку із невиконанням ОСББ «КРИТ» вимог припису, спеціалістом Департаменту 18.08.2020 складено акт про вчинене правопорушення № 24-20, примірник якого направлено відповідачу поштою.
У подальшому, у зв'язку з невиконанням ОСББ «КРИТ» вимог припису, постановою від 04.09.2020 Департаментом на об'єднання накладено фінансові санкції на загальну суму 358700 грн.
За інформацією Департаменту від 21.09.2021 охоронний договір щодо пам'ятки культурної спадщини із ОСББ «КРИТ» до цього часу не укладено, наміри щодо взяття на себе зобов'язань, передбачених законом України «Про охорону культурної спадщини», у відповідача не прослідковуються.
У зв'язку з неукладенням охоронного договору, прокурор звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-IIІ культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Так, згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1805-III та Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2020 № 745/0/5-20, до компетенції департаменту належить, зокрема повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку об'єкта культурної спадщини за умови, що він відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що житловий будинок по вул. Володимирській, 4 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10 занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (вид - пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення), інформацію про що опубліковано на офіційному сайті Міністерства в порядку ст. 16 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Таким чином, житловий будинок по вул. Володимирській, 4 у м. Києві є об'єктом культурної спадщини.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1805III порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Системний аналіз наведених норм Закону №1805III та Порядку №1768 дає підстави стверджувати, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 сформулював висновок про те, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III охоронний договір є адміністративним договором.
У постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15 Верховний Суд вказав, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Вказані правові висновки Верховного Суду враховані судом при розгляді цієї справи.
Матеріали справи не містять доказів звернення ОСББ «КРИТ» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо укладення охоронного договору.
Оскільки жодних доказів на вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вимог статті 23 Закону №1805-III матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 42475311) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення по вул. Володимирській, 4 в м. Києві на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем як власником будинку, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, не виконано передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ обов'язок щодо укладення охоронного договору, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРИТ» (ЄДРПОУ 21610553) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 42475311) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення по вул. Володимирській, 4 в м. Києві на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.