05 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7237/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля» до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UA901000/2025/000080/2 від 20.10.2025 р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2025/000238.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення, тому як наслідок, з урахуванням того, що позовна вимога про визнання противоправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від зазначеного відповідного рішення, то остання, на його думку, також підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.68). Крім того, даною ухвалою зобов'язано відповідача надати докази.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов, вказав про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст.54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товару та відмову в оформленні поданої платником МД через заниження показника митної вартості товару (а.с.77-81).
Ухвалою суду від 17.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін. (а.с.119)
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.10.2025 ПП “Торговий дім “Золота миля» було подано до Кропивницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA901020007579U2 (а.с.87зв.-88) щодо оформлення товару, а саме - арахіс сирий у ядрах, лущений, не смажений, не приготовлений іншим способом, сорт Runner, аргентинський, фракція 38/42- 22660 кг - 880 мішків; сфера застосування - харчова промисловість; в поліпропіленових мішках по 25 кг нетто; врожай 2025 року; не в первинній упаковці; кінцевий термін використання - липень 2026 року; виробник: INCHIK S.A.; країна виробництва: Аргентина; торговельна марка: немає даних.
Специфікацією №25 від 25.06.2025 до контракту №BO-241-280622 від 28.06.2022 та додатковою угодою до Контракту, Специфікації від 23.07.2025 передбачено поставку товару «ядра аргентинського арахісу, сорт Runner, калібр 38/42, врожай 2025, в кількості 22 660,00 кг, ціна товару 1,165 доларів США/кг, вартістю 26 398,90 доларів США. Умови поставки - CFR, Гданськ, Польща. Умови оплати за поставку даної партії товару - 5 280,0 доларів США передплата; 21 118,90 доларів США не пізніше ніж 10 днів до дати приходу у порт Гданськ, Польща. (а.с.39)
На підтвердження заявленої у митній декларації № 25UA901020007579U2 від 17.10.2025 митної вартості товару, яка становить 1 191 089,27 грн. (вартість товару 26 398,90 дол. США або 1 099 139,32 грн. та вартість міжнародного вантажного перевезення 1 895,00 євро або 91 949,95 грн.), разом з декларацією підприємством до митного оформлення були надані наступні документи: сертифікат якості №100707/А від 02.09.25; пакувальний лист б/н від 23.07.2025; проформа інвойс №GBC067/25-1 від 25.06.2025; інвойс №GBC067/25-1 від 23.07.2025; коносамент №255705829 від 11.08.2025; ЗД накладна №3129716837 від 21.09.2025; CMR б/н від 15.10.2025; Т1 25PL322080NST125K0 від 18.09.2025; фітосанітарний сертифікат №ARCF1879552 від 25.08.2025; сертифікат про походження товару №004880 від 27.08.2025; платіжне доручення про оплату за товар №729 від 30.06.2025; платіжне доручення про оплату за товар №791 від 04.09.2025; транспортний рахунок №0000001139 від 15.09.2025; прайс лист б/н від 23.07.2025; калькуляція б/н від 23.07.2025; контракт №BO-241-280622 від 28.06.2022; додаткова угода №1 від 06.03.2023 до контракту; додаткова угода до контракту б.н від 07.10.2021; специфікація №25 від 25.06.2025; додаткова угода до специфікації б/н від 23.07.2025; договір надання послуг №23-17 від 28.07.2023; декларація про відсутність ГМО б/н від 01.09.2025; додаткова угода №8 від 31.07.2025 до договору надання послуг; сертифікат виробника б/н від 01.09.2025; лист б/н від 28.06.2022; сертифікат ваги б/н від 02.09.2025. (а.с.20-49)
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому митний орган надіслав повідомлення №1 (а.с.85-86), в якому запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Зокрема, відповідач зазначив, що у відповідності до ст.53, 336, 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено наступне. Документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість і оплату перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації (видаткові та прибуткові накладні попередніх поставок); каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію декларації країни експорту; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
17.10.2025 (№25/26/375) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» надані митному органу додаткові документи та пояснення (а.с.57-60)
20.10.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2025/000080/2, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним методом на рівні 1,7631 доларів/кг (а.с.13).
Також Кропивницька митниця 20.10.2025 року оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2025/000238, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією № 25UA901020007579U2 від 17.10.2025 (а.с.16-17).
Позивачем 20.10.2025 подана нова МД №25UA901020007653U6, згідно якої товар задекларовано за 6 методом (а.с.88зв.-89).
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до ч.6 ст.257 МК України Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Отже, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 (справа №805/2713/16-а).
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. (ч.ч.5, 6 МК України).
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Частинами 7, 8 статті 57 МК України передбачено, що методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Так, митну вартість товару, що вказана позивачем у митній декларації №25UA901020007579U2 від 17.10.2025, визначено за основним методом.
Стосовно посилання відповідача на те, що зовнішньоекономічна операція має посередницький характер та мають бути прямі/опосередковані додаткові витрати на закупівлю товару у виробника.
Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ПП «Торговий Дім «Золота Миля» та GBC FOODS BV (Нідерланди) №BO-241-280622 від 28.06.2022, специфікації №25 від 25.06.2025 та додаткової угоди до специфікації та контракту б/н від 23.07.2025, умовами п.5 якої поставка товару: CFR Гданськ, Польща згідно правил Інкотермс-2020, вантажовідправником є INCHIK S. A. (Аргентина), який також є виробником імпортованого товару. Порядок і характер взаємовідносини між виробником товару - INCHIK S. A. (Аргентина) та постачальником GBC FOODS BV є взаємовідносинами третіх осіб та не регулюється умовами контракту №BO-241-280622 від 28.06.2022. Тому неподання документів, які були складені між INCHIK S. A. (Аргентина) та GBC FOODS BV, саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки ч. 4 ст. 53 МК України передбачає, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта.
Щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару позивач повідомив митний орган, що разом з митною декларацією №25UA901020007579U2 від 17.10.2025 до митного оформлення були надані: платіжне доручення про оплату за товар №729 від 30.06.2025 та платіжне доручення про оплату за товар №791 від 04.09.2025, які містять посилання на №ВО-241-280622 від 28.06.2022, інвойс №GBC067/25-1 від 23.07.2025 та специфікацію №25 від 25.06.2025. Тому, зауваження митного органу про те, що банківські платіжні інструкції від 30.06.2025 №729 та від 04.09.2025 №791 не дають можливість відслідкувати оплату по поставці товару відповідно додаткової угоди б/н від 23.07.2025 до Специфікації №25 є необґрунтованими, оскільки додаткова угода б/н від 23.07.2025 до контракту №BO-241-280622 від 28.06.2022 та специфікація №25 від 25.06.2025 є їх невід'ємною частиною. Отже, надані декларантом до митного оформлення документи у їх сукупності дають можливість відслідкувати оплату товару, що ввозився за МД №25UA901020007579U2 від 17.10.2025.
Щодо надання копії декларації країни експорту, то у відповіді на повідомлення №1 позивач повідомив митницю, що надання такого документу підприємству (покупцю) не передбачено умовами контракту №BO-241-280622 від 28.06.2022. До того ж, експортна митна декларація не належить до переліку обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, та який визначений ч.2 ст.53 МК України, а тому надання оцінки цьому документу можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів за обов'язковими документами. Отже, не надання такої декларації до митного оформлення не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митної вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості та може лише додатково надаватися митному органу за її наявності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 року в справі №815/6805/17.
Щодо зауважень митного органу у спірному рішенні, що прайс-лист та калькуляція надані не виробником товару (Бразилія), а стороною зовнішньоекономічного контракту GBC FOODS BV (Нідерланди), суд зазначає, що контракт №BO-241-280622 від 28.06.2022, укладений між продавцем товару - GBC FOODS BV та покупцем - ПП «Торговий Дім «Золота Миля». При цьому, прайс-лист - це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. Калькуляція - це за своєю економічною сутністю є розрахунком вартості продукції або послуг, що включає в себе розрахунок всіх витрат, пов'язаних з постачанням та / або виготовленням товару тощо. Таким чином, надані до митного оформлення прайс-лист б/н від 23.07.2025 та калькуляція б/н від 23.07.2025, складені саме продавцем товару за контрактом №BO-241-280622 від 28.06.2022 GBC FOODS BV. Прайс-листи та калькуляції, складені від імені виробника INCHIK S. A (Аргентина) можуть бути адресовані виключно їх покупцям. Разом з тим, до митного оформлення позивачем був наданий сертифікат виробника б/н від 01.09.2025, виданий виробником імпортованого товару INCHIK S. A. (Аргентина), та сертифікат про походження товару №004880 від 27.08.2025.
Щодо посилання митного органу у спірному рішенні, що подана ДМВ не містить всі складові митної вартості окрім витрат по порту та транспортних витрат від порту Gdansk (Польща) до пункту пропуску митний пост "Мостиська - залізничний" та інші документи, що можуть підтвердити складові не надаються, до митного оформлення документи щодо залучення до перевезення третіх осіб, не надавались.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. Таким чином, законодавством не передбачено вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.
Згідно з п.п.1 п.6, п.10 ст.58 МК України митна вартість товару включає витрати на навантаження, вивантаження товару, транспортування товару, яке здійснюється до кордону України.
Так, між ПП «Торговий дім «Золота миля» (Замовник) та Stream Trade Europe LTD, Бургас, Болгарія (Виконавець) був укладений договір №23-17 від 28.07.2023 про надання послуг - організація міжнародних морських і інтермодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів.
Умовами п.п.2.3.2 п.2.3 договору №23-17 від 28.07.2023 про надання послуг передбачено, що Виконавець (Stream Trade Europe LTD) має право залучати до виконання своїх обов'язків третіх осіб та від свого імені укладати з ними відповідні договори.
Скориставшись цим правом, Stream Trade Europe LTD залучив до виконання своїх зобов'язань по вказаному договору TОB «Н'ЮНІТ», який в свою чергу залучив ЗД-перевізника, що підтверджено ЗД накладною №3129716837 від 21.09.2025.
Тому ненадання декларантом до митного органу транспортного договору №ВС/286/2023-ЦЮ пояснюється тим, що ПП «Торговий дім «Золота миля» не є стороною вказаного договору і не може надавати договори третіх осіб, які були залучені Stream Trade Europe LTD до виконання умов договору №23-17 від 28.07.2023. Відтак, твердження митного органу про не надання документів щодо залучення до перевезення третіх осіб, є необґрунтованими.
Крім того, на виконання умов договору №23-17 від 28.07.2023 Stream Trade Europe LTD виписав на адресу ПП «Торговий дім «Золота миля» рахунок: №00000001139 від 15.09.2025 на загальну суму 2 895,0 євро, у т. ч. за послуги вивантаження / навантаження / транспортування - експедирування порт Гданськ, Полночний, Польща - Ягодин -Дорогуськ, Україна на суму 1 895,00 євро та за послуги транспортування-експедирування Ягодин - Дорогуськ, Україна на суму 1 000,0 євро. Таким чином, загальні витрати на транспонування вантажу за контрактом №BO-241-280622 від 28.06.2022 за межами митної території України склали 1 895,00 євро.
Відповідно до п. 5.1 контракту №BO-241-280622 від 28.06.2022 умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс-2020 і визначаються як CFR Гдиня, Польща, якщо інші умови поставки не зазначені в специфікаціях.
До митного оформлення разом з митною декларацією №25UA901020007579U2 від 17.10.2025 була надана митному органу специфікації №25 від 25.06.2025 та додаткова угода до специфікації та контракту б/н від 23.07.2025, умовами п. 5 якої поставка товару: CFR Гданськ, Польща згідно правил Інкотермс-2020.
Умови поставки CFR (Cost and Freight - Вартість і фрахт) в Інкотермс 2020 означають, що продавець відповідає за доставку товару до порту відвантаження, завантаження на борт судна, а також оплачує вартість перевезення до порту призначення.
Відповідно до коносаменту №255705829 від 11.08.2025 порт відвантаження Буенос-Айрес (Аргентина), порт призначення Гданськ (Польща).
Отже, витрати з транспортування до порту відвантаження Буенос-Айрес (Аргентина), завантаження на борт судна та вартість перевезення до порту призначення Гданськ (Польща) були включені у вартість товару, що підтверджується інформацією, зазначеної у калькуляції б/н від 23.07.2025, наданій до митного оформлення.
Надана митному органу калькуляція б/н від 23.07.2025 підтверджує вищенаведені витрати, понесені постачальником GBC FOODS BV та включені до митної вартості у відповідності до норм п.п.1 п.6, п.10 ст.58 МК України, у т.ч.: Transportation to the port 36,00 USD per MT (транспортування до порту 36,00 дол. США за тону); Sea Freight 52,96 USD per MT (морські перевезення/фрахт 52,96 дол. США за тону).
При цьому, сума витрат на морський фрахт 1 200,0 дол. США (52,96 дол. США за тону * 22,660 т = 1 200,0 USD), яка вказана у калькуляції б/н від 23.07.2025 повністю відповідає сумі вказаній у інвойсі №GBC067/25-1 від 23.07.2025 (Freight: 1 200,0 USD).
Тому, твердження відповідача, що подана ДМВ не містить всі складові митної вартості окрім витрат по порту та транспортних витрат від порту до пункту пропуску є недоведеними.
Щодо посилання митного органу про не надання декларантом підтверджуючих документів про оплату за рахунком №0000001139 від 15.09.2025, то позивачем повідомлено, що станом на 17.10.2025 (дату подання митному органу митної декларації №25UA901020007579U2 від 17.10.2025), оплата послуг Stream Trade Europe LTD по рахунку №0000001139 від 15.09.2025 ще не була здійснена, тому банківський платіжний документ не надавався позивачем разом з митною декларацією.
Стосовно ненадання додатків до договору №23-17 від 28.07.2023, пунктом 3.2 якого визначено, що оплата рахунків виконавця проводиться замовником в порядку та на умовах цього договору та Додатків до нього, щодо того, що розділом 3 конкретний період оплати не визначено, а Додатки до договору не надавалися, такі твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією №25UA901020007579U2 від 17.10.2025 була надана додаткова угода №8 від 31.07.2025, відповідно до якої сторони погодились викласти п.3.2 договору у наступній редакції «Оплата послуг здійснюється Замовником у доларах США або євро на підставі рахунків Виконавця, у порядку та на умовах, погоджених сторонами для кожного конкретного замовлення, з урахуванням положень цього Договору та (у разі наявності) відповідних додаткових угод.»
У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.10.2025 №UA901000/2025/000080/2 зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з МД від 13.10.2025 №UA500500/2025/032051 за якою здійснено митне оформлення товару «Ядра арахіса, цілі, лущені, очищені від шкаралупи, у червоному лушпинні, небланшовані, сирі, несмажені або не приготовлені іншим способом, без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин або спирту: Groundnut Kernels 50/60 Raw, врожай: 2025 - 24640 кг., термін придатності: 07/2027, 500 мішків. Призначений для вживання в їжу, не для роздрібного продажу. Без ГМО. Використовується в кондитерській промисловості, для подальшої переробки. Торгівельна марка: "INCHIK S .A. ", виробник: "INCHIK S .A. ", Країна виробництва: AR, Аргентина, МВВ 6, вага нетто 24 640 кг».
Відповідачем надано митну декларацію 13.10.2025 №UA500500/2025/032051 та додані до неї документи (а.с.89зв.-90).
Проте, суд критично відноситься до вказаних доводів відповідача. Так, відповідно до МД №25UA901020007579U2 від 17.10.2025 позивачем імпортувався товар з такими характеристиками (специфікація №25 від 25.06.2025 та додаткова угода до специфікації та контракту б/н від 23.07.2025): «ядра аргентинського арахісу, сорт Runner, калібр 38/42; врожай 2025 року, базова доля вологості 7,0%; масова частка сторонніх домішок 0,1%; масова частка поламаних з механічними пошкодженнями 5,0% тощо».
У той час, як митний орган порівнював означений товар з «Ядра арахіса, цілі, лущені очищені від шкаралупи, у червоному лушпинні, небланшовані, сирі, несмажені або не приготовлені…Groundnut Kernels 50/60 Raw…» без зазначення жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційні умов тощо.
Крім того, митним органом проігноровано той факт, що за ВМД №25UA901020007579U2 від 17.10.2025 імпортувався арахіс сорту Runner калібром 38/42, а порівняння здійснено з арахісом калібру 50/60, що у розумінні вимог ч.2 ст.59 МК України не можна вважати ідентичними товарами.
До того ж за МД від 13.10.2025 №UA500500/2025/032051 виробників та постачальників не можливо встановити, як і не можливо встановити інші умови поставки. Крім того, у даній декларації метод визначення митної вартості товару вже вказано - 6 (резервний), тоді як позивач першочергово декларував товар за першим методом за ціною договору.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, без зазначення детальних характеристик товару, інших умов, які безумовно впливають на формування ціни продажу, що свідчить про безпідставність вказаних доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17, де Суд вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Крім того, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, не взято до уваги наданих позивачем пояснень в процедурі консультацій та додатково поданих документів, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 4844,80 грн. (а.с.53, 66) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля» (61001, м. Харків, пр.Героїв Харькова, 135-А, ЄДРПОУ 34470937) до Кропивницької митниці Держмитслужби (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2025/000080/2 від 20.10.2025.
Визнати противоправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2025/000238, оформлену 20.10.2025 Кропивницькою митницею.
Стягнути на користь Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля» (ЄДРПОУ 34470937) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (ЄДРПОУ 44005668).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА