06 січня 2026 року м. Київ справа № 320/43395/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рух справи
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053 м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Код ЄДРПОУ, 42098368 тел. №(044)486.77.04, Факс №(044)482.03.69, електронна адреса: Email Kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік ветеранові війни-ін-валіду війни II групи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , т.к. № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053 м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Код ЄДРПОУ 42098368, тел. № (044) 486.77.04, Факс № (044)482.03.69, електронна адреса: Email Kiev _gu@ky.pfu. gov.ua) нарахувати та виплатити ветеранові війни-інваліду війни ІІ групи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), недоплачену щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2025 ріку розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю другої групи. Позивачу була нарахована та виплачена у 2025 році разова грошова допомога, до Дня Незалежності, у розмірі, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України. Однак відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу у розмірі не меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві, є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням від 25.05.2005 серії НОМЕР_3 .
Позивачу відповідачем була нарахована та виплачена разова грошова допомога в 2025 році у розмірі 2 900,00 грн. Зазначене підтверджується листом відповідача від 18.08.2025. У листі вказано, що грошова допомога була виплачена у розмірі, який встановлений постановою КМУ від 29.05.2025 № 486.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі за текстом - Закон України № 3551-XII).
Відповідно до статті 2 Закону України №3551, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Статтею 12 цього Закону визначено пільги учасникам бойових дій, статтею 13 - особам з інвалідністю внаслідок війни, статтею 14 для учасників війни, статтею 15 - пільги сім'ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.
Редакція кожної з вказаних статей Закону України № 3551-XII до 14.04.2023 (редакція Закону України від 25.12.1998 № 367-XIV) передбачала, що щорічно до 5 травня вказаним категоріям пільговиків виплачується разова грошова допомога, розмір якої залежно від статусу встановлювався у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 №2983-IX (далі Закон України № 2983-IX), який набрав чинності 15.04.2023, було внесено зміни та:
частину п'яту статті 12 викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України»;
частину п'яту статті 13 викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України»;
частину п'яту статті 14 викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України»;
частину п'яту статті 15 викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Ці норми неконституційними не визнавалися та є чинними на момент розгляду справи.
Отже, з 15 квітня 2023 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.
Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду даної справи.
Так, з метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінет Міністрів України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 квітня 2025 №486 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2025 році» (далі за текстом - Постанова № 486).
Постановою № 486 визначено такі розміри разової грошової виплати до Дня Незалежності України: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: І групи - 3100 грн; II групи - 2 900 грн; III групи - 2700 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Ключовим питанням у справі є правомірність/протиправність розмір нарахованої та виплаченої позивачу разової грошової допомоги, у розмірі, який встановлений постановою КМУ, а не у розмірі кратному мінімальним пенсіям.
Матеріалами справи підтверджується, що в серпні 2025 року позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України в розмірі 2 900 грн, тобто в розмірі, визначеному в постанові Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2025 р. № 486.
Разом із тим, позивач фактично не погоджується з розміром такої разової грошової виплати до Дня Незалежності України в 2025 році.
При вирішенні цього спору суд ураховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14 травня 2025 року у справі № 440/14216/23 за результатами розгляду зразкової справи, що зводяться до такого: «щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом України № 3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (стаття 46 Конституції), яка не може бути скасована законом;
- в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої Законом України № 3551-ХІІ, викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України;
- Верховна Рада України, прийнявши Закон України № 2983-IX про внесення змін до Закону України № 3551-XII (зокрема, до статей 12, 13 та ін.), яким делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися;
- положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом;
- Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (для 2023 року Постанова № 754, для 2024 року Постанова № 369), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом;
- попередні редакції Закону України № 3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом України №2983-IX;
- органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону України № 3551-XII, діють правомірно.»
Суд ураховує, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати до Дня Незалежності України, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в статті 116 пунктах 2, 3 Конституції України. Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік у розмірі, передбаченому в Порядку № 486, здійснена в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України № 3551-XII та Постановою КМУ № 486).
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, є помилковими та суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду. Фактично позивач просить суд застосувати при оцінці обставин цієї справи приписи ч. 5 ст. 12 Закону України №3551-ХІІ у редакції Закону України №367-XIV, яка на момент виникнення спірних правовідносин та момент розгляду цієї справи втратила чинність, та не застосовувати чинний закон. Такі аргументи позивача є помилковими та суперечать приписам статті 7 КАС щодо джерел права, які застосовує суд при вирішенні спору.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків, сформованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у зразковій справі № 440/14216/23, суд дійшов до висновку, що позивачу була виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України в 2025 році, як учаснику бойових дій, у розмірі, встановленому Постановою № 486 та ст. 12 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України № 2983-IX).
При цьому враховуються висновки Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23, які є релевантними до спірних правовідносин.
Беручи до уваги результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС судом не здійснюється.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368.
Суддя Сас Є.В.