Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2026 року Справа№200/9453/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.11.2025 № 054450005233 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 без урахування рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1/-р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи за професією «формувальник ручного формування в ливарному цеху» з 18.11.2002 по 28.10.2008р., та до списку № 2 період роботи з 27.11.2009 року по 22.06.2015;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію ОСОБА_1 по Списку № 1, згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020 зі зниженням пенсійного віку (55 років) визначеного ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позову вказано, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії мала стаж, достатній для призначення пільгової пенсії.
Однак спірним рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідної кількості пільгового стажу та у зв'язку із недосягненням пенсійного віку.
Вважаючи такі висновки органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, де зазначено таке.
11.11.2025, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №2, надавши пакет документів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто документи додані до заяви про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.11.2025 № 82084/03-16, в обґрунтування зазначено наступне.
Страховий стаж особи становить 26 років 24 дні.
Пільговий стаж роботи за Списком №2 - 8 років 1 місяць 3 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано: період роботи за довідками з 18.11.2002 по 28.10.2008 та з 27.11.2009 по 22.06.2015, оскільки довідка не відповідає додатку №5 до Порядку № 637, а саме відсутні посади та підписи бухгалтера та відділу кадрів підприємства, а також відсутні дати та номери видачі довідок.
Періоди пільгової роботи потребують уточнення первинними документами.
Підсумовуючи наведене Управління зазначено, що на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України, позивач не набула права на пенсійну виплату.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку Головне управління діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
11.11.2025 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 1, зі зниженням пенсійного віку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення № 054450005233 від 18.11.2025, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
За розрахунком відповідача страховий стаж роботи на дату звернення 26 років 24 дні; у тому числі за списком №1 - стаж відсутній, за Списком № 2 - 08 років 01 місяць 03 дні.
До пільгового стажу роботи по Списку № 1 не зараховано: період роботи за довідками з 18.11.2002 по 28.10.2008 та до Списку № 2 період роботи з 27.11.2009 по 22.06.2015, оскільки довідка не відповідає додатку №5 до Порядку № 637, а саме відсутні посади та підписи бухгалтера та відділу кадрів підприємства, а також відсутні дати та номери видачі довідок.
Підставою для відмови в оскарженому рішенні вказана відсутність необхідної кількості пільгового стажу.
За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Аналогічні норми закріплені у ч. 1, абз. 1, 4 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому пунктом 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону України визначено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно абзаців 1-2 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Тобто, виключно у випадку непідтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків.
Матеріали справи свідчать, що згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_3 від 12.09.2001 відповідно до запису № 5 позивач працювала з 18.11.2002 по 28.10.2008 на посаді «формувальник ручного формування в ливарному виробництві».
Відповідно до запису № 9-11 позивач працювала на посаді « формувальник ручного формування в ливарному виробництві» з 27.11.2009 року по 22.06.2015.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Доказом шкідливих умов праці за професією «формувальник ручного формування в ливарному виробництві» в ЗАТ «Донецько-Курахівський машинобудівельний завод» та ТОВ «Донецько-Курахівський машинобудівельний завод», що передбачена списком № 1 розділ ХІ « Оброблення металу» «Ливарне виробництво» підрозділ 11.1а, затверджена постановою КМУ від 16.01.2003р. № 36, що передбачена списком № 2 розділ ХІV «Оброблення металу» підрозділ 14.1а, затверджена постановою КМУ від 16.01.2003р. №36 є довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній. Вказані довідки мають посилання на проведення атестації робочих місць, а також інформацію про подовження терміну атестації робочого місця.
Довідки видані ЗАТ «Донецько-Курахівський машинобудівельний завод» відповідають формі, затвердженій додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Разом із тим, за наслідками судового розгляду встановлено, що за даними «Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5» спеціальний стаж позивача облікований за кодом ЗПЗ013Б1.
Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Додаток 3) код ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органи» Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, у разі наявності сумнівів щодо повноважень особи, яка підписала довідку, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до органу який її видав.
Ураховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити трудовий стаж позивача за Списком 1.
Суд наголошує, що процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю необхідної кількості спеціального стажу для призначення пенсії. Відповідачем вказано про не зарахування до спеціального стажу, періодів, що вказані у довідках про характер роботи позивача, у зв'язку із тим, що на думку відповідача довідка не відповідає додатку №5 до Порядку № 637, а саме відсутні посади та підписи бухгалтера та відділу кадрів підприємства, а також відсутні дати та номери видачі довідок.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без повного з'ясування усіх обставин та не дослідженням в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо пенсійного віку позивача, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з п."а" ст.13 наведеного Закону № 1788-XIІ, у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, п."а" ч.1 ст.13 Закону № 1788 викладено у такій редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року".
Положення п.2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції до 11 жовтня 2017) передбачали, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
З набранням чинності положень Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII (набрав чинності 11.10.2017) у новій редакції був викладений п.2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року.
Пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".
Таким чином, з 23 січня 2020 року наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого, зокрема в частині необхідного стажу роботи при набутті права на пенсію на пільгових умовах, в тому числі для жінок. Перший із цих законів визначав необхідний стаж на рівні 15 років, тоді як другий - 20 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, під час розгляду заяв про призначення пенсії мають враховуватись норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №160/5189/20.
Разом із тим, вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення про відмову з підстав не врахування відповідачем Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, справа № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року при розгляді заяви про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи, судом не встановлено, що недосягнення відповідного віку для призначення пенсії було підставою для відмови у призначенні їй пенсії, отже і підстави для врахування Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, справа № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року на момент ухвалення рішення у цій справі відсутні.
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд враховує, наступне.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України 2 критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позовна вимога у частині зобов'язального характеру підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів трудової діяльності.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 8 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія,10, м. Фастів, Київська область,08500, ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.11.2025 № 054450005233 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу роботи по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи за професією «формувальник ручного формування в ливарному цеху» з 18.11.2002 по 28.10.2008, та до списку № 2 період роботи з 27.11.2009 по 22.06.2015.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія,10, м. Фастів, Київська область,08500, ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 06.01.2026.
Суддя І.В. Буряк