Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2026 року Справа№200/8161/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему Електронний суд до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43603, м. Луцьк, вул. Київський майдан, буд. 6) про визнання протиправним та скасуванні рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначені пенсії від 04.09.2025 №051330003974; зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2025 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди строкової військової служби з 22.06.1989 по 17.05.1991, періоди роботи у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989 у якості підземного гірника 2р., період роботи у ВП «шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» з 20.07.1991 по 25.10.1992 у якості підземного забійника 6р. В обґрунтування зазначено, що у віці 55 років позивач звернувся за призначенням пенсії. Управлінням протиправно не враховано періоди роботи до пільгового стажу, записи про які наявні в трудовій книжці та які підтвердженні довідками. Зауважує, що професії, які позивач обіймав - «гірник підземний», «забійник підземний» - передбачені Списком, затвердженим Постановами Кабінету Міністрів України №162 11.03.1994 року № 36 від 16.01.2003 р., № 461 від 24.06.2016 р. та № 202 від 31.03.1994 р. Також вважає наявними підстави для зарахування періоду військової служби до пільгового стажу, оскільки службі передувало влаштування на роботу з 24.12.1988 по 19.04.1989 за професією «підземний гірник».
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн надана квитанція від 22.10.2025.
24 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за. правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що в ході розгляду документів, доданих до заяви встановлено стаж позивача на рівні 37 років 01 місяць 09 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18 липня 2025 року № 16/239-3, виданої ДП "Торецьквугілля", оскільки довідка підписана начальником архіву ДП "Торецьквугілля" та бухгалтером ВП "шахта "Торецька", при цьому документів на право підпису пільгових довідок цими посадовими особами не надано, що порушує вимоги пункту 20 Порядку № 637. Період військової строкової служби позивачу до пільгового стажу не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки у військовому квитку прізвище позивача на російській мові вказано не вірно. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 28.08.2025 із заявою про призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області за результатом розгляду заяви від 28.08.2025 прийнято рішення № 051330003974 від 04.09.2025 про відмову в призначенні пенсії.
В рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 37 років 1 місяць 9 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки, оскільки підписи не відповідають вимогам Додатку 5, відсутня довідка на право підпису. Відмова у призначенні пенсії обумовлена відсутністю необхідних документів та стажу.
Позивач не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію мають особи після досягнення 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків з них не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пп.4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, згідно якого при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Щодо пільгового стажу позивача, судом встановлено таке.
Трудова крижка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить наступні записи:
№1 - 31.05.1988 про прийняття в «Дзержинськвуголь» Шахта «Дзержинського» учнем гірничого підземного з повним робочим днем під землею;
№2 - 05.07.1988 про звільнення;
№2 - 21.12.1988 - про прийняття в «Дзержинськвуголь» Шахта «Дзержинського» учнем гірничого по ремонту гірничих виробіток підземним способом з повним робочим днем під землею,
№3 - 19.04.1989 - про звільнення,
№4 - 22.06.1989 - 17.05.1991 - служба в Радянській Армії (військовий квиток НОМЕР_6),
№5 - 17.07.1991 - про прийняття у ВП «шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» на роботу в якості підземного учня забійника,
№6 - 13.09.1991 - про переведення в якості підземного забійника з повним робочим днем на підземних роботах,
№7 - 25.10.1992 - про звільнення.
Крім того, на підтвердження пільгового стажу надані архівні довідки ДП «Торецьквугілля», а саме:
від 18.07.2025 №16/239-1, про періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Північна»,
від 18.07.2025 №16/239-3 про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» з 17.07.1991 по 19.07.1991 в якості учня в учбовому пункті на учні забійника підземного, з 20.07.1991 по 12.09.1991 в якості підземного учня забійника, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, з 13.09.1991 по 25.10.1992 в якості підземного забійника, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 код професії 1010100а;
від 18.07.2025 №16/239-4 про те, що у період з 17.07.1991 по 19.07.1991 оплата праці нараховувалась як учню підземного забійника;
від 18.07.2025 №16/239-6 про те, що у період працював повний робочий день на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та виконував роботи в гірничому виробництві з повним робочим днем під землею з 31.05.1988 по 06.06.1988 у навчальному пункті в якості підземного учня гірника, що передбачено Списком 1, розділом 1 підрозділом 1, з 07.06.1988 по 23.12.1988 учнем підземного гірника, що передбачено Списком 1, розділом 1 підрозділом 1, з 24.12.1988 по 19.04.1989 в якості підземного учня гірника по ремонту г/в, що передбачено Списком 1, розділом 1 підрозділом 1,
від 18.07.2025 №16/239-7 про те, що у період з 21.12.1988 по 23.12.1988 сплачувалася заробітна плата як учню підземного гірника по ремонту г/в,
від 18.07.2025 №16/239-8 про те, що у період з 31.05.1988 по 06.06.1988 сплачувалась заробітна плата як учню підземного гірника.
Отже, згідно з записами трудової книжки та довідок, позивач у періоди з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989 працював у якості підземного гірника з повним робочим днем під землею, а у період з 20.07.1991 по 25.10.1992 у якості підземного забійника з повним робочим днем під землею. Отже, вказані професії позивача у спірні періоди повністю підтверджують його зайнятість на роботі з повним робочим днем у шахті.
З розрахунку стажу вбачається, що періоди роботи з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989, з 20.07.1991 по 25.10.1992 зараховані до страхового стажу, однак не зараховані до пільгового стажу.
Відмова у зарахуванні до пільгового стажу цих періодів роботи обумовлена відсутністю довідок про право підпису довідок, що надані ДП «Торецьквугілля» з посиланням на порушення п.20 Порядку №637.
При огляді довідок судом встановлено, що вони завірені печаткою підприємства та засвідчені підписами: генерального директора ДП «Торецьквугілля», начальником архіву, бухгалтером.
Суд звертає увагу, що п.20 Порядку №637 не передбачено надання «довідок про право підписування» довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В контексті обставин цієї справи та доводів Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, покладених ним в основу свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, суд враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У даному випадку судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів звернення до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем та відображених у його трудовій книжці відомостей щодо періодів роботи з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989, з 20.07.1991 по 25.10.1992.
Відтак, роблячи висновок про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989, з 20.07.1991 по 25.10.1992 з огляду на відсутність «довідок про право підписування» довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області переклав тягар доказування на позивача, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства. По суті орган Пенсійного фонду, свою позицію побудував виключно на припущеннях (сумнівах) щодо не підтвердження наявності у позивача пільгового стажу у періоди роботи з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989, з 20.07.1991 по 25.10.1992.
Суд зазначає, що хоча й витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, однак перекладання обов'язку доказування, надання відомостей на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, зокрема виплати пенсії у належному розмірі з урахуванням його трудового стажу.
Таким чином, слід дійти висновку, що, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи з 31.05.1988 по 05.07.1988, з 21.12.1988 по 19.04.1989, з 20.07.1991 по 25.10.1992 до пільгового стажу за Списком №1 позивача внаслідок їх не підтвердження додатковою довідкою управління не діяло обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії від 04.09.2025 № 051330003974 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування періоду проходження військової служби до пільгового стажу суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Період проходження військової служби у період 22.06.1989 - 17.05.1991 підтверджується військовим квитком НОМЕР_3 , що виданий 22.06.1989.
Запис про проходження військової служби також наявний в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 .
Так, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), військова служба позивача зарахована відповідачем до його страхового стажу.
Рішення від 04.09.2025 № 051330003974 не містить мотивів відмови у зарахуванні військової служби до пільгового стажу за Списком №1. Разом з цим, у відзиві управління заперечує проти такого зарахування з посиланням на те, що у військовому квитку прізвище позивача на російській мові вказано не вірно.
Суд вважає таке посилання неприйнятним, оскільки записи про період проходження військової служби містяться у трудовій книжці позивача, і вони співпадають із записами, що містяться у військовому квитку НОМЕР_3 , що виданий 22.06.1989 на ім'я « ОСОБА_2 » (мова оригіналу). Суд звертає увагу, що невідповідність написання у військом квитку прізвища позивача у перекладі на російську мову судом не встановлена, адже за паспортними даними серії НОМЕР_4 прізвище позивача на російській мові « ОСОБА_3 » в той час як у військовому квитку також зазначено « ОСОБА_3 ».
Суд звертає увагу, що до проходження військової служби (період 22.06.1989 - 17.05.1991) позивач навчався у Дзержинському гірничому технікумі (з 01.09.1985 по 13.06.1989), про що свідчить диплом серії НОМЕР_5 по спеціальності підземна розробка вугільних родовищ, а в періоди 31.05.1988 - 05.07.1988, 21.12.1988 - 19.04.1989 проходив виробничу практику в шахті Дзержинського, за професіями, що передбачені Списком №1.
Отже, ураховуючи, що на момент призову на строкову військову службу позивач навчався та працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, період строкової служби з 22.06.1989 - 17.05.1991 протиправно не зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
При обранні належного способу захисту, суд враховує, що як записами трудової книжки, так відомостями з довідок підтверджено, що до пільгового стажу (Список 1) позивача повинні зараховуватися період строкової військової служби з 22.06.1989 по 17.05.1991, періоди роботи у шахті з 31.05.1988 по 05.07.1988 у якості підземного гірника, з 21.12.1988 по 19.04.1989 у якості підземного гірника по ремонту г/в, період роботи з 20.07.1991 по 25.10.1992 у якості підземного забійника. Отже, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2025 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період строкової військової служби з 22.06.1989 по 17.05.1991, періоди роботи у шахті з 31.05.1988 по 05.07.1988 у якості підземного гірника, з 21.12.1988 по 19.04.1989 у якості підземного гірника по ремонту г/в, період роботи з 20.07.1991 по 25.10.1992 у якості підземного забійника.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Разом з цим, суд враховує, що позов подано через підсистему «Електронний суд», а відповідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням положень пп. 1 п. 3 ч. 2, ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову належало сплатити 968,96 грн. судового збору (0,4 х 3028 грн. х 0,8).
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що вимоги задоволені, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 2,5-10,72-80,159,160,171,199-204,205,246,250,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 04.09.2025 № 051330003974 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43603, м. Луцьк, вул. Київський майдан, буд. 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 28.08.2025 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період строкової військової служби з 22.06.1989 по 17.05.1991, періоди роботи у шахті з 31.05.1988 по 05.07.1988 у якості підземного гірника, з 21.12.1988 по 19.04.1989 у якості підземного гірника по ремонту г/в, з 20.07.1991 по 25.10.1992 у якості підземного забійника.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43603, м. Луцьк, вул. Київський майдан, буд. 6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош