Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2026 року Справа№200/7304/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Косточка Сергій Олегович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 1 млн. грн на підставі абзацу 4 пункту 4 «Реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» затвердженого постановою КМУ від 11.02.2025 № 153; зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 1 млн. грн на підставі абзацу 4 пункту 4 «Реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» затвердженого постановою КМУ від 11.02.2025 № 153.
В обґрунтування зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 20.07.2024. В період з 16.08.2024 по 11.10.2024, з 12.05.2025 12.08.2025, з 16.08.2025 по 25.08.2025 (включно) позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 11 жовтня 2024 року за обставин безпосередньої участі в бойових діях, під час захисту Батьківщини позивач зазнав поранення в результаті удару БпЛА противника.
Позивач стверджує, що у порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» йому, як особі, що відповідає вимогам останньої та подала відповідний рапорт не виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 1 млн. грн.
24 вересня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується за дотримання одночасно всіх наступних умов: військовослужбовець є громадянином України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил; військовослужбовець до набрання чинності Постановою №153 у віці до 25 років був прийнятий або призваний на військову службу під час воєнного стану; військовослужбовець проходить військову службу; військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153.
На виконання Окремого доручення № 999/уд військовою частиною НОМЕР_1 направлено запит № 1781/13056 від 20.03.2025 до військової частини НОМЕР_5 стосовно 274 військовослужбовців (в тому числі старшого солдата ОСОБА_1 ) про надання документів:
- довідок про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, передбачені телеграмою ТВО КСВ ЗСУ №116/14/17191 від 25.02.2025 за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_5 ; витягів з наказів про зарахування до військової частини НОМЕР_5 ; витягів з наказів про вибуття з військової частини НОМЕР_5 . На дату подання цього відзиву відповіді на даний запит до військової частини НОМЕР_1 не надійшло.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.10.2025 № 419 старшого солдата ОСОБА_1 , водія 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_6 штурмового батальйону звільненого наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2025 року №109-РС у відставку із припиненням строку контракту наказано вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2 жовтня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. У зв'язку з тим, що позивач звільнений з військової служби у відставку, він не проходить військову службу та не належить до числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 відповідно до приписів Постанови № 153 не має законних підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень після його звільнення з військової служби. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 30 травня 2024 року підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України з командиром Військової частини НОМЕР_5 строком на три роки. Згідно п.12 цього контракту його чинність призупинено з 02.10.2025 у зв'язку із звільненням у відставку на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 №109-РС від 02.10.2025.
З послужного списку вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 26.11.2020; 27.11.2020 призначений курсантом військової частини НОМЕР_7 , з 21.01.2021 призначений на посаду кухара Військової частини НОМЕР_8 , з 18.06.2023 - старший кухар, з 14.12.2023 - електрик Військової частини НОМЕР_8 , 11.04.2024 - звільнений у запас Збройних Сил України на підставі наказу МО України №187/НМ від 21.03.2024; з 30.05.2024 прийнятий на військову службу за контрактом для проходження військової служби у ЗСУ, з 20.07.2024 призначений на посаду сержанта резерву 51 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , з 14.08.2024 - стрілець-санітар штурмового відділення, з 01.11.2024 - у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , з 17.03.2025 - водій штурмового відділення, з 02.10.2025 - звільнений у відставку із припиненням строку контракту за пп. «б» п.3 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я).
Військовою частиною НОМЕР_1 сформована довідка від 25.08.2025 №23268 згідно якої ОСОБА_1 в період з 16.08.2024 по 11.10.2024, з 12.05.2025 по 12.08.2025, з 16.08.2025 по 25.08.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Ізюмському районі, Борівській селищній територіальній громаді.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №33859 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 11.10.2024 за обставин безпосередньої участі в бойових діях, під час захисту Батьківщини позивач зазнав поранення в результаті удару БпЛА противника, а саме отримав вибухову травму.
Адвокатом позивача сформовано адвокатський запит від 18.08.2025 №18/08 на адресу Військової частини НОМЕР_1 в якому просив повідомити чи приймав ОСОБА_1 безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; просив надати відповідну довідку та про можливість виплатити ОСОБА_1 1 млн. грн відповідно до Постанови КМУ №153.
У відповідь на адвокатський запит в листі від 04.09.2025 №1781/46776 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено про не надання відповіді, оскільки адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій чи роз'яснень положень законодавства.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_9 , виданим 23.10.2024 Військовою частиною НОМЕР_10 .
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо виплати винагороди згідно із п.4 Постанови №153 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби
Згідно із ст.1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби;
Відповідно до ч.ч. 2, 6, 7 ст.2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Видами військової служби, зокрема, є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу;
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Згідно із ст.4 Закону № 2232 збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
За приписами ст.20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова №153), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153).
Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили.
Абзацом другим пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Порядок № 153 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього (пункт 1 Порядку №153).
За приписами п.2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
Згідно із п.4 Порядку № 153 окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Відповідно до п. 13, 15 Порядку № 153 однією з обов'язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.
Військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов'язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами:
перша частина - 200000 гривень протягом п'яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов'язків за посадою, на яку призначений;
друга частина - 300000 гривень протягом п'яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини;
третя частина - 500000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку.
У цій справі спірним питанням є виплата позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153, ураховуючи, що до укладення відповідного контракту, він перебував на строковій військовій службі.
Суд звертає увагу, що застосовним у спірних правовідносинах є саме пункти 3, 4 вказаної постанови, оскільки Порядок № 153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість пункти 3, 4 Постанови №153 регламентує випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними постановою та порядком.
Разом з цим, пункти 3, 4 Постанови № 153 у якості ознак відповідності визначає такі вимоги:
особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (в т.ч. Державної прикордонної служби),
до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 року, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни; - відсутності притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строку дії яких не закінчився.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем укладено контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України 30.05.2024, та станом на час укладання контракту ОСОБА_2 не виповнилося 25 років.
Станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови №153) позивач в період з 16.08.2024 по 11.10.2024 та в подальшому з 12.05.2025 по 12.08.2025, з 16.08.2025 по 25.08.2025 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Ізюмському районі, Борівській селищній територіальній громаді; під час захисту Батьківщини отримав вибухову травму (11.10.2024).
Станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови №153) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять відомостей про притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень, строк дії яких не закінчився.
Приписами Постанови № 153 чітко передбачено право особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, у разі призову на військову службу до настання віку 25 років, а також до/після набрання чинності цією постановою укладення Контракту або коли станом на набрання чинності цією постановою, особа брала безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 року або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у неї захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.
Суд, відхиляє доводи представника відповідача про звільнення позивача з військової служби з 02.10.2025 як на підставу для не виплати спірної винагороди, оскільки Постанова №153 не містить обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили службу і були звільнені за станом здоров'я.
Суд зазначає, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 у вузькому значенні, буде дискримінаційним відносно осіб, які були звільненні з військової служби при настанні обставин, визначених Постановою №153.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не навів жодних обставин та не надав належних доказів у спростування доводів позивача про наявність у нього права на виплату одноразової грошової винагороди у в розмірі 1 млн. гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень згідно із абзацом 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень згідно із абзацом 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош